03 грудня 2015 року №810/4178/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії
Комунальне підприємство Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (далі - позивач або КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України (далі - відповідач або Переяслав-Хмельницька ОДПІ) у якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 28.10.2015 (а.с. 52-55), просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 24.06.2015 №0008011501 про нарахування штрафу на суму 90844,38 грн.;
- зобов'язати Переяслав-Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області зарахувати кошти, що сплачені КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» до бюджету платіжними дорученнями від 22.01.2015 №67 в сумі 199452,00 грн., від 23.02.2015 №187 в сумі 134303,00 грн., від 30.04.2015 №456 в сумі 85684,00 грн. та від 26.05.2015 №541 в сумі 1473387,00 грн. за призначеннями, вказаними у платіжних дорученнях, як податок на додану вартість, відповідно за грудень 2014, січень, березень та квітень 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» подало до податкового органу декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, січень, березень та квітень 2015 року, якими самостійно визначило суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті у бюджет.
В межах строків, встановлених Податковим кодексом України, позивач платіжними дорученнями перерахував суму самостійно узгоджених зобов'язань з ПДВ за вказані періоди до бюджету. Разом з тим, кошти сплачені позивачем як суму податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2014 року, січень, березень та квітень 2015 року податковий орган самостійно спрямував у рахунок погашення податкового боргу попередніх податкових періодів та визначив позивачу штрафні санкції за порушення строків сплати податків.
Позивач стверджує, що КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» своєчасно та у повному обсязі сплачує податкові зобов'язання, тому висновок податкового органу про наявність у товариства податкового боргу з ПДВ за попередні періоди є безпідставними та необґрунтованими.
За таких обставин, позивач вважає, що податковий орган не мав правових та фактичних підстав для зміни призначення платежів та застосування до КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В письмових запереченнях проти позову послався на правомірність проведеної податковим органом камеральної перевірки та встановлений Податковим кодексом України порядок нарахування платникам податків штрафних санкцій.
Представники сторін у судове засідання, призначене на 03.12.2015, не з'явились. Разом з цим, матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи за відсутності їх представників.
Керуючись положеннями частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Комунальне підприємство Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (ідентифікаційний код 20598264) 05.04.1994 зареєстроване виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області як юридична особа, що підтверджується довідкою АБ №660377 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 11).
Як платник податків позивач узятий на облік з 05.04.1994 за №214, перебуває на обліку у Переяслав-Хмельницькій ОДПІ (а.с. 12).
Судом встановлено, що 20.01.2015 позивач подав до Переяслав-Хмельницької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року (реєстраційний номер 9078748936), у якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання у розмірі 199452,00 грн. (а.с. 14-15).
Податок на додану вартість за вказаний період сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №67 від 22.01.2015 із відміткою банківської установи про проведення платежу (а.с. 16).
19 лютого 2015 року позивач подав до Переяслав-Хмельницької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року (реєстраційний номер 9018242921), у якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання у розмірі 134303,00 грн. (а.с. 17-18).
Податок на додану вартість за вказаний період сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №187 від 23.02.2015 із відміткою банківської установи про проведення платежу (а.с. 19).
16 квітня 2015 року позивач подав до Переяслав-Хмельницької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року (реєстраційний номер 9070517083), у якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання у розмірі 85684,00 грн. (а.с. 20-21).
Податок на додану вартість за вказаний період сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №456 від 30.04.2015 із відміткою банківської установи про проведення платежу (а.с. 22).
19 травня 2015 року позивач подав до Переяслав-Хмельницької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року (реєстраційний номер 9099883435), у якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання у розмірі 147338,00 грн. (а.с. 23-24).
Податок на додану вартість за вказаний період сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №541 від 26.05.2015 із відміткою банківської установи про проведення платежу (а.с. 25).
Загалом платіжними дорученнями №67 від 22.01.2015, №187 від 23.02.2015, №456 від 30.04.2015, №541 від 26.05.2015 позивачем сплачено податок на додану вартість на суму 566777,00 грн., що відповідає розміру самостійно визначених зобов'язань за грудень 2014, січень, березень та квітень 2015 року.
16 червня 2015 року посадовою особою Переяслав-Хмельницької ОДПІ на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» податкових зобов'язань, за результатами якої складено акт №866/10-17-15-01 від 16.06.2015 (далі - Акт перевірки) (а.с. 26-27).
Перевіркою встановлено порушення позивачем положень пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов'язань.
За висновками податкового органу у позивача існує податковий борг по сплаті самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2013 року, а саме:
- у розмірі 89487,00 грн. відповідно до податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року від 19.08.2013 №9051145137, граничний термін сплати 30.08.2013;
- у розмірі 74552,00 грн. відповідно до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року від 17.09.2013 №9057864954, граничний термін сплати 30.09.2013;
- у розмірі 60156,00 грн. відповідно до податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року від 17.10.2013 №9065568556, граничний термін сплати 30.10.2013;
- у розмірі 116599,00 грн. відповідно до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року від 19.11.2013 №9074206969, граничний термін сплати 29.11.2013;
- у розмірі 200354,00 грн. відповідно до податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року від 17.12.2013 №90810017244, граничний термін сплати 30.12.2013.
За таких обставин, податковий орган платежі, здійснені позивачем у рахунок сплати податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2014 року, січень, березень та квітень 2015 року зарахував у рахунок сплати податкового боргу з ПДВ за липень-листопад 2013 року у відповідних розмірах.
На підставі висновків Акта перевірки та положень статті 126 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 24.06.2015 №0008011501, яким позивачу нараховані штрафні санкції у сумі 90844,38 грн. (а.с. 28).
Не погоджуючись із таким податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті16 Податкового кодексу України платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Зазначені положення кореспондуються з приписами Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №765 від 05.12.2013 (далі - Порядок №765).
Так, пунктом 1 розділу V Порядку №765 передбачено, що у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №765 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган Міндоходів самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Таким чином, податковим законодавством визначено обов'язок податкового органу здійснювати зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Тобто, визначальним при застосуванні вищезазначених приписів є наявність податкового боргу.
Як вбачається з розрахунку штрафної санкції, який міститься в Акті перевірки, із сплачених позивачем 199452,00 грн. ПДВ за грудень 2014 року відповідно до платіжного доручення №67 від 22.01.2015, суму в розмірі 137268,90 грн. відповідачем було скеровано у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, а саме:
- 2560,90 грн. у рахунок податкового боргу з ПДВ за липень 2013 року, що виник відповідно до декларації з ПДВ від 19.08.2013 №9051145137 та нараховано штраф в сумі 512, 18 грн. за 508 днів прострочення;
- 74552,00 грн. у рахунок податкового боргу з ПДВ за серпень 2013 року, що виник відповідно до декларації з ПДВ від 17.09.2013 №9057864954 та нараховано штраф в сумі 14910, 40 грн. за 479 днів прострочення;
- 60156, 00 грн. у рахунок податкового боргу з ПДВ за вересень 2013 року, що виник на підставі декларації з ПДВ від 17.10.2013 №9065568556 та нараховано штраф в сумі 12031,20 грн. за 449 днів прострочення.
Із сплачених позивачем 134303,00 грн. ПДВ за січень 2015 року відповідно до платіжного доручення №187 від 23.02.2015, суму у розмірі 116599,00 грн. відповідачем було скеровано у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за жовтень 2013 року, що виник на підставі декларації з ПДВ від 19.11.2013 №9074206969 та нараховано штраф в сумі 23319,80 грн. за 449 днів прострочення.
Із сплачених позивачем 85684,00 грн. ПДВ за березень 2015 року відповідно до платіжного доручення №456 від 30.04.0215, суму у розмірі 67675,50 грн. відповідачем було скеровано у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за листопад 2013 року, що виник на підставі декларації з ПДВ від 17.12.2013 №9081017244 та нараховано штраф в сумі 13535,10 грн. за 486 днів прострочення.
Із сплачених позивачем 147338, 00 грн. ПДВ за квітень 2015 року відповідно до платіжного доручення №541 від 26.05.2015, суму у розмірі 132678, 50 грн. відповідачем було скеровано у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за листопад 2013 року та нараховано штраф в сумі 26535, 70 грн. за 512 днів прострочення.
Отже, із сплаченого КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» податку на додану вартість за грудень 2014 року, січень, березень і квітень 2015 року на загальну суму 566777,00 грн., суму у розмірі 454221,90 грн. відповідачем зараховано у рахунок сплати податкових зобов'язань з ПДВ за липень, серпень, вересень, жовтень і листопад 2013 року та застосовано до позивача штрафні санкції у загальній сумі 90844,38 грн.
Перевіряючи обґрунтованість тверджень відповідача та висновків Акта перевірки про наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість, що виник внаслідок самостійного визначення відповідних зобов'язань шляхом подання податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень, вересень, жовтень і листопад 2013 року, судом встановлено наступне.
19 серпня 2013 року позивач подав до Переяслав-Хмельницької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року (реєстраційний номер 9051145137), у якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання у розмірі 89487,00 грн. (а.с. 30-31). Податок на додану вартість за вказаний період сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №891 від 19.08.2013 із відміткою банківської установи про проведення платежу, призначення платежу: «оплата ПДВ за липень м-ць 2013р. згідно декларації 9051145137 від 19.08.2013р. -89487,00 грн.; пеня - 0,0 грн.; штрафні санкції -0,0 грн.» (а.с. 32).
17 вересня 2013 року позивач подав до Переяслав-Хмельницької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року (реєстраційний номер 9057864954), у якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання у розмірі 74552,00 грн. (а.с. 33-34). Податок на додану вартість за вказаний період сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №997 від 19.09.2013 із відміткою банківської установи про проведення платежу, призначення платежу: «оплата ПДВ за серпень м-ць 2013р. згідно декларації 9057864954 від 17.09.2013р. -74552,00 грн.; пеня - 0,0 грн.; штрафні санкції -0,0 грн.» (а.с. 35).
17 жовтня 2013 року позивач подав до Переяслав-Хмельницької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року (реєстраційний номер 9065568556), у якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання у розмірі 60156,00 грн. (а.с. 36-37). Податок на додану вартість за вказаний період сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1115 від 22.10.2013 із відміткою банківської установи про проведення платежу, призначення платежу: «оплата ПДВ за вересень м-ць 2013р. згідно декларації 9065568556від 17.10.2013р. -60156,00 грн.; пеня - 0,0 грн.; штрафні санкції -0,0 грн.» (а.с. 38).
19 листопада 2013 року позивач подав до Переяслав-Хмельницької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року (реєстраційний номер 9074206969), у якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання у розмірі 116599,00 грн. (а.с. 39-40). Податок на додану вартість за вказаний період сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1207 від 20.11.2013 із відміткою банківської установи про проведення платежу, призначення платежу: «оплата ПДВ за жовтень м-ць 2013р. згідно декларації 9074206969 від 19.11.2013р. -116599,00 грн.; пеня - 0,0 грн.; штрафні санкції -0,0 грн.» (а.с. 41).
17 грудня 2013 року позивач подав до Переяслав-Хмельницької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року (реєстраційний номер 9081017244), у якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання у розмірі 200354,00 грн. (а.с. 42-43). Податок на додану вартість за вказаний період сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1337 від 24.12.2013 із відміткою банківської установи про проведення платежу, призначення платежу: «оплата ПДВ за листопад м-ць 2013р. згідно декларації 9081017244 від 17.13.2013р. -200354,00 грн.; пеня - 0,0 грн.; штрафні санкції -0,0 грн.» (а.с. 44).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що суми самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень і листопад 2013 року позивачем були сплачені своєчасно та у повному обсязі.
Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, передумовою нарахування штрафних санкцій є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання.
Під час розгляду справи фактів несплати або несвоєчасної сплати позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень і листопад 2013 року судом не встановлено.
Будь-яких пояснень та належних доказів щодо наявності у КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» заборгованості з ПДВ за вказані періоди, підстав її виникнення відповідач на неодноразові вимоги суду не надав.
За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015 №0008011501, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 90844,38 грн. за порушення строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Переяслав-Хмельницької ОДПІ зарахувати кошти, сплачені КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа» до бюджету платіжними дорученнями від 22.01.2015 №67 в сумі 199452,00 грн., від 23.02.2015 №187 в сумі 134303,00 грн., від 30.04.2015 №456 в сумі 85684,00 грн. та від 26.05.2015 №541 в сумі 1473387,00 грн. за призначеннями, вказаними у платіжних дорученнях, як податок на додану вартість, відповідно, за грудень 2014, січень, березень та квітень 2015 року, суд зазначає наступне.
З метою забезпечення ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів наказом Міністерств доходів і зборів України затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів від 05.12.2013 № 765.
Цим Порядком встановлюється механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ цього Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.
Пунктами 11-13 Порядку передбачено, що форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.
Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.
На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.
Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.
Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.
Суд вважає, що облік платежів у картках платника податків за своєю юридичною природою не є тими діями суб'єкта владних повноважень, які породжують для підприємства будь-які правові наслідки.
Саме по собі відображення у цих картках відповідних даних не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов'язки.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення як єдиного та повного способу захисту порушених прав позивача.
В силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних та достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача в частині неправомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, а відтак, не довів його правомірності.
З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача в частині протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
За подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
У свою чергу, ставка судового збору за вимогу, що має немайновий характер становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції до 01.09.2015).
Беручи до уваги, що адміністративний позов задоволено частково, понесені позивачем судові витрати підлягають поверненню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 24.06.2015 №0008011501.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити Комунальному підприємству Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (ідентифікаційний код 20598264) документально підтверджені судові витрати у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. згідно платіжного доручення від 19.08.2015 №774 за рахунок бюджетних асигнувань Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.
Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 03.12.2015