Копія. Справа № 279/3162/14-а
Провадження № 2-а/279/111/14
"17" червня 2014 р. Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Моголівець І.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Коростені справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, а також про призначення, нарахування (здійснення перерахунку) та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, -
14.05.2014 р. позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, та в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нараховувати та виплатити позивачу щомісячну компенсацію, як громадянину, який проживає на території радіоактивного забруднення (у зоні гарантованого добровільного відселення) у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, в порядку та на умовах, визначених положенням статті 37 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, за період з 1996 року по 2013 рік включно, що дорівнює 81,6 розмірів мінімальної заробітної плати;
- зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати позивачу щомісячну компенсацію, як громадянину, який проживає на території радіоактивного забруднення (у зоні гарантованого добровільного відселення) у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, в порядку та на умовах, визначених положенням статті 37 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ;
- звільнити позивача від сплати судового збору, як потерпілу від аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Позивач мотивує позовні вимоги тим, що вона проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, є інвалідом 2 групи із захворюванням пов'язаним із наслідками аварії на ЧАЕС та потерпілою від аварії на ЧАЕС 1 категорії. Відповідно до ст.37 ЗУ від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ вона має право отримувати щомісячну грошову допомогу у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, яку відповідач не виплачував починаючи з 1996 року по грудень 2013 року,що і становить 81,6 розмірів мінімальної заробітної плати. Вважає, що строк звернення до суду не пропущено на підставі положень Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21.05.1963 року, до якої Україна приєдналася 12.07.1996 року та на підставі ЗУ "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995р.
Питання про виплати за період з 01.01.1996 року по 13.11.2013 року вирішено ухвалою суду, та за вказаний період позов залишено без розгляду.
Позивач та її представник, представник відповідача в судове засідання не з'явилися, подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач позов підтримує та просить його задовольнити, відповідач проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.
Відповідно до ст.122 ч.4 КАС України, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши справу за наявними у справі матеріалами, судом встановлено, що позивач являється інвалідом 2 групи із захворюванням пов'язаним із наслідками аварії на ЧАЕС та потерпілою від аварії на ЧАЕС 1 категорії, проживає в м.Коростень, територія якого відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, з 1992 року. Згідно даних відповідача, позивач за ст.37 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, отримує щомісячну компенсацію в для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.37 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідач, нараховуючи позивачу допомогу у розмірах, визначених Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року та проводив її виплати не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року встановлено, що у 2013 році норми і положення статті 37 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України на бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Ці ж самі положення були включені і в Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" які рішенням Конституційного суду України від 25.01.2012 року визнані такими, що відповідають положеннямКонституції України.
Таким чином, Відповідач, обмежуючи позивачу розмір, з якого слід проводити виплату щомісячної грошової допомоги за ст.37 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діяв відповідно до чинного законодавства, при цьому прав позивача порушено не було.
В задоволенні вимоги, щодо подальшого нарахування та отримання зазначених виплат в розмірах визначених Законом необхідно відмовити. Зазначена вимога стосується можливо порушеного права позивача в майбутньому, КАС України передбачає захист від порушення існуючого права в реальному часі а не майбутньому.
Відтак, суд не вбачає протиправності в діях відповідача при нарахуванні та виплаті позивачеві щомісячної грошової допомоги за ст.37 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.6, 8, 9, 11, 17, 18,69,71,86, 122,158, 160-163. 167 КАС України , ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, а також про призначення, нарахування (здійснення перерахунку) та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 14.11.2013 року по 31.12.2013 року - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після закінчення апеляційного розгляду справи, якщо її не скасовано.
Суддя: (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя Коростенського міськрайонного суду І.А. Моголівець