21 грудня 2015 року о/об 15 год. 01 хв.Справа № 808/8356/13-а СН/808/54/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю представника відповідача Андросович Г.Є., представника третьої особи Лисенко Я.О., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт»
до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Приазовкурорт» (далі - позивач або ПрАТ «Приазовкурорт») з позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або Бердянської ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001112211 від 19.09.2013, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 4364147 грн. 19 коп., з яких 2909431 грн. 46 коп. - основний платіж, 1454715 грн. 73 коп. - штрафна (фінансова) санкція (штраф).
В адміністративному позові зазначено, що річна сума платежу, яка підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної та комунальної власності, визначається перш за все відповідно до умов договору, а норми пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України щодо сплати позивачем орендної плати в розмірі трикратного земельного податку за договорами оренди в яких зазначений менший розмір орендної плати, ніж встановлений цим пунктом, не можуть бути застосовані до договорів оренди земельних ділянок без внесення до цих договорів додаткових змін та реєстрації додаткових угод з такими змінами у відповідному органі держкомзему. Позивачем додержувалися всі умови існуючих договорів оренди земельних ділянок, розмір орендної плати сплачувався згідно з умовами договорів у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач вжив всіх можливих заходів щодо збільшення розміру орендної плати до 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Ситуація незареєстрованості додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок виникла виключно за вини відповідного органу держкомзему.
У письмових запереченнях (т.2, а.с.150-152) та письмових поясненнях (т.6, а.с.101) відповідачем зазначено, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0001112211 від 19.09.2013 стало порушення позивачем приписів пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України в частині сплати орендної плати за земельні ділянки у розмірі 1 відсотку від нормативно-грошової оцінки землі, що прямо суперечить даній нормі чинного законодавства. Зазначена норма визначає мінімальний розмір орендної плати у трьохкратному розмірі від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Суд касаційної інстанції зазначив, що судами при винесенні судових рішень по даній справі не взято до уваги, що позивачем подано позови та отримано позитивні судові рішення про визнання бездіяльності Держкомзему щодо невнесення змін у договори оренди землі протиправною. Відповідач не погоджується з такою позицією, оскільки Податковий кодекс України не ставить у залежність мінімальний розмір орендної плати за землю від дій відповідача та бездіяльності третіх осіб. У випадку якщо платнику завдано збитки діями або бездіяльністю інших осіб питання відшкодування завданої шкоди повинно розглядатися в межах тих правовідносин, а не шляхом перекладення своїх втрат на Державний бюджет України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові.
Вислухавши пояснення учасників адміністративного процесу, дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.06.2015 по даній справі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У вказаній ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.06.2015 зазначено, що відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій не надали оцінки відповідних судових рішень на які посилається позивач та даним земельного кадастру, що є важливою підставою для нарахування плати за землю.
Відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Приазовкурорт» (код ЄДРПОУ 02647763) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 30.06.2013, за результатами якої 29.08.2013 складено Акт №039/08-22-22-01/02647763 (т.1, а.с.26-83).
У висновках Акту перевірки №039/08-22-22-01/02647763 від 29.08.2013 зазначено наступне: «… Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Приазовкурорт» вимог: … 3. ст.271 та п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України …, що призвело до заниження суми орендної плати за землю у розмірі 2909431 грн. 46 коп., а саме: з 01.07.2012 по 31.12.2012 - 1445326 грн. 03 коп., з 01.01.2013 по 30.06.2013 - 1464105 грн. 43 коп. …».
Результатом розгляду відповідачем Акту перевірки №039/08-22-22-01/02647763 від 29.08.2013 стало прийняття 19.09.2013 відносно ПрАТ «Приазовкурорт» податкового повідомлення-рішення №0001112211, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 4364147 грн. 19 коп., з якої: 2909431 грн. 46 коп. - основний платіж, 1454715 грн. 73 коп. - штрафна (фінансова) санкція (штраф) (т.1, а.с.84).
Згідно з Розрахунком до податкового повідомлення-рішення №0001112211 від 19.09.2013 стосовно зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу) 1454715 грн. 73 коп. складає 50% від суми основного платежу - 2909431 грн. 46 коп. (т.1, а.с.85).
Також, у вказаному розрахунку зазначено наступне: «… Відповідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України … до платника податків застосовано штрафну санкцію у розмірі 50 відсотків нарахованого податкового зобов'язання у зв'язку з повторним визначенням контролюючим органом протягом 1095 днів податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме: За результатами планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» (код ЄДРПОУ 02647763) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 (акт від 26.09.2012 №072/2211/02647763): донараховано орендна плата за землю з юридичних осіб у розмірі 2935948,82 грн., штрафна санкція у розмірі 25% - 733987,21 грн. …».
Судом з'ясовано, що донарахована орендна плата за землю з юридичних осіб у сумі 2935948 грн. 82 коп., штрафна санкція у розмірі 25% - 733987 грн. 21 коп. були предметом розгляду у межах адміністративної справи №0870/10405/12. Зокрема, Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015, у справі №0870/10405/12 відмовлено у повному обсязі у задоволенні позову ПрАТ «Приазовкурорт» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000762211 від 11.10.2012, яким ПрАТ «Приазовкурорт» збільшено грошове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 3669936 грн. 03 коп., з яких 2935948 грн. 82 коп. - основний платіж, 733987 грн. 21 коп. - штрафна (фінансова) санкція (штраф) (т.6, а.с.157-159).
Таким чином, відповідачем обґрунтовано до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 1454715 грн. 73 коп.
Судом досліджені надані позивачем: лист Виконавчого комітету Бердянської міської ради від 09.09.2011 за вих.№03-4951/31 «Щодо підписання додаткових угод» на адресу ПрАТ «Приазовкурорт» (т.1, а.с.87); Договори оренди земельних ділянок, Рішення Бердянської міської ради щодо передачі в оренду земельних ділянок ПрАТ «Приазовкурорт», Довідки про грошові оцінки земельних ділянок, Плани зовнішніх меж землекористування, Угоди про внесення змін до Договорів оренди земельних ділянок (т.1, а.с.88-245; т.2, а.с.1-95); листи ПрАТ «Приазовкурорт» на адресу Управління Держкомзему у м.Бердянську Запорізької області від 05.10.2011 за вих.02/1424, від 30.11.2011 за вих.№08/1747, від 15.12.2011 за вих.№08/1824, від 12.12.2011 за вих.№04/1813, від 26.12.2011 за вих.№02/1894, від 16.01.2012 за вих.№02/72, від 31.01.2012 за вих.№02/181, від 06.04.2012 за вих.№08/726, від 01.06.2012 за вих.№02/1101 (т.2, а.с.96-110); скарги ПрАТ «Приазовкурорт» на Управління Держкомзему у м.Бердянську Запорізької області від 10.07.2012 за вих.№02/1379, від 10.07.2012 за вих.№02/1380 (т.2, а.с.111-112); Копії технічних документацій із землеустрою щодо складання документів по відновленню меж земельних ділянок ПрАТ «Приазовкурорт» для обслуговування будівель і споруд (т.4, а.с.21-256; т.5, а.с.1-250; т.6, а.с.1-88) та інші документи, які є у справі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2013 у справі №0870/11398/12 та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову ПрАТ «Приазовкурорт» до Управління Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області: визнано протиправною бездіяльність Управління Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області, допущену під час розгляду заяв ПрАТ «Приазовкурорт» щодо державної реєстрації додаткових угод до договорів оренди земельної ділянки: - від 12.01,2004, зареєстрованого в Книзі записів договорів оренди землі 19.01.2004 №2489; №2490; - від 17.01.2004, зареєстрованих в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2542; №2533; №2531; №2546; №2509; №2543; №2541; №2513; №2508; №2535; №2526; №2540; №2532; №2487; №2537; №2538; №2528; №2527; №2539; №2520; №2516; №2518; №2519; №2536; №2505; №2504; №2503; №2511; №2512; №2544; - від 29.04.2005, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 03.05.2005 №040526500138; - від 31.03.2009, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 21.07.2009 №040926500291; - від 22.10.2008, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 14.01.2009 №04092650004; - від 02.12.2008, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 19.03.2009 №040926500097; - від 20.05.2010, зареєстрованих в Державному реєстрі земель 01.07.2010 №041026500338; №041026500339; - від 05.07.2004, зареєстрованих в Державному реєстрі земель 29.11.2004 №040426500049; №040426500051; №040426500052; №040426500053; №040426500055; №040426500056; №040426500057; №040426500058; №040426500059; №040426500060; №040426500061; №040426500062; №040426500063; №040426500064; №040426500065; №040426500066; №040426500067; - від 22.10.2004, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 29.11.2004 №040426500050; в іншій частині позову відмовлено (т.2, а.с.186-188; т.6, а.с.149-153).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.2013 у справі №808/7165/13-а позов ПрАТ «Приазовкурорт» до Управління Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області задоволено частково: зобов'язано Управління Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області розглянути (вирішити по суті) документи, надані ПрАТ «Приазовкурорт» стосовно реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі з урахуванням всіх змін у правовстановлюючих (землевпорядних) документах щодо їх використання, а саме земельних ділянок по: вул.Макарова, 61, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2509); вул.Котляревського, 45, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2526); вул.Котляревського, 43Б, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2532); вул.Котляревського, 14А, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2536); вул.Котляревського, 43, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2537); вул.Волкова, 20, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2504); вул.Волкова, 26, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2520); вул.Волкова, 8, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 12.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 19.01.2004 №2489); бул.Тінистий,18, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2528); бул.Тінистий, 9А, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2531); бул.Тінистий, 9, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2543); бул.Центральний, 10, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2505); бул.Центральний, 4А, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2516); вул.Горького, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2508); паркова зона №2 (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2544); паркова зона санаторію «Приазов'є» (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2503); бул.Центральний, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2513); бул.Тінистий, 12, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2540); вул.Котляревського, 13, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 05.07.2004, зареєстрований в Державному реєстрі земель 29.11.2004 №040426500058); вул.Волкова, 24/12, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2518); бул.Тінистий, 3, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2546); вул.Котляревського, 14, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2527); бул.Тінистий, 16, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2533); бул.Центральний, 3, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2519); бул.Тінистий, 20, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2539); вул.Макарова, 3В, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 29.04.2005, зареєстрований в Державному реєстрі земель 03.05.2005 №040526500138); частина озера «Велике» (договір від 20.05.2010, зареєстрований в Державному реєстрі земель 01.07.2010 №041026500338); вул.Макарова, 3, м.Бердянськ, Запорізька область (договір від 17.01.2004, зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 23.01.2004 №2487); у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено (т.2, а.с.181-185; т.6, а.с.154-156).
Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2013 у справі №808/7165/13-а в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 02.11.2013 (т.2, а.с.185).
Судом у судових засіданнях з'ясовано, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи, арифметичних показників, а існує лише спір щодо застосування норм права - п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України.
У пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з ст.271 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Як зазначено у пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Згідно з пп.288.5.2 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Наведеними нормами чітко встановлена гранична межа мінімальної плати земельного податку не залежно від того, чи співпадає вона з умовами договору.
Виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над іншими нормативними актами, до моменту внесення змін до договорів, розміри орендної плати не можуть бути нижчими ніж встановлено у наведених нормах.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права висловлена і колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах: від 14.07.2015 у справі №826/5560/14, від 21.04.2015 у справі №21-131а15, від 07.04.2015 у справі №21-117а15 (а.с.144-148).
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що судові рішення, на які посилається позивач, та дані земельного кадастру не впливають на обов'язок позивача визначений п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України сплатити орендну плату не менше трикратного розміру земельного податку.
Суд погоджується з позицією відповідача, що Податковий кодекс України не ставить у залежність мінімальний розмір орендної плати за землю від дій відповідача та бездіяльності третіх осіб. У випадку якщо платнику завдано збитки діями або бездіяльністю інших осіб, то питання відшкодування завданої шкоди повинно розглядатися у межах тих правовідносин, а не шляхом перекладення своїх втрат на Державний бюджет України.
Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч.1 ст.98 КАС України).
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд,-
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.
Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.
Постанова виготовлена у повному обсязі 25.12.2015.
Суддя О.О. Прасов