Копія
12 січня 2016 р. Справа №818/3681/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав у судовому засіданні, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та ПАТ "Дельта Банк" 13.02.2015 р. було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 та додаткову угоду № 1 до нього, за умовами якого розміщено 7300,00 дол. США строком до 12.08.2015 р. з виплатою 5,5 процентів річних. По закінченні строку дії договору кошти йому не були повернуті у зв'язку з запровадженням у банку тимчасової адміністрації. У жовтні 2015 року йому було повідомлено про нікчемність договору на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Звернувся до відділення банку - агента Фонду - та отримав 695,63 грн від Фонду гарантування вкладів. Вважає, що діями відповідача порушено його право як вкладника ПАТ "Дельта Банк". Підстави нікчемності правочинів, визначені в частині 3 ст. 38 Закону, до спірних відносин не застосовуються.
З рішенням відповідача позивач не погоджується, зазначає, про його невідповідність вимогам статей 203, 215 Цивільного кодексу України, тому просить відповідно до вимог статей 26, 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнати дії уповноваженої особи Фонду щодо визнання договору банківського вкладу нікчемним та частковим включенням (в сумі 695,63 грн) ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням всіх сум, що підлягають відшкодуванню, протиправними та зобов'язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, зазначив, що на підставі ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було проведено перевірку правочинів на предмет виявлення нікчемності. За результатами перевірки позивача повідомлено, що договір банківського вкладу є нікчемним, оскільки перерахування грошових коштів з рахунку фізичної особи ОСОБА_3 № НОМЕР_3 на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 суперечить п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" протоколом № 14 від 20 березня 2013 року, та підпадає під дію п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Просить відмовити в задоволенні позову.
У судове засідання представник третьої особи не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 та додаткову угоду № 1 до нього, за умовами якого розміщено 7300,00 дол. США строком до 12.08.2015 р. з випатою 5,5 процентів річних (а.с.13). Відповідно до п. 1.6 Договору Банк відкрив Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2. Пунктом 2.8 Договору передбачено, що всі додатки, зміни та доповнення до цього Договору мають бути викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.
13 лютого 2015 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1, відповідно до якої п. 1.8 Договору викладений у наступній редакції "1.8. Зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.
У разі, якщо, в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений." (а.с.14).
Між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладений договір від 13.02.2015 р. № 010-18510-130215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів. Банк відповідно до цього договору відкрив позивачу поточний рахунок у доларах США (а.с.10).
Грошові кошти в сумі 7 300,00 доларів США були перераховані на депозитний рахунок позивача платіжним дорученням № 45841797 від 13 лютого 2015 року з рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_3 (а.с.15).
Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 р. № 150 віднесено ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних (а.с.31-32).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 р. № 51 запроваджено з 03.03.2015 р. тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" (а.с.33-34). Згодом строки здійснення тимчасової адміністрації продовжено до 02 жовтня 2015 року (а.с.46).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 за № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного Товариства "Дельта Банк" (а.с.37) виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 р. прийнято рішення № 181 "Про початок здійснення процедури ліквідації AT "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" (а.с.38), відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Фонду - Кадирова Владислава Володимировича, строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року до 04 жовтня 2017 року включно.
Листом від 23.09.2015 р. № 8821/2405 позивача було повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 від 13.02.2015 р. (а.с.18).
Відповідач зазначає, що дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в АТ "Дельта Банк", були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів-ініціаторів операцій на момент здійснення операцій перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, і, відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни АТ "Дельта Банк", для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації АТ "Дельта Банк" та реалізації його майна.
При цьому, клієнти - ініціатори перерахування коштів, з огляду на наявність на власних рахунках залишків коштів, були кредиторами Банку за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків.
Суд вважає такий висновок безпідставним. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 4 вказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, основним завданням якого є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Статтею 27 Закону визначено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника. Протягом трьох робочих днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду, визначається Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 N 14 (далі - Положення).
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 розділу ІІІ Положення уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Отже, з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема забезпечення гарантованого Законом України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, та подавати додаткову інформацію про вкладників, у разі їх збільшення, на підставі яких в подальшому Виконавчою дирекцією Фонду затверджується реєстр вкладників.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора.
Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3 - 5 частини другої статті 39 цього Закону, тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Положеннями частин 1, 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону).
Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону).
На підставі ч. 10 ст. 38 Закону усі або частина повноважень Фонду, визначених цією статтею, можуть бути делеговані Фондом уповноваженій особі Фонду.
Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства містяться також у Цивільному кодексі України, зокрема, частиною 2 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Вказані нормативно-правові акти передбачають, що у відповідних випадках договори є нікчемними в силу закону. Відповідно, визнання договорів нікчемними не потребує видання певного акту.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до порушення права позивача призводить саме застосування уповноваженою особою ФГВФО наслідків нікчемності договору, тобто невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, повідомлення про визнання правочинів нікчемними є лише формою листа, наданим уповноваженою особою Фонду з метою повідомлення сторони за договором про його нікчемність відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У даному випадку відповідачем фактично реалізовано обов'язок по забезпеченню перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Проте, суд вважає, що уповноваженою особою Фонду не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та не доведено, що договір банківського вкладу (депозиту) має ознаки нікчемного правочину, доказів щодо визнання вказаного договору недійсним в судовому порядку також не надано.
Судом встановлено, що грошові кошти в сумі 7 300,00 доларів США були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача з рахунку ОСОБА_3. На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору позивачем були зараховані на депозитний рахунок, тоді як відповідачем доказів того, що зазначені кошти фактично не вносилися, надано не було.
Суд також зауважує, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
При цьому суд зазначає про безпідставність висновків відповідача, що внаслідок "дроблення" великого вкладу іншої особи, розмір якого становив більше, ніж 200000,00 грн, позивач набував гарантоване право на отримання коштів в сумі до 200000 грн безпосередньо від Фонду та отримував перевагу перед іншими кредиторами Банку, що є порушенням п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону, оскільки відповідачем не надано доказів того, що позивачем кошти фактично не вносилися на рахунок за спірними договорами, крім того, відповідачем не спростовано факт наявності у позивача квитанції, яка є доказом внесення на рахунок банку грошових коштів. Пунктом 1.8 додаткової угоди до Договору між сторонами визначено, що кошти можуть бути внесені із поточного рахунку іншої фізичної особи, доказів внесення змін до даного договору матеріали справи не містять. Відповідно до довідки банківської установи, перерахування коштів на рахунок позивача було здійснено саме з поточного рахунку, тобто умови договору не було порушено.
Виходячи з наведеного уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу є протиправним.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 94 КАС України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає стягненню судовий збір в розмірі 974,40 грн, сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 011-18510-130215 від 13.02.2015 року та частковим включенням (в сумі 695,63 грн.) ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням всіх сум, що підлягають відшкодуванню.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 974,40 грн., сплачений при зверненні до суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Соп'яненко