Справа № 734/777/13-кГоловуючий у І інстанції Бузунко О. А.
Провадження № 11/795/2/2016
Категорія - ч. 2 ст. 410 КК України Доповідач Лазоренко М. І.
25 січня 2016 року місто Чернігів
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області Лазоренко М.І.
за участю представника цивільного позивача - ОСОБА_1
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією представника цивільного позивача - військової частини польова пошта НОМЕР_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 грудня 2015 року,
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 грудня 2015 року у задоволенні клопотання військової частини польова пошта НОМЕР_1 про поновлення строку для подачі апеляції на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 27.12.2013 року - відмовлено, а апеляція військової частини польова пошта НОМЕР_1 про поновлення строку для подачі апеляції на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 27.12.2013 року визнано такою, що не підлягає розгляду.
Не погоджуючись з постановою суду представник цивільного позивача подав апеляцію, та просить відкрити апеляційне провадження, призначити справу до апеляційного розгляду та поновити строк для апеляційного оскарження постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 27.12.2013 року.
Вислухавши думку представника цивільного позивача, який підтримав подану апеляцію з викладених в ній підстав, прихожу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 350 КПК України (в редакції 1960 року), апеляція, окрім іншого, повинна містити прохання особи, яка подає апеляцію.
Частиною 2 статті 366 КПК України (в редакції 1960 року) визначено, що за результатом розгляду апеляцій на рішення, зазначені у частині другій статті 347 цього Кодексу, апеляційний суд виносить ухвалу про залишення ухвали чи постанови без зміни, а апеляції - без задоволення; скасування ухвали чи постанови і повернення її на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, а у випадку скасування ухвали чи постанови про закриття справи і повернення її на додаткове розслідування; скасування окремої ухвали чи постанови; зміну ухвали чи постанови; постановляє свою ухвалу, скасовуючи повністю чи частково ухвалу чи постанову суду першої інстанції.
Проте, як вбачається зі змісту апеляції представника цивільного позивача на постанову суду першої інстанції, вона не містить, у відповідності до вимог ст. 366 КПК України (в редакції 1960 року) прохання апелянта в межах наданих законодавством прав суду апеляційної інстанції.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, після отримання апеляції представника військової частини польова пошта НОМЕР_1 на постанову суду від 10 грудня 2015 року, судом першої інстанції не виконані вимоги статті 351 КПК України (в редакції 1960 року).
Таким чином, апеляція представника цивільного позивача не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, зокрема ст. ст. 350, 351, 352 КПК України (в редакції 1960 року).
Викладені обставини є безумовною підставою, у відповідності до ст. 359 КПК України (в редакції 1960 року), для повернення справи суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 350, 351, 352, 354 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 359 КПК України, (в редакції 1960 року), розділом XI “Перехідні положення” Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, -
Кримінальну справу за апеляцією представника цивільного позивача - військової частини польова пошта НОМЕР_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 грудня 2015 року повернути Козелецькому районного суду Чернігівської області для виконання вимог, передбачених ст.ст. 350, 351, 352, 354 КПК України (в редакції 1960 року).
Суддя М. І. Лазоренко