Справа № 600/1381/15-ц
Справа № 2/600/501/2015
24 грудня 2015 року Козівський районний суд
Тернопільської області
в складі: судді Вирсти М.М.
при секретарі Фещак Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом про визнання права власності на спадкове майно, в якому вказує, що батьку ОСОБА_3 належав житловий будинок в с.Медова, вул.Зелена, 3, Козівського району, колишній колгоспний двір. Право власності на житловий будинок не оформлялося.
Членами колгоспного двору були ОСОБА_3, мати ОСОБА_4, сестра ОСОБА_5, брат ОСОБА_6, брат ОСОБА_7, та ОСОБА_1 /д.п. ОСОБА_7/ ОСОБА_8, підтверджується випискою з погосподарської книги від 13 листопада 2015 року, довідкою Козівського РБТІ від 27 листопада 2015 року №109.
12 березня 2007 року ОСОБА_3І склав заповіт за реєстром №14, заповів ОСОБА_1 все належне майно.
31 жовтня 2012 року ОСОБА_3 помер.
ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 звернулася із заявою до нотаріуса, підтверджується витягом з спадкового реєстру від 10 лютого 2014 року.
ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, їй відмовлено в оформленні спадщини, оскільки право власності на житловий будинок не оформлялося.
Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовляються від права на частку у майні колишнього колгоспного двору на користь ОСОБА_1, підтверджується заявами від 01 грудня 2015 року.
Позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок (А), загальною площею 92,7 м.кв., житловою площею 53,0 м.кв., сарай (Б) площею 43,1 м.кв., літню кухню (В) площею 16,9 м.кв., гараж (Г) площею 33,3 м.кв. в с.Медова, вул.Зелена, 3, Козівського району, Тернопільської області.
В судове засідання позивачка не з'явилася, подала клопотання, в якому позовні вимоги підтримує, справу просить розглядати за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 сільська рада в судове засідання подала відзив на позов, згідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, не заперечує проти їх задоволення, просять справу розглядати за їх відсутності.
Суд, приймаючи до уваги клопотання позивача, відзив на позов відповідача, дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що ОСОБА_3 належала частка житлового будинку в с.Медова, вул.Зелена, 3, Козівського району, колишній колгоспний двір. Право власності на житловий будинок не оформлялося.
Членами колгоспного двору були ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_1 /д.п. ОСОБА_7/ ОСОБА_8, підтверджується випискою з по господарської книги від 13 листопада 2015 року та довідкою Козівського РБТІ від 27 листопада 2015 року №109.
12 березня 2007 року ОСОБА_3І склав заповіт за реєстром №14, заповів ОСОБА_1 все належне майно.
31 жовтня 2012 року ОСОБА_3 помер.
ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 звернулася із заявою до нотаріуса, підтверджується витягом з спадкового реєстру від 10 лютого 2014 року.
Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради №1010 від 02 грудня 2015 року ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 до дня його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.
Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, їй відмовлено в оформленні спадщини, оскільки право власності на житловий будинок не оформлялося, такий суб'єкт приватної власності як колгоспний двір не визначений діючим законодавством України, для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства.
Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовляються від права на частку у майні колишнього колгоспного двору на користь ОСОБА_1, підтверджується заявами від 01 грудня 2015 року.
У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Відповідно до п.6 Постанови пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Згідно зі ст.4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.
Згідно ст.123 ЦК УРСР, розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Оскільки визнання позову не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно слід задоволити.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 1223, 1268, 1273 ЦК України, ст. 123 ЦК УРСР, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок (А), загальною площею 92,7 м.кв., житловою площею 53,0 м.кв., сарай (Б) площею 43,1 м.кв., літню кухню (В) площею 16,9 м.кв., гараж (Г) площею 33,3 м.кв. в с.Медова, вул.Зелена, 3, Козівського району, Тернопільської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Тернопільської області через Козівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: підпис
З оригіналом: вірно