ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" січня 2016 р. Справа № 809/4284/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Черепія П.М.
при секретарі судового засідання Дубінській І.В.
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Карабин М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування рішення № 090080/55/09-19-22-13/2192502979 та податкового повідомлення-рішення № 0002052207 від 25.06.2015 року,-
06.11.2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення № 090080/55/09-19-22-13/2192502979 та податкового повідомлення-рішення № 0002052207 від 25.06.2015 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що контролюючим органом проведена перевірка господарської одиниці торгового комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований по АДРЕСА_1, де позивач здійснює свою підприємницьку діяльність. За результатами перевірки 15.06.2015 року складено акт (довідку) № 090080. 25.06.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002052207, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 791 889,00 грн. за порушення ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та рішення № 090080/55/09-19-22-13/2192502979, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої.
Вважає оскаржувані рішення протиправними і просить їх скасувати.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали з підстав викладених в адміністративному позові. Просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, щодо задоволення адміністративного позову заперечила з підстав наведених в письмовому запереченні, що долучене до матеріалів справи. (Т.1, а.с. 56 - 57).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін та свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 10.06.2015 року проведено фактичну перевірку торгового комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований по АДРЕСА_1, де позивач здійснює свою підприємницьку діяльність, про що 15.06.2015 року складено акт (довідку) № 090080. (Т.1, а.с. 61 - 62).
У висновку акта перевірки відображено порушення позивачем пунктів 12, 13 статті 3, статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Постанови КМУ № 957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв", пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства доходів і зборів України № 481 від 16.09.2013 року "Про затвердження форми книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення", незабезпечена відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в Х-денному звіті РРО; роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін, а саме реалізовано пляшки горілки ПВ на бруньках 0,5 л. 40% за ціною 30,90 грн., пляшку горілки "Посольська" 0,25 л. 40% за ціною 17,25 грн., настоянку "Франківська з перцем" 0,5 л. 40% за ціною 30,10 грн. та коньяк "Айпетрі" 3 зірочки 0,5 л. 40% за ціною 50,16 грн.; порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат. Сума вартості товарів отриманих для їх реалізації на суму 395 944 грн.
За наслідками встановлених порушень, що викладені у висновках акту, відповідачем 25.06.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002052207, яким на підставі статтей 17, 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 791 889,00 грн. та рішення № 090080/55/09-19-22-13/2192502979, яким на підставі абзацу 13 частини 2 статті 17 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 000 грн. (Т.1, а.с. 11, 12).
Підставою застосування санкцій в розмірі 10 000 грн. слугував факт роздрібної торгівлі в торговому комплексі "ІНФОРМАЦІЯ_1" алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Частиною 10 статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв установлено згідно з додатком постановою Кабінету Міністрів України за № 957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".
Постановою Кабінету Міністрів України за № 177 від 11.06.2014 внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", та викладено його в новій редакції.
Пунктом 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України за №177 від 11.06.2014 встановлено, що постанова набирає чинності з дня її опублікування.
Постанова Кабінету Міністрів України за № 177 від 11.06.2014 "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957" опублікована в щоденному виданні центральних органів виконавчої влади "Урядовий кур'єр" за № 107 від 17.06.2014.
Постановою Кабінету Міністрів України за № 957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" із змінами та доповненнями визначено, що до 31.07.2015 року мінімальна роздрібна ціна на коньяк (бренді) три зірочки становить 59,01 грн., мінімальна роздрібна ціна на горілку 0,5 л. 40% становить 34,9 грн., мінімальна роздрібна ціна на горілку 0,25 л. 40% становить 17,45 грн., а мінімальна роздрібна ціна на настоянку 0,5 л. 40% становить 34,90 грн.
Факт продажу алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених постановою Кабінету Міністрів України за № 177 від 11.06.2014 року мінімальних роздрібних цін на такі напої позивачем не заперечується. Разом з тим позивач вважає, що положення вказаного нормативно-правового акта до правовідносин, не підлягають застосуванню, оскільки реалізовано алкогольні напої до моменту виходу видання "Урядовий курє'р", внаслідок чого вважає, відсутнім допущення вказаного порушення в своїх діях.
Непогоджуючись з позицією позивача з цього приводу, суд зазначає наступне.
Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Набрання чинності актами Кабінету Міністрів України врегульовано статтею 55 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" якою визначено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Отже, цим Законом встановлено дату набрання чинності нормативно-правовим актом - з дня його офіційного опублікування. Іншої дати, такої як "дата, з якої змінюються правовідносини, що регулюються нормативно-правовим актом", законодавством не передбачено. Також Закон не пов'язує годину виходу офіційного друкованого засобу масової інформації, в якому здійснено опублікування нормативно-правового акта з моментом набрання ним чинності. Таким моментом є день офіційного опублікування нормативно-правового акта.
Як наслідок, до спірних правовідносин підлягають застосування положення постанови Кабінету Міністрів України за № 957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" із змінами і доповненнями, внесеними, в тому числі постановою Кабінету Міністрів України за №177 від 11.06.2014 "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957".
Абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.
У зв'язку з цим, здійснення роздрібної торгівлі в торговому комплексі "ІНФОРМАЦІЯ_1" алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, що визначені постановою Кабінету Міністрів України за № 957 від 30.10.2008 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" із змінами і доповненнями, є порушенням, що передбачене абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", за допущення якого підлягають застосуванню фінансові санкції в розмірах, встановлених зазначеною нормою Закону.
Таким чином, рішення відповідача за № 090080/55/09-19-22-13/2192502979 від 25.06.2015 року про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10 000 грн. є правомірним, а позовні вимоги про його скасування є такими, що до задоволення не підлягають.
Щодо податкового повідомлення-рішення за № 0002052207 від 25.06.2015 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 791 888,00 грн. за порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку суд виходить з такого.
Фактичною перевіркою торгового комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1", де здійснює господарську діяльність позивач (акт (довідка) № 090080) встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат. Сума вартості товарів отриманих для їх реалізації на суму 395 944 грн. Незабезпечена відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. (Т. 1, а.с. 61 - 62).
Стаття 177 Податкового кодексу України регулює оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
Пункт 177.10. статті 177 Податкового кодексу України встановлює, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до пункту 12 статті 3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Відповідно до статі 6 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Наказом Міністерства доходів і зборів України за № 481 від 16.09.2013 відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення.
Водночас, обов'язок ведення обліку товарних запасів не міг бути покладений на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), оскільки даним Указом, а також пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 року № 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 752/4045 передбачено, що платник єдиного податку веде книгу обліку доходів і витрат. Форма книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення обліку товарних запасів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового Суду України від 25.02.2014 року (№ 21-19а14), яка в силу норм частини 1 статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.
В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував на загальній системі оподаткування.
Відповідно до вимог пункту 12 статті 3 та статті 6 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" він зобов'язаний був вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.
Як встановлено судом, позивачем ведеться Книга обліку доходів і витрат, яка зареєстрована у контролюючому органі 31.01.2014 року за № 59373, прошита, пронумерована, скріплена печаткою ДПІ у м. Івано-Франківську.
Окрім того встановлено, що позивач мав всі первинні документи на товари, що реалізувались (Т2, Т.3 а.с. 1 - 175).
Із аудиторського звіту вбачається, що позивачем ОСОБА_1 достовірно відображаються та документально оформлюється облік товарних запасів товарів групи "Алкогольні напої та тютюнові вироби". (Т.1, а.с. 74 - 80).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що на підставі наданих ФОП ОСОБА_1 первинних документів вона провела аудит стосовно повноти та достовірності відображення в обліку питань, а саме документального підтвердження достовірності відображення в обліку залишків товарних запасів алкогольної та тютюнової групи. Вказала, що під час проведення аудиту встановлено, що ФОП ОСОБА_1 для обліку товарів керується П(С)БО 9 "Запаси", зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 751/4044 від 02.11.1999 року. Облік товарів призначених для продажу веде в електронному вигляді на основі первинних документів в програмі "Дебет Плюс" в кількісному та сумарному вимірах. Аудитором не встановлено розбіжностей в обліку товарів (не виявлено нестач та надлишків). Зазначила, що позивач дотримується вимог чинного законодавства, а саме веде Книгу обліку доходів і витрат № 59373 від 31.01.2014 року, в якій зазначає собівартість проданого та оплаченого товару; оплачених робіт та послуг; сплачених податків та зборів; інших оплачених витрат зв'язаних з господарською діяльністю.
Аналізуючи звіт аудиту та пояснення свідка ОСОБА_5 суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0002052207 від 25.06.2015 року не грунтується на правових нормах.
Пунктом 13 статті 3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 1 статті 17 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у разі невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- вчинене вперше - 1 гривня;
- за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Судом встановлено, що в торговому комплексі "ІНФОРМАЦІЯ_1" на місці проведення розрахунків виявлено кошти в розмірі 2 955,25 грн., в той час коли зазначена в Х- денному звіті РРО сума коштів складала 3 052,79 грн. Сума невідповідності - 97,54 грн. (3 052,79 грн. - 2 955,25 грн.).
Факт незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО також підтверджується поясненнями продавця ОСОБА_6, Х-денним звітом РРО та описом готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків. (Т.1, а.с. 63).
Оскільки за невідповідність суми готівкових коштів сумі коштів зазначених у Х-денному звіті, за вчинене вперше порушення, що в даному випадку має місце, встановлена відповідальність 1 грн. і дана сума штрафу, як пояснив представник відповідача, включена в штрафні санкції податкового повідомлення-рішення № 0002052207 від 25.06.2015 року, тому 1 грн. від суми 791 889,00 грн. закзначеного податкового повідомлення-рішення слід відняти. (791 889,00 грн. - 1 грн. = 791 888,00 грн.).
При прийнятті рішення судом також враховане пояснення свідка ОСОБА_7, який проводив перевіркуі склав акт № 090080 за її результатами і критично оцінює його пояснення в частині порушення ОСОБА_1 порядку ведення обліку товарних запасів.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
До позовної заяви додано платіжне доручення № 2575 від 06.11.2015 року про сплату судового збору розмірі 6 577,20 грн. (а.с. 3).
Відповідно до задоволених вимог, слід стягнути з Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 6 090 грн.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 0002052207 від 25.06.2015 року про застосування штрафних санкцій в сумі 791 888,00 грн.
В задоволенні решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до задоволених вимог стягнути з Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 6 090 грн. (шість тисяч дев'яносто гривень).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Черепій П.М.
Постанова складена в повному обсязі 18.01.2016 року.