Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
м. Сміла, вул. П.Лумумби, 15, 20700, (04733) 4-25-37
Справа № 2 - а - 14249/ 2011 року
9 листопада 2011 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
головуючої судді Зайончковської І.А.
при секретарі Сорока О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ в м. Сміла та Смілянському районі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії за віком,
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ м. Сміла як пенсіонер з 1995 року по даний час, а також продовжує працювати і з часу останнього перерахунку пенсії має 27 місяців страхового стажу.
В зв'язку з цим в листопаді 2010 року він звернувся до відповідача з заявою про проведення йому перерахунку пенсії відповідно до положень ст. ст. 40, 42 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за стажем.
Позивач просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його провести перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. ст. 40, 42 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 1 листопада 2010 року з застосування показника середньої заробітної плати за 2009 рік в середньому на одну застраховану особу в розмірі 1650,43 грн., виплатити йому недоплачену пенсію за період з 1 листопада 2010 року по день винесення судом рішення.
Представник відповідача позов не визнав повністю, посилаючись на наступне. Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” були внесені зміни в ст. ст. 40, 42 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни були визнані неконституційними, але рішення щодо відновлення дії норми закону в попередній редакції прийнято не було. Разом з тим Постановою КМУ № 530 від 28 травня 2008 року з послідуючими змінами „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п.п. 3 п. 11 встановлено, що при цьому застосовується показник заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік, що передує року звернення за перерахунком. Разом з тим це не відповідає вимогам ст. ст. 40,42 спеціального закону, де вказано, що такий показник повинен відповідати тому року, що передував не перерахунку, а призначенню пенсії. Таким чином при наявності розбіжностей в законодавстві, щоб не порушувати права громадян при проведенні перерахунку застосовується показник середньої заробітної плати в цілому по Україні станом на 2007 рік, тобто до моменту внесення змін до цих статей Закону України. Крім того згідно вимог заяви позивача перерахунок проводився лише за стажем, а не за заробітною платою, а тому в даному випадку оспорюваний показник заробітної плати взагалі не застосовувався, а тому не порушувались і права позивача. Також представник відповідача просив застосувати строки позовної давності.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік” були внесені зміни до ст. ст. 40, 42 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, але рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вони визнані неконституційними, а тому на час звернення позивача до управління ПФУ в м. Сміла в листопаді 2010 року та на даний час діє редакція цієї статті станом на 9 липня 2007 року.
Відповідно до цієї редакції ч. 1 ст. 42 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 40 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, заробітна плата за період страхового стажу після 1 липня 2000 року враховується на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Одним з чинників, що визначає право на пенсію та її розмір є страховий стаж, тобто період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій ніж мінімальний страховий внесок. За період з 1 липня 2000 року страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Таким чином законодавством передбачено два види здійснення перерахунку за стажем та за заробітною платою. При цьому в останньому випадку перерахунок здійснюється із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, чи за періоди страхового стажу, зазначені у ст. 40 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Цьому не суперечить і норма п.п.3 п.11 Постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року де зазначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв в роботі; перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія; за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ЗУ враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Виходячи з наведеного перерахунок може бути здійснено з заробітку, з якого була обчислена пенсія чи з заробітку за період страхового стажу, визначеного на підставі ст. 40 ч.1 спеціального закону з застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ м. Сміла (на даний час управління ПФУ в м. Сміла та Смілянському районі) та йому призначена пенсія за віком з квітня 1995 року довічно.
Оскільки він працював після призначення пенсії та має додатковий страховий стаж, що не був врахований при її визначенні в грошовій сумі, він звернувся з заявою про проведення йому перерахунку. Проте в заяві (а.с.9), відповідно до вимог діючого законодавства, ним було зазначено про здійснення перерахунку лише по стажу, а не по заробітній платі, а тому показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні не застосовувався взагалі. В зв'язку з цим не тільки не порушені, а і не могли бути порушені його права при здійсненні перерахунку, а тому його вимоги є безпідставними.
Крім того суд вважає обґрунтованою вимогу представника відповідача про застосування положень ст. 99 КАС України, якою встановлений шестимісячний строк на звернення до суду за захистом порушеного права. Так в позові та під час розгляду справи позивач посилався на те, що про порушення свого права він дізнався з листа відповідача від 22 квітня 2011 року. Проте цей лист являє собою фактично супровідну до документів, що надсилались на адресу ОСОБА_1 на його вимогу, і не носить ніякого інформаційного характеру. Разом з тим заява про проведення перерахунку була ним подана в листопаді 2010 року, про наслідки її розгляду йому було відомо, в тому числі і шляхом щомісячного отримання пенсії, розмір якої змінився, що підтверджується довідкою від 18 квітня 2011 року. Таким чином суд вважає, що позивачем пропущений строк на звернення до суду з даним позовом в порядку адміністративного провадження.
Вимоги про повернення витрат по справі також не підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 40, 42 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 69 ЗУ „Про пенсійне забезпечення”, Постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року, ст. ст. 9, 11, 159, 161, 163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до управління ПФУ в м. Сміла та Смілянському районі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії за віком залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги особою, яка її подасть, одночасно має бути надіслана в Київський адміністративний апеляційний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Головуюча: