ун. № 759/25/16-к
пр. № 1-кп/759/154/16
25 січня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 42015100000001033 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08.09.2015 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Сколобів Житомирської області, освіта середня спеціальна, має на утриманні двох малолітніх дітей, на момент вчинення кримінальних правопорушень працював помічником оперативного чергового по обробці інформації на ЕОМ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, не зареєстрований, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України,-
Приблизно в листопаді 2014 року ОСОБА_6 зі своїм сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибула до приміщення територіального відділу-міліції № 1 Святошинського РУІГУ МВС України в місті Києві, за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 13-Б, з метою отримання інформації про умови вступу до навчальних закладів органів внутрішніх справ. У вказаному місці її зустрів на той час інструктор з бойової та фізичної підготовки відділу кадрового забезпечення Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_5 .
Під час розмови на зазначену тему, ОСОБА_5 повідомив, що конкурс до навчальних закладів в органи внутрішніх справ дуже складний, і, оскільки ОСОБА_7 планує навчатись в Національній академії внутрішніх справ на факультеті слідчих та кримінальної міліції, ОСОБА_6 змушена буде заплатити грошові кошти за вступ свого сина до академії. При цьому, ОСОБА_5 повідомив про можливість своєї допомоги при вступі до академії ОСОБА_7 , запропонувавши передати особисто йому грошові кошти у розмірі 6000 доларів США. Отримавши від ОСОБА_6 відмову, ОСОБА_5 далі повідомив, що може вистачити й 3000 тисяч доларів США. Оскільки ОСОБА_6 розуміла, що передача такої винагороди є неправомірною, вона відмовилась.
У наступному, після того, як ОСОБА_7 вступив до Національної академії внутрішніх справ, до ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_5 та поцікавився у неї, чи вступив її син до Національної академії органів внутрішніх справ. Отримавши відповідь, що ОСОБА_7 успішно вступив до навчального закладу, у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 повідомив останній про те, що її син вступив до Національної академії внутрішніх справ виключно за його сприяння, що він надав свої особисті грошові кошти у сумі 500 доларів США певним людям в Національній академії органів внутрішніх справ та повинен передати ще 500 доларів США, у зв?язку з чим вона повинна передати йому грошові кошти в сумі 1000 доларів США.
Після неодноразових телефонних розмов, під час яких ОСОБА_5 підбурював ОСОБА_6 у тому, що вона має передати йому вказану суму для надання їх працівникам Національної академії органів внутрішніх справ, остання погодилась це зробити.
В подальшому, 27.10.2015 року, ОСОБА_6 зателефонувала ОСОБА_5 , щоб домовитись про передачу йому частини суми грошових коштів.
30.10.2015 року, приблизно о 11 годині 00 хвилин, прибувши на обумовлене раніше у телефонній розмові місце (до станції Київського метрополітену «Житомирська»), ОСОБА_6 зателефонувала зі свого номеру мобільного телефону на номер мобільного телефону ОСОБА_5 та повідомила його про те, що вона знаходиться на обумовленому місці. ОСОБА_5 , у свою чергу, наказ їй їхати на станцію метрополітену «Театральна». Близько 12 години 00 хвилин, прибувши у вказане місце, ОСОБА_6 зустрілася з ОСОБА_5 та на його вимогу передала грошові кошти у сумі 4500 грн., поклавши їх до пакету, який ОСОБА_5 тримав у руках. При цьому вони домовилися про наступну зустріч для передачі решти грошових коштів.
04.11.2015 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 прибула на раніше обумовлене місце зустрічі за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 13-Б. Коли ОСОБА_6 підійшла до вказаної будівлі, ОСОБА_5 у телефонній розмові наказав їй підійти до вікна чергової частини першого поверху приміщення територіального відділу міліції № 1 Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де він перебував на чергуванні. Після того, як ОСОБА_5 вийшов з вказаного приміщення, він направився до ОСОБА_6 , яка стояла біля автомобіля марки «Daewoo Lanos» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 . Підійшовши до вказаного автомобіля, ОСОБА_5 відкрив передні праві двері транспортного засобу та наказав ОСОБА_6 покласти грошові кошти на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_6 виконала вказівку ОСОБА_5 та поклала грошові кошти у сумі 8000 грн. у вказаному місці.
Одразу після цього, ОСОБА_5 був затриманий співробітниками прокуратури міста Києва та УВБ в місті Києві ДВБ МВС України .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченому положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів до справі.
Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.1 ст. 190, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України вірна, оскільки він заволодів чужим майном шляхом обману та підбурив іншу особу до надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, обставини скоєння кримінальних правопорушень, враховує особу обвинуваченого, що характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, його сімейний стан. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання останнього, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід обрати міру покарання у виді не пов"язану з позбавленням волі.При цьому відповідно до ч.5 ст.96-2 КК України спецівальну конфіскацію не застосовувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України та призначити покарання:
- за ч.1 ст. 190 КК України у виді громадських робіт строком 60 (шістдесят) годин;
- за ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Речові докази: 8000 гривень, що знаходяться в СВ прокуратури міста Києва- повернути ОСОБА_6 ,мобільний телефон " Нокіа" ІМЕ: НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_8 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.