36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
24.04.2012 р. Справа №18/440/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНД - Груп", вул. Софійська, 10 - А, м. Київ 01001, пошт. адреса: вул. Сирецька, 33А, м. Київ, 04073
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. АДРЕСА_1,36000
про стягнення 1711,12 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Обставини справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №78 від 16.05.2011р. в розмірі 1711,12 грн., з яких: 1674,72 грн. - основний борг, 36,40 грн. - пеня.
Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився. Ухвала про порушення провадження у справі, направлена відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, повернулася до суду з відміткою поштового про закінчення терміну зберігання.
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_2, 36000, що співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві.
Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
16 травня 2011 року між ТОВ "АНД-Груп" та ФО-П ОСОБА_1 було укладено Договір № 786.
Відповідно до умов вказаного Договору ТОВ "АНД-Груп" поставляє Товар, а ФО-П ОСОБА_1 купує та оплачує Товар.
Згідно з п. 3.3 Договору Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію Товару, переданого Постачальником, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки такої партії товару.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було отримано Товар відповідно до видаткової накладної ТТН № ПЛТ-009563 від 04.10.2011 року на суму 354,96 грн., ТТН № ПЛТ-009275 від 27.09.2011 року на суму 521,28 грн., ТТН № ПЛТ-009043 від 20.09.2011 року на суму 798,48 грн., що загалом становить 1674,72 грн.
Проте, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оплату поставленого Товару не здійснив.
Положення ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України визначають необхідність належного виконання зобов'язання у відповідності до вказівок договору, законодавства.
Згідно із ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 692 цього Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування грошовими коштами.
Статтями 509-510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно із статтями 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На підставі вищевикладеного, вимога позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1674,72 грн. підтверджена наявними у справі доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.
Згідно п. 5.1. договору в разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному договору, сторони несуть відповідність згідно чинного законодавства України.
Згідно п. 5.3. договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії Товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставай НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу. За розрахунком здійсненого позивачем та перевіреним судом сума пені, яка підлягає до стягнення на користь позивача складає 36,40 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, 36000 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНД - Груп", вул. Софійська, 10-А, м. Київ 01001, пошт. адреса: вул. Сирецька, 33А, м. Київ, 04073 (р/р 26000003094500 в АБ "ІНГ Банк Україна", МФО 300539, код 34795962) - 1674,72 грн. боргу, 36,40 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Босий В.П.