про залишення позовної заяви без руху
20 січня 2016 року 810/175/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., перевіривши виконання вимог ст. ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України
позовної заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоагропродукт"
до
Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про
визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоагропродукт" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.05.2015 №0001472203, №0000752204, №0000118172, №0000115172, №0000116172, №0000742204, №0000762204, рішення про застосування штрафних санкцій від 26.05.2015 №0000117172 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2015 №Ю-0000104172.
Також, позивач у позовній заяві просить суд відстрочити сплату судового збору до набрання рішення законної сили, оскільки товариство має тяжкий фінансовий стан та не в змозі оплатити судовий збір.
Суд, розглядаючи питання про відстрочення сплати судового збору по суті, зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Як встановлено вище, в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач зазначає, що товариство має тяжкий фінансовий стан та не в змозі оплатити судовий збір.
Однак, позивач жодних обґрунтувань щодо неможливості сплати судового збору суду не представив та відповідними письмовими доказами не підтвердив.
Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
За таких обставин, суд вважає, що наведені обставини в обґрунтування відстрочення сплати судового збору є недостатніми, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до приписів пункту 6 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Частиною третьою цієї статті передбачено, що до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України від 08.07.2011 "Про судовий збір".
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що встановлена законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн. згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік").
При цьому, майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошами (грошовими коштами).
З позовної заяви вбачається, що позивач оспорює рішення суб'єкта владних повноважень щодо збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 2802995 грн. 06 коп.
Вказані вимоги мають майновий характер, адже вирішення судом спору в цій частині стосується зобов'язань позивача, що виражені у грошовому еквіваленті, це має очевидний економічний ефект, адже призведе до збільшення чи зменшення активів позивача.
Таким чином, при зверненні до суду позивачу слід було сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 42044,93 грн. (2802995,06 грн. х 1,5 % = 42044,93 грн.)
Однак, позивач не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом. Дана обставина підтверджується також відсутністю в переліку додатків до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції відділення зв'язку, яке прийняло платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та написом про зарахування коштів до Державного бюджету України.
За приписами статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у п'ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі, що визначений статтею 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 106, 107, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоагропродукт" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоагропродукт" - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Балаклицький А. І.