29 грудня 2015 року (10 год. 00 хв.)Справа № 808/8947/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Р.В. Сацького,
при секретарі судового засідання Є.О. Приймака,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1
до: Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області
про: визнання протиправним висновку,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області, в якій позивач просить суд визнати висновок про результати перевірки достовірності відомостей передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 09.11.2015 за № 387 неправомірним, згідно у уточнень до позовної заяви від 29.12.2015.
В обґрунтування позову вказує, що в оскаржуваному висновку відповідачем зазначено, що вартість вказаного у декларації майна не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел. Такий висновок вважає необґрунтованим та вказує, що квартира площею 53,0 кв.м. придбана позивачем за кошти, які були сімейними накопиченнями та заощаджувались тривалий час. Походження таких коштів, окрім заробітної плати, пояснює заощадження від заробітної плати батька. Зазначає, що вона повідомила відповідача, що кошти, витрачені на купівлю квартири на її ім'я, не були зароблені нею стовідсотково, проте органом ДФС в свою чергу не було прийнято цю інформацію до уваги та не досліджено обставини щодо отримання коштів від батька.
Представники сторін в судове засідання не прибули, сторони про час і місце розгляду справи судом повідомлялися належним чином.
Позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує повністю.
Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без у часті, в задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ст. 41 КАС України суд під час розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України «Про очищення влади» № 1682-VII від 16.09.2014 (далі - Закон, Закон № 1682-VII).
Відповідно до ст. 1 даного Закону, очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; презумпції невинуватості; індивідуальності відповідальності та гарантування права на захист.
Очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 3,4 ст. 1 Закону № 1682-VII, протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Особи, зазначені у частинах третій, п'ятій - сьомій статті 3 цього Закону, не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), протягом п'яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.
Заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз (ч. 5 ст. 1 Закону № 1682-VII).
У ст. 2 Закону № 1682-VII передбачено перелік посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрація) та її критерії, згідно з якими, заборона розповсюджується на такі посади, зокрема, інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1-10 цієї частини.
Частиною 8 ст. 3 Закону № 1682-VII передбачено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Судом встановлено, що позивач займала посаду головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення управління соціального захисту населення Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області.
Механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад, щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» визначається приписами Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 563 (далі - Порядок № 563).
Відповідно до п.2 Порядку № 563, перевірка проводиться щодо, зокрема, посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Позивач, з огляду на займану нею посаду, у відповідності до приписів законодавства підлягає перевірці.
Відповідно до п.8. Порядку №563, особа, яка підлягає перевірці, зобов'язана у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі подати до відповідального структурного підрозділу: у разі незастосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, зокрема, власноручно написану заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом, про те, що до неї не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї за формою згідно з додатком 1.
Судом встановлено, що таку заяву позивач подала, зазначивши у ній, що заборони, передбачені частиною 3 та 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади» щодо позивача не застосовуються.
Відповідно до п. 4 Порядку № 563 організація проведення перевірки покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стовно якої проводиться перевірка.
Пунктом 17 Порядку № 563 встановлено, що керівник органу не пізніш як на третій день після надходження заяви щодо незастосування до особи, яка підлягає перевірці, заборон, передбачених частинами третьою або четвертою статті 1 Закону, одночасно надсилає органам, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, відповідно до компетенції запити про проведення перевірки за формою згідно з додатком 3 щодо особи, яка підлягає перевірці, до яких додаються засвідчені копії сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації, а також документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 17-1 Порядку № 563 передбачено, що запити про проведення перевірки надсилаються, зокрема, до територіальних органів ДФС (державних податкових інспекцій) - щодо інших осіб за місцем їх проживання, за яким вони беруться на облік як платники податків;
Відповідно до п.19 Порядку № 563, з метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.
ДФС у порядку, визначеному Мінфіном, проводить перевірку достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, складеної в повному обсязі за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел (п.20 Порядку № 563).
Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).
Пунктом 3 Порядку № 1100 визначено, що загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;
3) проведення перевірки, що фактично полягає в:
аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
Судом встановлено, що позивачем в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік у розділі ІІІ А «Відомості про нерухоме майно», зазначено квартиру загальною площею 53,0 кв.м. у м. Пологи, Запорізької області.
Відповідно до пояснень, наданих позивачем податковому органу, гроші на придбання квартири, вартістю 5000грн., не були зароблені нею стовідсотково - квартиру придбала 24.10.2000 за допомогою заощаджень батька. Зазначає, що кошти отримані із таких джерел:
заробітна плата позивача з 01.01.2000 по 01.10.2000 - 1994,81грн,;
заробітна плата батька з 1995 по 1998 - 10397,75грн., з 1999 по 2000 - 13036,15рн.;
09.11.2015 відповідачем оформлений висновок №387 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищенні влади». У висновку зазначено, що за результатами проведеної перевірки позивача та підтверджуючих документів встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого позивачем за час перебування на посадах, зазначених у п. 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем.
Однак, суд не погоджується із таким висновком контролюючого органу з огляду на наступне.
Сім'єю відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України є особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Тобто, як зазначено у письмових поясненнях позивача та у позові, джерелом коштів на придбання квартири площею 53,0 кв.м. у м. Пологи, Запорізької області вартістю 5000 грн. дохід позивача внаслідок трудової діяльності, а також заощадження від заробітної плати батька.
В даному випадку, суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в установленому законом порядку не доведено факт використання позивачем для купівлі квартири грошових коштів, отриманих із незаконних джерел.
В силу частини першої статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати висновок Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.11.2015 №387 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищенні влади», а отже, позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивачем при зверненні до суду із адміністративним позовом було сплачено судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., про що було надано відповідне платіжне доручення, на користь позивача підлягає стягненню з бюджетних асигнувань Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області сума сплаченого ним судового збору.
Керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 12.06.2015 №124.
3. Стягнути з Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Сацький