Справа № 815/6518/15
25 січня 2016 року
09год.40хв.
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ПЛЮС" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-
До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ПЛЮС", в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410068/2 від 28.08.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між 21.08.2015 року між ТОВ «Омікрон плюс» (Покупець за контрактом) та Фірмою «Т- BUSINESS, INC» (Panama) (Продавець за контрактом) було укладено зовнішньоекономічний Контракт № OMKTBS/2 (надалі - Контракт) про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в специфікаціях до кожної партії товару. Відповідно до п. 3.1 Контракту - базизні умови поставки на умовах СІF Kiev відповідно до вимог ІНКОТЕРМС 2010 р. Допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010 р., які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару. Згідно умов п. 4.1. Контракту товар поставляється за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару. Ціна товару містить: ціну товару на умовах СІР Kiev (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 р. Рекламна, сувенірна продукція та подарунки - поставляються на безоплатній основі. Згідно п. 4.2. Умови поставки, зазначені у п. 4.1. Контракту містять в собі вартість завантаження товару у транспортний засіб. Вартість пакування (виконані роботи та матеріал), страхування - включені у вартість товару. Розділом 5 Контракту Сторонами визначено умови оплати вартості поставленого товару. Згідно п. 5.2., 5.3. Контракту оплата вартості товару здійснюється в строк не пізніше 90 днів з дати поставки партії товару. Оплата провадиться на підставі наданих рахунків-фактур (invoices) і транспортних накладних. Всі платежі за Контрактом провадяться по платіжним реквізитам Сторін.
Так, 26 серпня 2015 року згідно Контракту на умовах CIF Іллічівськ морським транспортом було ввезено в Україну партію товару (сантехнічна продукція) на загальну суму 30 211,90 доларів США. Товар було ввезено в морському контейнері CSLU6195279 упакований в картонні коробки, у кількості місць 1926, вагою нетто 23977,70 кг, вагою брутто 27800,00 кг. 26.
З метою здійснення митного контролю та митного оформлення Товару декларантом було складено та подано головному інспектору м/п «Іллічівськ» ВМО-1 ОСОБА_1 електронну митну декларацію № 500040001/2015/009707 від 27.08.2015 року та документи, необхідні для митного оформлення товару. Митна вартість товарів була задекларована із застосуванням першого методу визначення митної вартості (за ціною Контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 30 211,90 доларів США.
На підтвердження митної вартості товару разом з ЕМД ТОВ «Омікрон плюс» було надано такі документи: картку обліку від 03.07.2015 р. №100/2015/0003566; зовнішньоекономічний Контракт № OMKTBS/2 від 21.08.2015 року; специфікацію №13459 від 21.08.2015 року; рахунок-фактура (Інвойс) №13459 від 21.08.2015 року; пакувальний лист №13459 від 21.08.2015 року; коносамент NGB1LK016453; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №5279; Інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу); Акт фізичного огляду б/н від 26.08.2015; Акт б/н від 26.08.2015 року про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах;Акт про зважування від 26.08.2015 року; Лист № 0118/08 від 27.08.2015 року «Про сертифікацію продукції. Для надання митним органам»
За результатами перевірки ЕМД № 500040001/2015/009707 від 27.08.2015 року та документів, що підтверджують митну вартість товару, інспектором ВМО-1 м/п «Іллічівськ» 28 серпня 2015 року було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2015/00103, а також прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410068/2, відповідно до якого митну вартість товарів визначено за резервним методом.
На думку позивача, рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки жодна із визначених митним законодавством підстав для коригування митної вартості товару не зазначена в рішенні про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410068/2 від 28.08.2015 року. Під час перевірки пакету документів, поданого для оформленні митної декларації, зауваження з боку митного органу щодо наведених вимог, визначених ст.53, не було.
Позивач вважає, що зазначені у спірному рішенні доводи відповідача не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки та всі документи містять відомості щодо числових значень митної вартості, а саме: як вбачається з п. 2.1. Контракту від 21.08.2015 року № OMKTBS/2 кількість, асортимент товару зазначається в Специфікаціях та інших товаросупровідних документах. Таким чином, специфікація не визначена Сторонами як основний (головний) комерційний документ щодо поставки товару за контрактом. Специфікація та товаросупровідні документи виготовляються експортером за характеристиками достатніми для їх експорту із країни експортера. Як вбачається з пакету товаросупровідних документів на дану партію товару, кількісні, якісні та цінові характеристики товару є тотожними та не містять будь-яких протиріч. У Специфікації № 13459 від 21.08.2015 року зазначено найменування товару в тому числі за Кодом УКТЗЕД, кількість товару по позиціях, ціна за одиницю товару по позиціях та загальна ціна товару у кожній позиції, загальна вартість партії товару. Специфікація узгоджена Сторонами та підписана кожною із сторін контракту. Асортимент товару, що поставляється, деталізується експортером в інших товаросупровідних документах - зокрема пакувальному листі № 13459 від 21.08.2015 року та інвойсі № 13459 від 21.08.2015 року, які складені у відповідності до умов контракту та специфікації до контракту та не містить будь-яких розбіжностей щодо кількісних та цінових характеристик. Характеристики товару, вказані декларантом у ЕМД, не відрізняються з характеристиками товару, зазначеними в товаросупровідних документах. Таким чином сторонами в достатній мірі було обумовлено асортимент товару, що дозволяє його ідентифікувати та оплатити вартість товару Продавцю. Цифрові показники товару, зазначені в ЕМД та документах наданих для підтвердження митної вартості товару, дозволяють митному органу у повній мірі обчислити (перевірити) його митну вартість.
Щодо зазначення у коносаменті меншої ваги товару ніж у ЕМД та товаросупровідних документах, то коносамент - це документ, що видається судовласником вантажовідправнику для підтвердження укладення договору про перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж вантажоотримувачу. Згідно положень Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент 1924 року (Брюссель 25 серпня 1924 року) основні вимоги, що ставляться до коносаменту, це зазначення в ньому відомостей щодо назви судна, його власника, найменування портів завантаження та розвантаження, суми фрахту, кількість виданих примірників коносаменту, основні марки для ідентифікації вантажу, кількість місць або вага вантажу. Коносамент NGBILKO16453 містить відомості щодо товару, які дозволяють його ідентифікувати. Так в коносаменті зазначено: порт розвантаження вантажу, номер контейнера, назва вантажу, кількість місць вантажу. Фактична вага поставленого товару була зафіксована в Акті про зважування від 26.08.2015 року, відображена в пакувальному листі, CMR, ЕМД тощо. Вага партії товару не відрізняється в Специфікації та інших товаросупровідних документах.
Відповідно до законодавства України товар, ввезений в Україну ТОВ «Омікрон Плюс», не входить до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації», затвердженому Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 від 01.02.2005 року «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні», а тому надання до митного органу сертифікату якості не є обов'язковим.
Щодо надання документів про страхування товару, то згідно п. 4.1. Контракту товар поставляється за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару. Згідно п. 4.1., 4.2. Контракту ціна товару зазначається у Специфікації до кожної партії товару. Умови поставки містять в собі вартість завантаження товару у транспортний засіб. Вартість пакування (виконані роботи та матеріали), страхування - включені у вартість товару.
Згідно п. 1 Специфікації Сторонами обумовлено умови поставки товару морським транспортом на умовах CIF Іллічівськ відповідно до Інкотермс 2010 року. Аналогічні положення містяться також у товаросупровідних документах, зокрема інвойсі № 13459 від 21.08.2015 року, пакувальному листі № 13459 від 21.08.2015 року.
Згідно правил Інкотермс 2010 за умовами CIF Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення) Продавець зобов'язаний застрахувати товар, оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення (без вивантаження).
Таким чином, згідно умов Контракту всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування товару вже були включені Продавцем в ціну товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а тому надання додаткових документів згідно митного законодавства, в тому числі із окремим зазначенням вартості страхування в документах, митним законодавством не передбачається.
Крім того, митним органом в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410068/2 від 28.08.2015 року не зазначені підстави неможливості визначення вартості товару за першим методом визначення вартості за ціною договору (контракту), що є грубим порушенням ст. 54, 57, 58 МК України.
Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, зазначаючи, що з боку Одеської митниці не було порушень прав позивача, та рішення відповідача ґрунтувалися на вимогах чинного законодавства. У відповідності до п.3 ст.53 МКУ в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, митним органом було виявлено, що надані позивачем документи містять розбіжності, а саме поставка за митною декларацією здійснюється на умовах поставки CIF за ІНКОТЕРМС-2010., однак, в поданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, що унеможливлює правильне її обчислення відповідно до умов поставки товарів CIF; крім того, в поданих до митного оформлення документах відсутній сертифікат якості виробника, що суперечить вимогам підпункту 2.2 п.2 зовнішньоекономічного контракту від 21.08.2015 № OMKTBS/2, та в якому зазначається зазвичай матеріал виготовлення товару та інші характеристики, що впливають на рівень митної вартості; також, підпунктом 1.1 п.1 та підпунктом 2.1 п.2 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що асортимент товару зазначається у специфікації до кожної партії товару, проте ані у інвойсі від 21.08.2015 року №13459, ні у специфікації від 21.08.2015 року №13459, тобто у документах які є основними для визначення ціни товару, відсутній детальний перелік асортименту товару; у комерційному інвойсі, який заявлено як декларацію про походження товару, відсутня інформація щодо країни походження, що є обов'язковою умовою для декларування країни походження товару та суттєво впливає на рівень митної вартості; в коносаменті від 14.07.2015 № NGBILK016453 вага брутто відрізняється від даних, зазначених у пакувальному листі від 21.08.2015 № 13459 та товарно-транспортній накладній; п.3.6 зовнішньоекономічного контракту визначено, що у випадку змін умов поставки товару Сторонами підписується протокол узгодження із вказівкою відвантажувальних реквізитів, який відсутній у пакеті документів, поданих до митного оформлення.
Отже, враховуючи вказане, для підтвердження митної вартості товару, заявленої в МД №500040001/2015/009707, декларанта позивача зобов'язано на вимогу митниці протягом встановлених Митним кодексом України 10-ти днів надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.
На вимогу Митниці про надання додаткових документів декларант позивача надав до митниці лист від 28.08.2015 № 459/08, а також заяву від 28.08.2015 № 59/08 про неможливість надання витребуваних додаткових документів.
Отже, за результатом аналізу наявної у митного органу інформації щодо митної вартості на аналогічні товари було встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж митна вартість заявлена декларантом. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість товару була визначена митним органом з використанням резервного методу.
В судовому засіданні 13.01.2016 року судом ухвалено призначити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.08.2015 року між ТОВ «Омікрон плюс» - Покупець та Фірмою «Т- BUSINESS, INC» (Panama) - Продавець було укладено зовнішньоекономічний Контракт № OMKTBS/2, згідно п. 1 якого Продавець поставить Покупцеві продукцію, іменовані далі Товар в асортименті, у кількості й за цінами, що зазначені в Специфікаціях до кожної партії товару, які є невід'ємною частиною даного Контракту, а Покупець одержить і оплатить товар, відповідно до перерахованих умов.
Відповідно до п. 2 контракту Кількість, асортименти Товару зазначені в Специфікаціях до кожної партії товару й у товаросупроводжувальних документах. Якість Товару відповідає стандартам країни походження товару або технічних характеристик його виробника й підтверджується відповідним сертифікатом якості заводу виробника або Продавця.
Згідно п. 3.1 Контракту базисні умови поставки СІF Kiev (Україна) відповідно до Інкотермс 2010 року. Допускаються поставки на інших умовах згідно Інкотермс 2010 pоку, які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару.
Згідно умов п. 4.1. Контракту товар поставляється за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару. Ціна товару містить: ціну товару на умовах СІF Kiev (Україна) відповідно до Інкотермс 2010 року. Рекламна, сувенірна продукція та подарунки - поставляються на безоплатній основі.
Згідно п. 4.2. Умови поставки, зазначені у п. 4.1. Контракту містять в собі вартість завантаження товару у транспортний засіб. Вартість пакування (виконані роботи та матеріал), страхування - включені у вартість товару.
Розділом 5 Контракту сторонами визначено умови оплати вартості поставленого товару. Згідно п. 5.2., 5.3. Контракту оплата вартості товару здійснюється в строк не пізніше 90 днів з дати поставки партії товару. Оплата провадиться на підставі наданих рахунків-фактур (invoices) і транспортних накладних. Всі платежі за Контрактом провадяться по платіжним реквізитам Сторін.
Згідно до Специфікації до Контракту №13459 від 21.08.2015р. Продавець продає ТОВ "ОМІКРОН ПЛЮС" товар морським транспортом на умовах CIF Іллічівськ, а саме крани (код УКТЗЕД - 8481) у кількості 23957кг ціною 30186,70долл.США; частини кранів (код 8481) у кількості 20 од. вартістю 25,20дол.США; усього на суму 30211,90долл.США.
Відповідно до Інвойсу № 13459 від 21.08.2015 на виконання Контракту № OMKTBS/2 від 21.08.2015 року «Продавцем» було відправлено на умовах CIF-ILYICHEVSK товар (код УКТЗЕД - 8481, крани, частини кранів) на загальну суму - 30 211 (тридцять тисяч двісті одинадцять) доларів, 90 центів США.
Згідно Інвойсу №13459 від 21.08.2015 та пакувального листа №13459 від 21.08.2015 товар було ввезено в контейнері CSLU6195279, у кількості місць 1926, вагою нетто 23977,70 кг, вагою брутто 27800,00 кг.
З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом TOB "Омікрон плюс" було складено та подано головному інспектору м/п "Іллічівськ" вантажну електронну митну декларацію № 500040001/2015/009707 від 27.08.2015 року.
Разом з декларацією були подані документи: картку обліку від 03.07.2015 р. №100/2015/0003566; зовнішньоекономічний Контракт № OMKTBS/2 від 21.08.2015 року; специфікацію №13459 від 21.08.2015 року; рахунок-фактури (Інвойс) №13459 від 21.08.2015 року; пакувальний лист №13459 від 21.08.2015 року; коносамент NGB1LK016453; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №5279; Інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу); Акт фізичного огляду б/н від 26.08.2015; Акт б/н від 26.08.2015 року про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах;Акт про зважування від 26.08.2015 року; Лист № 0118/08 від 27.08.2015 року «Про сертифікацію продукції. Для надання митним органам».
Митна вартість товару відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 30 211,90 доларів США.
Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та візуальної перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (ЕМД) №500040001/2015/009707 від 27.08.2015 року було встановлено, що в поданих документах міститься розбіжності, у зв'язку з чим відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI (надалі за текстом МК України) відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.
Відповідні електронні повідомлення були направлені декларанту митницею 27.08.2015р. (а.с.102,104).
28.08.2015 року за вих.№459/00 декларантом подано до митного органу письмові пояснення, в яких позивач вказав, що наскільки їм відомо, від імені фірми «Т-BUSINESS, 1NС» діє її директор - Ricardo Vasquez. Ним проставлено підпис на всіх супровідних документах на товар. Зазначений товар ТОВ «ОМІКРОН ПЛЮС» придбало для себе відповідно до вартості, яка визначена продавцем. При цьому вартість товару включає вартість страхування та транспортування товару. Умови Контракту не передбачають компенсацій з боку покупця на користь продавця, крім сплати фіксованої вартості товару. Крім Контракту ТОВ «ОМІКРОН ПЛЮС» не укладались будь-які інші договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язані з Контрактом. Відповідно до пункту 5.2. Контракту платіж Покупцем за поставлену партію товару здійснюється в строк не пізніше 90 (дев'яноста) днів з дати поставки партії Товару. Тому виписку з бухгалтерської документації не можуть бути надані. Контрактом не передбачаються умови про здійснення платежів третім особам на користь продавця. За викладених вище обставин, відповідні рахунки про здійсненні платежі у ТОВ «ОМІКРОН ПЛЮС» відсутні та не можуть бути надані. Окрім цього позивачем вказано, що специфікація і рахунок-фактура являються комерційним документам і можуть не містити детального опису товару. В Рахунку-фактурі зазначається, що детальний опис товару, його кількість і пакування міститься в Пакувальному листі. Кількість товару зазначеного в Специфікації і Рахунок-фактурі повністю відповідає кількості зазначеної в Пакувальному листі. Інформація, щодо торгівельної марки, зазначена в Пакувальному листі, який надано для митного оформлення. Згідно підпункту 3.1 Контракту допускаються поставки на інших умовах, згідно Інкотермс 2010, які будуть зазначені в інвойсах на кожну окрему партію. ТОВ «ОМІКРОН ПЛЮС» не декларує будь-які додаткові витрати пов'язані із поставкою товару, окрім ціни, яка підлягає сплаті за товар. Відповідно, складові митної вартості відсутні.
Крім пояснень, декларантом до митного органу була подана заява від 28.08.2015 року № 59/08, в якій зазначено про неможливість надання витребуваних митним органом документів та викладено прохання про митне оформлення за вже поданими документами.
Одержавши ці відомості від декларанта, Одеська митниця 28.08.2015р. направила декларанту електронне повідомлення (а.с.105), де викладені причини неможливості використання митної вартості товару за ціною контракту у зв'язку із неподанням витребуваних у декларанта документів, а також обґрунтовано причини неможливості застосування другого методу визначення митної вартості щодо товару №1 згідно ст.ст.57,58 МК України. При цьому проінформовано про застосування шостого, резервного методу щодо товару №2 та використання даних на основі аналізу бази даних ПІК «Інспектор-2006» та ЕА ЕІС ДФС, а саме по товару 1 - 1,26долл.США до 1,80долл.США (№МД приведено), по товару №2 - з 1,26долл.США за 1 кг. нетто до 1,80долл.США за 1 кг. нетто (№МД приведено).
Електронним повідомленням №5 (а.с.206) Одеська митниця направила ТОВ "ОМІКРОН ПЛЮС" рішення про коригування митної вартості від 28.08.2015р. №500040001/2015/410068/2, за яким митну вартість скориговано:
- за ціною за одиницю товару до 1,80долл.США за одиницю та визначено у загальній сумі 43123,86 (щодо товару крани змішувальні для води) за методом 3 визначення митної вартості;
- щодо товару «частини кранів з недорогоцінних металів» митна вартість визначена за шостим (резервним) методом за вартістю 1,8долл.США за одиницю у загальній сумі 36долл.США.
Відповідно до вказаного Рішення про коригування митної вартості товарів "обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено: що до митного оформлення для підтвердження митної були поданні наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 21.08.2015 № OMKTBS/2, рахунок-фактура (інвойс) від 21.08.2015 року №13459 та інші документи. Подані до митного оформлення документи містить наступні розбіжності: - Поставка за митною декларацією здійснюється на умовах поставки CІF за IHKQTEPMC-2010. В поданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містить відомості про вартість страхування, що унеможливлює правильне її обчислення відповідно до умов поставки товарів CIF. Крім того, в поданих до митного оформлення документах відсутній сертифікат якості виробника, що суперечить вимогам підпункту 2.2 п.2 зовнішньоекономічного контракту під 21.08.2015 № OMKTBS/2, та в якому зазначається зазвичай матеріал виготовлення товару та інші характеристики, що впливають на рівень митної вартості. Підпунктом 1.1 п. 1 та підпунктом 2.1 п. 2 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що асортимент товару зазначається у специфікації до кожної партії товару, про те, ні у інвойсі від 21. 08.2015 року N13459 ні у специфікацій від 21.08.2015 року №13459J, тобто у документах які є основними для визначення ціни товару, відсутній детальний перелік асортименту товару. У комерційному інвойсі, який заявлено як декларація про походження товару відсутня інформація щодо країни походження, що є обов'язковою умовою для декларування країни походження товару та суттєво впливає на рівень митної вартості. В коносаменті від 14.07.2015 № NGBILK016453 вага брутто відрізняється від даних, зазначених у пакувальному листі від 21.08.2015 № 13459 та товарно-транспортній накладній. П 3.6 зовнішньоекономічного контракту визначено, що у випадку змін умов поставки товару Сторонами підписується протокол узгодження із вказівкою відвантажувальних реквізитів, який відсутній у пакеті документів, поданих до митного оформлення. Враховуючи вище викладене, а також у зв'язку з спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками « 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості», фіскальний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до частини 5 статті 54 МКУ має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.. 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно ч.3 ст. 53 МКУ декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг , пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; 6)висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експортними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) копію митної декларації країни Відправлення. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 28.08.2015 декларантом надано лист від 28.08.2015 № 459/08 та заяву від 28 08 2015 № 59/08 про неможливість надання витребуваних додаткових документів. Відповідно до п.2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п 3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. За результатами проведеної шляхом обміну електронними повідомленнями консультації між митним органом і декларантом, - на підставі аналізу наявної у митного органу інформації щодо митної вартості на товари, митне оформлення яких вже здійснено, - згідно з положеннями п. 1 ст.55 МКУ,- митним органом буде здійснено коригування митної вартості, заявленої декларантом, до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. По товару № 1 у фіскальному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних товарів. Запропоновано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. 60 МКУ з використанням способу, який є сумісний з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів торгівлі (GATT), ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено. По товару № 2 відповідно до п.2 ст. 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. У фіскальному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в фіскальному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом. З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, декларанту запропоновано метод визначення митної вартості товарів - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІСДФС та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим по товару № 1: з - 1,26 дол. США/кг нетто до - 1,80 дол. США/кг нетто ( МД від 13.06.2015 № 508050000/2015/23494), по товару №2: з - 1,26 дол. США /кг нетто до - 1,80 дол. США/кг нетто ( МД від 03.07 2015 № 125130012/2015/462439). Декларанту роз'яснено, що згідно з ч 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом ДФС, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч.7 ст 55 МКУ. Також роз'яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.
Південною митницею 28.08.2015р. видана ТОВ "Омікрон Плюс" картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №500040001/2015/00103.
Згідно вказаної Картки відмови митна декларація не може бути прийнята у зв'язку з тим, що згідно cт.55 МКУ винесено рішення про коригування митної вартості від 28.08.2015 року №500040001/2015/410068/2.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI за митною декларацією від 28.08.2015 № 500040001/2015/009791.
Суд вважає протиправним спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2015 року №500040001/2015/410068/2 з таких підстав.
Згідно ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Згідно ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини. У відповідності з ст.ст. 179, 189, 190 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції, за винятком тих, на які встановлено державні ціни.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1-3 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, зокрема, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до частин 1-3, 5 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Однак прийняте відповідачем рішення не відповідає вказаним вимогам.
Одеською митницею на надано достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст.57 МК України.
Частиною 1 вказаної статті встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Судом встановлено, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару за ціною контракту, відповідач витребував додаткові документи, навівши підстави їх витребування, що не свідчать про неможливість перевірки числових значень заявленої вартості товару.
Відповідачем не доведена правомірність застосування третього та шостого (резервного) методу при визначенні митної вартості, оскільки неналежним чином обґрунтована неможливість застосування попередніх методів, а також одночасно із пропозицією визначити митну вартість щодо товару 1 за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно повідомлення від 28.08.2015р. не проведено консультацій з декларантом, оскільки в повідомленні №5 від 28.08.2015р. вже вказано, що коригування митної вартості вже проведено (як і щодо товару №2 за шостим, резервним методом).
Витребування документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, не є обов'язковим, та повинно бути конкретизованим вказівкою на документи в загальному переліку, які є дійсно необхідними для перевірки числових значень заявленої митної вартості.
Судом встановлено, що згідно п. 3.1. Контракту базисні умови поставки товару визначені СIF Kiev (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 р.
Положенням пункту 3.1. Контракту Сторони передбачили, що допускаються поставки товару на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010 p., які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару.
Згідно умов п. 1.1. Контракту Специфікація є невід'ємною частиною Контракту. Пунктом 2.1. контракту визначено, що кількість, асортимент Товару зазначені в Специфікаціях до кожної партії товару ї у товаросупроводжувальних документах.
В Специфікації №13459J від 21.08.2015 року до контракту №OMKTBS/2 Сторони погодили, що «Т-BUSINESS, 1NС» (Республіка Панама) продає ТОВ «ОМІКРОН Плюс» (Україна, м. Київ), товар морським транспортом на умовах: CIF Іллічівськ (відповідно до вимог Інкотермс 2010)
Відповідно до Інвойсу № 13459 від 21.08.2015 на виконання Контракту № OMKTBS/2 від 21.08.2015 року «Продавцем» було відправлено на умовах CIF-ILYICHEVSK товар (код УКТЗЕД - 8481, крани, частини кранів) на загальну суму - 30 211 (тридцять тисяч двісті одинадцять) доларів, 90 центів США.
Згідно Інвойсу №13459 від 21.08.2015 та пакувального листа №13459 від 21.08.2015 товар було ввезено в контейнері CSLU6195279, у кількості місць 1926, вагою нетто 23977,70 кг, вагою брутто 27800,00 кг.
Згідно Інвойсу №13459 від 21.08.2015 року, складеного Продавцем згідно пакувального листа №13459 від 21.08.2015 року, Продавцем з двох обраних Сторонами умов поставки даної партії товару було обрано умову СIF-ILYICHEVSK умови поставки містять в собі вартість завантаження товару у транспортний засіб, вартість пакування (виконані роботи та матеріали), страхування - включенні у вартість товару.
Вказані товаросупровідні документи було надано митному органу для здійснення процедури митного оформлення товару, але вони не були враховані як підстава визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 ГК України, загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) тощо визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з п. 2.1. Контракту від 21.08.2015 року № OMKTBS/2 кількість, асортимент товару зазначається в Специфікаціях та інших товаросупровідних документах. Таким чином, специфікація не визначена Сторонами як основний (головний) комерційний документ щодо поставки товару за контрактом. Специфікація та товаросупровідні документи виготовляються експортером за характеристиками достатніми для їх експорту із країни експортера.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у Специфікації № 13459J від 21.08.2015 року зазначено найменування товару, в тому числі за Кодом УКТЗЕД, кількість товару по позиціях, ціна за одиницю товару по позиціях та загальна ціна товару у кожній позиції, загальна вартість партії товару. Специфікація узгоджена Сторонами та підписана кожною із сторін контракту. Асортимент товару, що поставляється, деталізується експортером в інших товаросупровідних документах - зокрема пакувальному листі № 13459 від 21.08.2015 та інвойсі № 13459 від 21.08.2015 (який складається згідно пакувального листа), які складені у відповідності до умов контракту та специфікації до контракту та не містить будь-яких розбіжностей щодо кількісних та цінових характеристик. Характеристики товару, вказані декларантом у ЕМД, не відрізняються з характеристиками товару, зазначеними в товаросупровідних документах.
Щодо посилань митного органу на зазначення у коносаменті меншої ваги товару ніж у ЕМД та товаросупровідних документах суд зазначає наступне.
Коносамент - це документ, що видається судовласником вантажовідправнику для підтвердження укладення договору про перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж вантажоотримувачу. Коносамент засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. Згідно положень Міжнародної конвенції про уніфікації деяких правил про коносамент 1924 року (Брюссель 25 серпня 1924 року) Основні вимоги, що ставляться до коносаменту, це зазначення в ньому відомостей щодо назви судна, його власника, найменування портів завантаження та розвантаження, суми фрахту, кількість виданих примірників коносаменту, основні марки для ідентифікації вантажу, кількість місць або вага вантажу. Коносамент NGBILKO16453 містить відомості щодо товару, які дозволяють його ідентифікувати. Так в коносаменті зазначено: порт розвантаження вантажу, номер контейнера, назва вантажу, кількість місць вантажу. Невідповідність ваги вантажу не впливає на не можливість його ідентифікувати. Фактична вага поставленого товару була зафіксована в Акті про зважування від 26.08.2015 року, відображена в пакувальному листі, CMR, ЕМД. Вага партії товару не відрізняється в Специфікації та інших товаросупровідних документах.
Щодо необхідності підтвердження якості товару відповідним сертифікатом якості заводу-виробника або продавця, який на думку митного органу був відсутній в пакеті документів, поданому для митного оформлення.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, від 01.02.2005 року №28, ввезений в Україну товар (крани змішувальні для води, виготовлені з недорогоцінних металів, для цивільного призначення:- крани для кухні у комплектації, шланги для подачі води, інструкція, мішечок, - крани для ванної кімнати у комплектації - лійки для душа, тримачі для душу, ексцентрики, кріпильні матеріали, перехідники, мішечок, інструкція), не входить до зазначеного переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, а тому надання до митного органу сертифікату якості не є обов'язковим.
Щодо вимоги про надання документів про страхування товару, то згідно п. 4.1. Контракту товар поставляється за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару. Згідно п. 4.1., 4.2. Контракту ціна товару зазначається у Специфікації до кожної партії товару. Умови поставки містять в собі вартість завантаження товару у транспортний засіб. Вартість пакування (виконані роботи та матеріали), страхування - включені у вартість товару.
Згідно п. 1 Специфікації Сторонами обумовлено умови поставки товару морським транспортом на умовах CIF Іллічівськ відповідно до Інкотермс 2010 року. Аналогічні положення містяться також у товаросупровідних документах, зокрема інвойсі № 13459 від 21.08.2015 року, пакувальному листі № 13459 від 21.08.2015 року.
Таким чином, згідно умов Контракту всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування товару були включені Продавцем в ціну товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а тому надання додаткових документів згідно митного законодавства, в тому числі окреме зазначення вартості страхування в документах митним законодавством не передбачається.
Одеською митницею не надано суду МД, дані яких використані при визначенні ціни одиниці товарів на рівні 1,80долл.США.
Як встановлено судом, в даному випадку підстави для відмови у митному оформленні відсутні, оскільки рішення про коригування митної вартості не є правомірним.
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
Під час розгляду справи, судом не встановлено, що в документах, які були подані декларантом разом з ЕМД №500040001/2015/009707 для підтвердження митної вартості товару, наявні недостовірні відомості, розбіжності чи ознаки підробок.
Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Також інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Таким чином, суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про неправомірність застосування Одеською митницею третього та шостого методу визначення митної вартості товару, а не методу за ціною договору, як це встановлено МКУ.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду викладеного, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "Омікрон Плюс" підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ПЛЮС" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410068/2 від 28.08.2015 року.
Стягнути з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ПЛЮС" 1218 грн. (одні тисячу двісті вісімнадцять гривень) 00 коп. судового збору.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя М.М. Аракелян