ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-а-532/10/0408
Провадження № б/н
іменем України
"05" жовтня 2010 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Свистунової О.В.,
при секретарі Севастьяновій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора Смілянського взводу ДПС УДАІ УМВУС України в Черкаській області молодшого сержанта міліції - ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій інспектора та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом ОСОБА_2 посилається на ті обставини, що 20.07.2010 року посадовою особою, суб'єктом владних повноважень - інспектором Смілянського взводу ДПС УДАІ УМВУС України в Черкаській області молодшим сержантом міліції - ОСОБА_3 відносно нього було складено протокол серії СА № 206036 від 20.07.2010 року за порушення п.12.4 ПДР України за що відповідальність передбачена ч.І ст.122 КУпАП та винесено постанову серії СА № 130530 від 20.07.2010 року .
Вищеназваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.І КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Швидкість вимірювалась приладом «Сокол»0407317.
Позивач вважає вищеназвану постанову протиправною і такою, що порушує його права, оскільки при її винесенні порушено процесуальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності, не додано доказів здійснення позивачем правопорушення. Просить визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову серії СА № 130530 по справі про адміністративне правопорушення від 20.07.2010 року.
Позивач у судове засідання, призначене до розгляду на 05.10.2010 року не з»явився, про день та час розгляду справи сповіщений належно, причини своєї неявки суду не повідомив. Однак, до початку розгляду справи судом було зареєстровано письмову заяву, згідно до якої позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідач до залу суду не з'явився, про місце та час слухання справи належним чином повідомлялись, причини своєї неявки суду не повідомили. Доказів передбачених ст.. 71 КАС України суду не надав.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як встановлено у судовому засіданні, 20.07.2010 року посадовою особою, суб'єктом владних повноважень - інспектором Смілянського взводу ДПС УДАІ УМВУС України в Черкаській області молодшим сержантом міліції - ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 було складено протокол серії СА № 206036 від 20.07.2010 року за порушення п.12.4 ПДР України за що відповідальність передбачена ч.І ст.122 КУпАП та винесено постанову серії СА № 130530 від 20.07.2010 року.
У постанові зазначено, що «20.07.2010 року о 16.55 год. в м. Корсунь-Шевченківський, на 143 км а/д Київ-3нам»янка ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 86 км/годину, чим допустив порушення вимог п.п.12.4 ПДР України. Перевищив швидкість на 26 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Сокол»0407317».
Вищеназваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.І КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Суд вважає, що встановлений ст.289 КУпАП 10-ти денний термін на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачем пропущено з поважних причин, а саме у зв»язку з перебуванням останнього у відрядженні, тому, враховуючи вищевикладене суд
вважає за необхідне, відповідно до вимог ст.. 100,102 КАС України, поновити позивачу строк д.т; звернення до суду із зазначеними вимогами.
Розглядаючи зазначений спір, суд керується наступним.
Так, реалізуючи свої повноваження в даній сфері, суб'єкти владних повноваже-: повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаче- Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи на підставі ст.9 КАС Україї- перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягненьт обов'язковим є врахування особи порушника.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення від 20.07.2010 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та містить інформацію, яка не підтверджена доказами. Так. маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в яком> позивач ОСОБА_2 зазначив, щодо з порушенням не згоден, фактично зазначив, ще правил не порушував, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій та прийнятого рішення, про що свідчить ухвала суду. Але відповідач таких доказів до суду не надав Тобто, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів з приводу правомірною винесення оскаржуваної постанови.
Крім того, відповідно до вимог державних стандартів України відео-та фотозйомкч працівники ДА1 здійснюють приладами, які сертифіковані в Україні. Згідно до протоколу, фіксація вищевказаного правопорушення проводилась за допомогою приладу «Сокол» № 0407317. Однак, суду не надано доказів на підтвердження правомірності застосування саме цього технічного засобу при фіксації вказаного у протоколі правопорушення.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про - адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Суду не надано було в якості доказу результати фіксації вказаного у протоколі та постанові від 20.07.2010 року правопорушення вчиненого позивачем ОСОБА_2
У відповідності до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.
У спірній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою приладу «Сокол» № 0407317. Крім того, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухог допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання ци приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідне мати відомості про цих співробітників. Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкці . визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. Пр- цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигнат = допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватн- транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з оспорюваних протоколу та постанов не можна зрозуміти, як проводилась зйомка, з якого транспортного засобу, чи був і - припаркований чи перебував у русі. Це також говорить про порушення нормативних акт в МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягне,- - осіб до адміністративної відповідальності.
У підтвердження зазначеного, відповідачем не було надано в якості доказів документів, підтверджують правомірність застосування вищевказаного технічного засобу - вимірюєте швидкості «Сокол».
Отже, для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.
Тому, суд визнає, що представником відповідача всупереч вимогам статті 71 КАС України не доведена правомірність його дій та рішення, а тому вважає, що його дії щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за вищезазначене правопорушення слід визнати неправомірними, а спірну постанову - скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11,71, 86, 102, 171-2 ч.2 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора Смілянського взводу ДПС УДА1 УМВУС України в Черкаській області молодшого сержанта міліції - ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій інспектора та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_2 строк для звернення до суду із вимогами щодо визнання неправомірними дій інспектора та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії СА № 130530 від 20.07.2010 року.
Визнати протиправними дії інспектора Смілянського взводу ДПС УДАІ УМВУС України в Черкаській області молодшого сержанта міліції - ОСОБА_3 щодо винесення постанови серії СА № 130530 по справі про адміністративне правопорушення від 20.07.2010 року передбачене ст. 122 ч.І КУпАП, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідав ьності.
Постанову серії СА № 130530 від 20.07.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.І КУпАП, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності - скасувати.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Свистунова