18 січня 2016 р. Справа №818/3642/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелета С.М.
за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.
представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмашплюс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмаш плюс» (далі - позивач, ТОВ «Техмаш плюс») звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про скасування податкових повідомлень-рішень від16.10.2015р. №0002412202, від 03.08.2015р. №0001812202. Зазначені рішення позивач вважає необґрунтованими та такими, що прийняті без врахування всіх фактичних обставин, у позивача в наявності всі необхідні первинні документи, які спростовують твердження податкового органу про зазначені в акті перевірки порушення.
Представник відповідача проти позову заперечувала зазначала, що проведеною перевіркою встановлені порушення, що вплинули на заниження позивачем податку на прибуток підприємств. Оскаржувані рішення вважає законними, обґрунтованими, в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
Податковим органом була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Техмаш плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014р., про що складено акт №1640/2202/31499890/27 від 16.07.2015р.
За результатами проведеної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0001812202 від 03.08.2015р. (а.с.99т.1) про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014р. в сумі 583250 грн. Також податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 16.10.2015р. №0002412202 (а.с.100т.1) про збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток в сумі 134511 грн. основного платежу, 33627,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Згідно розрахунку ДПІ у м. Сумах (а.с.78т.1) податкове повідомлення-рішення від 03.08.2015р. стосується виявлених порушень щодо невірного розрахунку позивачем позитивного значення курсових різниць у 2014 році на суму 51694,39 грн., що відображено на стор. 6 акту перевірки (а.с.13т.1), а також перевищення собівартості над ціною реалізації у 2014 р. в сумі 45151,44 грн., що відображено на стор. 8-9 акту перевірки (а.с.15-16т.1). Згідно розрахунку ДПІ у м. Сумах (а.с.78т.1) податкове повідомлення-рішення від 16.10.2015р. є пов'язаним із спірним рішенням від 03.08.2015р. щодо виявленим порушенням по невірному розрахунку позивачем позитивного значення курсових різниць у 2014 році на суму 51694,39 грн., що відображено на стор. 6 акту перевірки (а.с.13т.1).
Стосовно виявлених порушень щодо невірного розрахунку позивачем позитивного значення курсових різниць у 2014 році на суму 51694,39 грн., суд не погоджується із висновками податкового органу, виходячи із наступного.
Згідно акту перевірки та пояснень представників відповідача, підставою для таких висновків податкового органу стали наступні обставини. ТОВ «Техмаш Плюс» в перевіряємому періоді здійснювало операції з покупки виливок до насосів у Procom Heavy Industries Limited (Гонконг). В подальшому придбаний товар було реалізовано ТОВ «Сумському заводу насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш». За період з 01.04.2014р. по 31.12.2014р. позивачем було включено до складу інших доходів по р.03 Декларації з податку на прибуток за 2014 р. позитивне значення курсових різниць на суму 186877,63 грн. Під час перевірки встановлено, що ТОВ «Техмаш Плюс» проводило визначення курсових різниць на дату балансу станом на 31.12.2014р., а також на 30.06.2014р., 30.09.2014р. Відповідний розрахунок курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті наведений в додатку №7 до акту перевірки (а.с.81-82т.1).Згідно акту перевірки позитивне значення курсових різниць за даними платника становить 186877,63 грн., а за даними перевірки 135183,29 грн., тобто відхилення становить 51694,39 грн., що і стало підставою для винесення спірного податкового повідомленнями-рішення в зв'язку із порушенням п. 153.1.3 п. 153.1 ст.153 Податкового кодексу України, п.8 Наказу Мінфіну України №193 від 10.08.2000р. та № 137 від 28.05.1999р.
В судовому засіданні представники відповідача зазначали, що підставою для таких висновків став той факт, що в перевіряємий період між ТОВ «Техмаш Плюс» та ТОВ «Сумському заводу насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш» діяли договірні відносини, зокрема щодо поставки виливок до насосів. Укладеними договорами передбачено право позивача щодо нарахування ТОВ «Сумському заводу насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш» пені за прострочення розрахунків за поставлений товар. В зв'язку із тим, що ТОВ «Сумський завод насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш» несвоєчасно розраховувався із позивачем за поставлений товар, ТОВ «Техмаш Плюс» мало право нарахувати та стягнути з контрагента суму пені, але не скористалося своїм правом, в зв'язку із чим не отримало прибуток у розмірі незаявленої суми пені. Таким чином, на думку податкового органу, ТОВ «Техмаш Плюс» не має право включати до складу доходів суму курсових різниць.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що нарахування та стягнення пені є правом, а не обов'язком ТОВ «Техмаш Плюс», цим правом позивач не скористався, враховуючи те, що ТОВ «Сумський завод насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш» є одним із постійних контрагентів та покупців продукції ТОВ «Техмаш Плюс», несвоєчасний розрахунок пов'язаний із складним фінансовим становищем та кризою 2014 року, але такі обставини жодним чином не стосуються правомірного включення позивачем суми курсових різниць до складу витрат.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердж. наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 р. N 193, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 р. за N 515/4736, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України. Норми Положення (стандарту) 21 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 р. N 137, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 392/3685 визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
Згідно акту перевірки та в судовому засіданні представниками податкового органу не доведено, які саме норми даних положень було порушено позивачем, при цьому факт наявності курсових різниць податковий орган не заперечував.
Згідно пояснень представника відповідача, підставою для висновків про порушення стало не заявлення ТОВ «Техмаш Плюс» до стягнення з ТОВ «Сумський завод насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш» суми пені по господарським договорам. Суд вважає такі висновки необґрунтованими. Діючим законодавством на час спірних правовідносин у позивача було право на включення позитивного значення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті.
Відповідачем не доведено висновки акту перевірки, про те, що відсутність доходу ТОВ «Техмаш Плюс» у вигляді не нарахованої ТОВ «Сумський завод насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш» пені по господарським договорам, в зв'язку із чим на таку суму не виник об'єкт оподаткування, вплинула на отримані збитки у зв'язку з витратами по від'ємному значенню курсових різниць. Відповідачем не доведено, яким чином сума пені, яку мав право нараховувати ТОВ «Сумському заводу насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш» позивач, впливає на розрахунки між ТОВ «Техмаш Плюс» та Procom Heavy Industries Limited (Гонконг).
В судовому засіданні представник відповідача зазначав, що в разі заявлення ТОВ «Техмаш Плюс» до стягнення з ТОВ «Сумський завод насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш» пені, податковий орган не заперечував би проти включення до оподаткування суми курсових різниць.
Податковим органом не доведено, що витрати по від'ємному значенню курсових різниць та були включені до складу інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 2014р здійснені без мети їх використання в господарській діяльності, враховуючи те, що даній суми виникли під час господарських правовідносин ТОВ «Техмаш Плюс» та Procom Heavy Industries Limited (Гонконг) на виконання укладеного контракту, що підтверджується матеріалами справи.
Слід зазначити, що відповідно до п. 135.5.3 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України, інші доходи включать зокрема суми неустойки (штрафу та/або пені) фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, але в даному випадку фактично ТОВ «Техмаш Плюс» не було отримано жодної суми пені від ТОВ «Сумський заводу насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш». При цьому діючим законодавством не передбачено внесення до доходу підприємства непред'явлену суму пені по господарським операціям.
Судом визнається необґрунтовані твердження ДПІ у м. Сумах про те, що позивачем не здійснюється господарська діяльність, виходячи із наступного.
В судовому засіданні представник позивача зазначав, що ТОВ «Сумський завод насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш» є постійним покупцем продукції, яку реалізує ТОВ «Техмаш Плюс» згідно укладених договорів, про відсутність господарської діяльності неможливо робити висновок по одній поставці товару, на час реалізації у 2014 році було коливання курсу валюти НБУ. Позивачем надано суду проведений аналіз цін закупівлі товарно-матеріальних цінностей та цін реалізації на території України придбаного товару, яке свідчить про те, що в момент придбання товару позивач мав можливість отримати прибуток і здійснювало свою діяльність у відповідності з визначеними цілями, однак його діяльність не дала очікуваного результату з незалежних від підприємства причин, що спростовує висновки податкового органу про здійснення ТОВ «Техмаш Плюс» негосподарської діяльності, тобто такої що не передбачає мети отримання прибутку. В будь-якому випадку, збитковість однієї господарської операції не може бути підставою для визначення всієї діяльності підприємства , як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.
Матеріалами справи підтверджується, що при фактичному придбанні товару у 2014 р., реалізація була здійснена у 2015році, в якому позивач отримав прибуток, що підтверджується декларацією з прибутку на 1 кв.2015р. Дані обставини податковим органом не заперечувалися.
Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями
Таким чином, позивачем правомірно була включена сума витрат за операціями в іноземній валюті, витрати від курсової різниці за перевіряємий період, у відповідності до п. 138.1, п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Судом також визнаються неправомірними висновки податкового органу про те, що ТОВ «Техмаш Плюс» було здійснено реалізацію товару нижче ціни придбання в сумі 45151,44 грн. за видатковою накладною №24 від 28.08.2014р. по договору №45-120514 від 12.04.2014р., укладеною між ТОВ «Техмаш Плюс» та ТОВ «Сумський завод насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш», що відображено на стор.8-9 акту перевірки (а.с.15-16т.1). В подальшому, ТОВ «Техмаш Плюс» було проведено коригування на суму 32235 грн., що на 12916 грн. менше перевищення ціни реалізації над собівартістю, яку, не думку перевіряючого, позивач неправомірно включив до собівартості придбаних та реалізованих товарів, що не спричинило отримання доходу (прибутку), тобто витрати в сумі 12916 грн. не були використані у власній господарській діяльності ТОВ «Техмаш Плюс».
Відповідно до п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Пунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.4, 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Таким чином ст. 138 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не містить обмежень щодо формування собівартості реалізованих товарів, виконання робіт, надання послуг в залежності від розміру доходу від реалізації таких товарів, виконаних послуг, наданих робіт. Матеріалами справи та актом перевірки підтверджується, що дохід від придбаного товару у Procom Heavy Industries Limited, який в подальшому реалізований ТОВ «Сумському заводу насосного та енергетичного обладнання «Насосенергомаш», було отримано позивачем, а тому відповідачем не довів, що дана господарська операція є збитковою. При проведені перевірки та в акті зазначено, що відповідно до специфікації (додаток №1 до контракту від 16.04.2014р.) вартість товару, що був придбаний позивачем складає 2586034,60 грн., при цьому сума реалізації становить 2709371 грн., а тому відповідачем не доведено, що дана операція є збитковою.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. ДПІ у м. Сумах, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності висновків акту перевірки та прийнятого на підставі нього спірного податкового повідомлення-рішення, в зв'язку із чим позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 10595,86 грн., сплаченого згідно платіжного доручення №293 від 26.10.2015р. , оригінал якого знаходяться в матеріалах справи (а.с.3 т.1).
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмашплюс" до державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах від 16.10.2015р. №0002412202, від 03.08.2015р. №0001812202.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Сумах на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш Плюс» (м. Суми, пл. Привокзальна,9,і.к. 31499890) суму судового збору в розмірі 10595,83 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 25.01.2016р.
Суддя С.М. Гелета