25.01.2016 Справа № 756/9593/15-ц
Справа пр. №2/756/593/16
ун. №756/9593/15-ц
25 січня 2016 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Великохацької В.В.
при секретарі - Приходько І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2015 року позивач публічне акціонерне комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти б/н від 29.04.2010 року, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_1 кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 25000,00 грн. Сторони визначили, що договір складається із заяви позичальника, умов і правил надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою, тарифів. Процентна ставка за користування кредитом складає 30,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 одержав та використав у повному обсязі для споживчих потреб кошти, отримані в кредит.
П.2.1.1.5.5. умов і правил надання банківських послуг передбачено обов'язок позичальника погашати заборгованість зі сплати кредиту, відсотків за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Однак боржник не дотримується умов кредитного договору, не сплачує кредит, проценти за його користування та комісію за користування у розмірі та порядку, визначеному договором.
Станом на 31.05.2015 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 34591,49 грн. Вона складається з заборгованості зі сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 24469,53 грн., заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 7618,56 грн., заборгованості зі сплати пені та комісії за користування кредитом у сумі 380,00 грн., штрафу за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором у сумі 2123,40 грн.
Згідно з п.2.1.1.7.6. умов і правил надання банківських послуг у разі порушення позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 500,00 грн. та 5% від суми позову. Штраф за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором становить 2123,40 грн.
З цих підстав позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 34591,49 грн. та судовий збір у сумі 345,91 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти б/н від 29.04.2010 року, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_1 кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 25000,00 грн. Сторони визначили, що договір складається із заяви позичальника, умов і правил надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою, тарифів. Процентна ставка за користування кредитом складає 30,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.8-35).
У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що кредитні кошти в межах ліміту, були надані ПАТ КБ "ПриватБанк" відповідачеві ОСОБА_1, які він використав для споживчих потреб у повному обсязі.
П.2.1.1.5.5. умов і правил надання банківських послуг передбачено обов'язок позичальника погашати заборгованість із сплати кредиту, відсотків за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, комісії за користування кредитом.
Згідно зі ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов'язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, комісії за користування кредитом, допустив заборгованість зі сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 24469,53 грн., зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 7618,56 грн., зі сплати пені та комісії за користування кредитом у сумі 380,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Ст.530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Повністю повернути кредитні кошти ОСОБА_1 зобов'язався у термін, вказаний у договорі, тобто до закінчення строку дії кредитної картки.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Ч.1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно з п.2.1.1.7.6. умов і правил надання банківських послуг у разі порушення позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 500,00 грн. та 5% від суми позову.
Штраф за неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором складає 2123,40 грн. (500,00 грн. (фіксована частина) + 1623,40 грн. (процентна складова) = 2123,40 грн.).
У запереченнях відповідача, надісланих на адресу суду, останній вказує про те, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, оскільки розрахунок банком складено з 11.07.2013 року, а анкета-заява про приєднання до умов та правил надання послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк" було підписано 29.04.2010 року. Крім того, відповідач зазначив, що в пункті анкети-заяви стоїть не його підпис, а також в доданих до позовної заяви документах відсутні підтвердження повноважень особи, яка з боку банку підписала анкету-заяву.
Станом на 25.01.2016 року відповідач не скористався своїм правом та не надав до суду заяву про призначення у справі експертизи для можливості встановлення того, що ОСОБА_1 не ставив свого підпису в анкеті-заяві стосовно того, що він погодився з тарифами та умовами договору.
За приписами ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач у своїх письмових запереченнях зробив заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача щодо стягнення заборгованості по кредиту та по процентах за користування кредитом.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Однак, відповідачем та його представником не надано жодного доказу на підтвердження того, що ПАТ КБ "ПриватБанк" пропущено строк для звернення до суду з позовом.
Згідно з вимогами ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Переривання перебігу строку позовної давності полягає в тому, що час, який минув до настання обставини, з якою закон пов'язує перерву, не зараховується в строк позовної давності, і строк позовної давності, після перерви, починає перебіг спочатку на весь строк, передбачений в законі для означених вимог. При цьому обставини, що переривають перебіг строку, можуть виникнути в будь-який момент до його закінчення. Перебіг строку позовної давності переривається здійсненням зобов'язаною особою дій, що підтверджують визнання боргу або іншого обов'язку. Такими діями можуть бути, наприклад, часткова виплата боргу, прохання про відстрочку виконання зобов'язання тощо.
Окрім цього, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 29.04.2010 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, відповідач здійснював часткове погашення заборгованості за кредитом, починаючи з 30.07.2013 року, останні погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_1 здійснив 06.02.2015 року, 02.03.2015 року та 28.04.2015 року у розмірі відповідно 2400,00 грн., 19,26 грн. та 0,74 грн. (а.с.6-7).
Таким чином, твердження відповідача про те, що позивач пропустив строк для звернення до суду з позовом, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки сплата 06.02.2015 року, 02.03.2015 року та 28.04.2015 року ОСОБА_1 грошових коштів на погашення заборгованості по кредиту за договором б/н від 29.04.2010 року у сумі 2400,00 грн., 19,26 грн. та 0,74 грн. перервала перебіг строку позовної давності, дана оплата свідчить про визнання останнім свого боргу, цим боржник фактично підтвердив наявність у нього заборгованості перед кредитором. Отже, враховуючи вищезазначене, перебіг строку позовної давності, після перерви, тобто після 28.04.2015 року, почався спочатку.
Позов про стягнення заборгованості за договором б/н від 29.04.2010 року подано до суду ПАТ КБ "ПриватБанк" 29.07.2015 року, тобто в межах строку, встановленого ст.257 ЦК України, а тому суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк для звернення до суду з даним позовом.
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 29.04.2010 року у розмірі 34591,49 грн., що складається з суми боргу зі сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 24469,53 грн., заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 7618,56 грн., заборгованості зі сплати пені та комісії за користування кредитом у сумі 380,00 грн., штрафу за неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у сумі 2123,40 грн.
У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 345,91 грн.
З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 257, 264, 267, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 610, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 29.04.2010 року, що складається з заборгованості зі сплати кредиту (основного боргу) у сумі 24469 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят дев'ять) гривень 53 (п'ятдесят три) копійки, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 7618 (сім тисяч шістсот вісімнадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок, заборгованості зі сплати пені та комісії за користування кредитом у сумі 380 (триста вісімдесят) гривень 00 (нуль) копійок, штрафу за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором у сумі 2123 (дві тисячі сто двадцять три) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір у сумі 345 (триста сорок п'ять) гривень 91 (дев'яносто одна) копійка.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. Великохацька