Справа № 761/19633/15-ц
Провадження №2/761/7265/2015
іменем України
(заочне)
27 жовтня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Голопич Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» про визнання договору поруки таким, що припинився, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. 29.08.201ё4 р. між ПАТ «КБ «Експобанк» та ПАТ «Український Інноваційний Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги за договором № 25/13 про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з оборотністю за яким, в тому числі, відступлено право вимоги за договором поруки від 01.11.2013 р. зі змінами і доповненнями укладеними між ОСОБА_1 та первісним кредитором. Раніше, а саме 01.11.2013 р. між ПАТ «КБ «Експобанк» та ТОВ «Амарант», яке в подальшому змінило назву на ТОВ «Луксор-Тур» був кладений договір № 25/13 про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з оборотністю за умови якого банк відкрив товариству кредитну лінію з лімітом у 10 000 000,00 грн. Процентна ставка за договором встановлена сторонами - 21% річних. В забезпечення виконання зобов»язань за договором 01.11.2013 р. було укладено договір поруки між банком та позивачем. Протягом 2014 р. до кредитного договору вносились зміни, внаслідок чого процентна ставка за договором та штрафні санкції значно збільшились. Отже збільшилась відповідальність поручителя. Протягом 2014 року було внесено зміни і до договору поруки від 01.11.2013 р. Зазначеними додатковими угодами сторонами погоджено зростання процентних ставок до 23,0%, а потім до 25,0% у гривні. Разом з тим збільшення розміру штрафних санкцій за порушення позичальником будь - якого грошового зобов»язання за кредитним договором у гривні до 50,0%, до 30% у доларах США та 28,0% річних у Євро з ОСОБА_1, як поручителем погоджено не було. За таких обставин представник позивача просить визнати договір поруки від 01.11.2013 р. укладений між ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_1 таким, що припинився.
В подальшому представник позивача змінив предмет позову та просив захистити права ОСОБА_1 шляхом визнання поруки такою, що припинена відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з»явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань від них в адресу суду не надходило.
Суд керуючись положеннями ст.ст. 160,224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду представника позивача.
Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що 01.11.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амарант» було укладено договір № 25/3 про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з оборотністю.
За умовами зазначеного договору банк відкрив ТОВ «Амарант» кредитну лінію у розмірі 10 000 000,00 грн. за умови визначені угодою сторін.
Протягом строку дії договору у 2014 році до кредитного договору сторонами вносилися відповідні зміни.
Виконання зобов'язань може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням завдатком, відповідно до ст. 546 ЦК України.
Згідно до приписів ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
В забезпечення виконання позичальника за кредитним договором 01.11.2013 р. між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, за яким позивач виступив перед ПАТ «КБ «Експобанк» як солідарний боржник і взяв на себе зобов»язання відповідати перед відповідачем у повному обсязі за належне виконання умов кредитного договору.
До договору поруки також вносились відповідні зміни протягом його дії, зокрема, 03.03.2014 р. та 23.05.2014 р..
Як зазначає представник позивача, і це підтверджується матеріалами справи, внесеними змінами сторони погодили збільшення процентної ставки за користування кредитом.
З іншого боку розмір штрафних санкцій в разі порушення грошового зобов»язання за кредитним договором було збільшено до 50,0% річних у гривні, 30,0% річних у доларах США та 28,0% річних у Євро, що не було узгоджено з позичальником.
Доказів надання такої згоди під час розгляду справи отримано не було.
За приписами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Так Верховний Суд України 18 червня 2012 р. у постанові щодо перегляду рішення ВССУ від 07.09.20111 р. з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме ст.. 559 ЦК України зазначив, що збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов»язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за які нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
На день розгляду справи, і це підтверджується долученою до матеріалів справи копією договору, між відповідачем та третьою особою підписано угоду про відступлення прав за договором поруки від 01.11.2013 р., укладеної між позивачем та ПАТ «КБ «Експобанк».
За положеннями п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права може бути припинення правовідношення.
За таких обставин, зважаючи на те, що поручитель не надавав згоди на збільшення відповідальності за порушення умов кредитного договору, зважаючи на положення чинного законодавства України суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог щодо визнання поруки припиненою.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3,11,57,60,88,169,212-215 ЦПК України, ст. ст.15,559 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати поруку, встановлену договором поруки від 01.11.2013 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» та ОСОБА_1 такою, що припинилась.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Позивач, який не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.
Суддя