Віньковецький районний суд Хмельницької області
Єдиний унікальний номер № 670/1030/15-к
Провадження № 1-кп/670/6/16
22 січня 2016 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015240100000337 від 15 листопада 2015 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, знятий з військового обліку, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 15 листопада 2015 року близько 00.30 год. знаходячись в автомобілі ВАЗ-2108, в смт. Віньківці на перехресті вулиць Першотравнева та Сагайдачного, побачивши ОСОБА_5 , яка поверталась додому по вул. Першотравневій, вирішив відкрито заволодіти її особистим майном.
Реалізовуючи свій злочинний намір, після того як ОСОБА_5 пройшла перехрестя вулиць Першотравнева та Сагайдачного, і рухалась вверх по вул. Першотравневій, ОСОБА_4 вийшов із автомобіля та пішов слідом за нею. Пройшовши приблизно 300 метрів по вказаній вулиці, біля домогосподарства № 37, обвинувачений, маючи прямий умисел на відкрите заволодіння особистим майном ОСОБА_5 , а саме грошовими коштами в сумі близько 500 гривень, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення на наживи, підійшов з лівої сторони до ОСОБА_5 , схопив правою рукою за обличчя та прикривши їй рот, щоб вона не кричала, повалив на землю. Після цього ОСОБА_4 із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, притискуючи вагою свого тіла ОСОБА_5 до землі, та закриваючи рот правою рукою, лівою рукою з метою заволодіння коштами почав обшукувати кишені потерпілої, але помітивши, що хтось наближається, втік з місця події, та не завершив свій умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, заподіявши при цьому потерпілі тілесні ушкодження у вигляді 1 крововиливу в шкіру в ділянці спинки носу зліва та лівого крила носа розміром 2,5x0,5 см, 1 крововилив в шкіру в ділянці кінчика носа розміром 0,5x0,5 см, 1 крововилив на каймі та слизовій оболонці нижньої губи справа розміром 1х1 см, 1 крововилив розміром 0,6x0,6 см та садно розміром 0,3x0,1 см на слизовій оболонці верхньої губи справа, 1 садно в ділянці нижньої губи справа та підборіддя справа розміром 1,2x0,5 см, 1 синець в ділянці правого кута нижньої щелепи, в правій передвушній ділянці, на правій боковій поверхні шиї у верхній третині нижче мочки правого вуха розміром 6x4 см, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями, які виразились у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та розкаявся.
Показав, що опівночі в смт. Віньківці біля магазину «Зодіак» сидів у своєму автомобілі та чекав на знайомого. Побачивши потерпілу, яка пройшла по вулиці, та подумавши, що може в неї є гроші, він вирішив піти за нею, бо йому треба було 500 гривень на заміну мастила. Наздогнавши ОСОБА_7 , правою рукою він затиснув їй рота, щоб вона не кричала, а коли вони впали, то прижавши її вагою свого тіла до землі, почав шукати по кишенях гроші. Однак почувши, що до них хтось біжить, ОСОБА_8 залишив потерпілу та втік у вулицю. Через деякий час він повернувся до свого автомобіля, і тут його затримали працівники міліції.
Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його винність у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується сукупністю досліджених у ході судового розгляду доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що того дня підробляла у кафе «Макс», де затрималась допізна. Йдучи додому, біля стадіону вона побачила автомобіль, і запримітила у ньому невідомого чоловіка. Присвічуючи ліхтариком, та розмовляючи з чоловіком по мобільному телефону, потерпіла відчула, що ніби за нею хтось іде. Вона обернулась, але нікого не було. У долині неподалік свого дому вона знову посвітила назад, і побачила чоловіка з автомобіля, який підійшовши до неї з лівого боку, закрив їй рукою рота. ОСОБА_7 почала кричати, телефон і сумка випали у неї з рук, і вона разом з обвинуваченим упала. Безсмертний однією рукою закривав їй рота капюшоном від куртки, а другою нишпорив по кишенях. Оскільки телефон був включений, то її чоловік, почувши шум та крик прибіг на місце, але обвинувачений утік. Вони одразу ж зателефонували у міліцію, і ОСОБА_4 через деякий час затримали працівники міліції.
Показання потерпілої узгоджуються із висновком судово-медичної експертизи від 16.11.2015 року № 319, згідно якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді 1 крововиливу в шкіру в ділянці спинки носу зліва та лівого крила носа розміром 2,5x0,5 см, 1 крововилив в шкіру в ділянці кінчика носа розміром 0,5x0,5 см, 1 крововилив на каймі та слизовій оболонці нижньої губи справа розміром 1х1 см, 1 крововилив розміром 0,6x0,6 см та садно розміром 0,3x0,1 см на слизовій оболонці верхньої губи справа, 1 садно в ділянці нижньої губи справа та підборіддя справа розміром 1,2x0,5 см, 1 синець в ділянці правого кута нижньої щелепи, в правій передвушній ділянці, на правій боковій поверхні шиї у верхній третині нижче мочки правого вуха розміром 6x4 см, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження могли утворитись в ніч на 15.11.2015 року при закритті отворів носа та рота кистю руки сторонньої особи.
Об'єктивно винність обвинуваченого підтверджується також протоколами проведення слідчого експерименту від 18.11.2015 року за участю потерпілої ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_4 із застосуванням відеофіксації, у ході проведення якого потерпіла та обвинувачений відтворили обставини події.
Фактичні обставини вчинення злочину обвинувачений не оспорював.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , що виразилось у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, мало місце і органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 винний у скоєнні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню.
Призначаючи покарання, у відповідності до положень ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості злочину, суд повинен виходити із всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів.
Так, ОСОБА_6 у вчиненому щиро розкаявся, що виразилось у повному визнанні ним своєї вини у вчиненому та критичному відношенні до скоєного, активно сприяв розкриттю злочину шляхом добровільної допомоги органу досудового розслідування у з'ясуванні обставин злочину, розповівши про час та місце його скоєння, що суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім того, обвинувачений у добровільному порядку відшкодував потерпілі заподіяну злочином шкоду, що ОСОБА_7 підтвердила у судовому засіданні, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 186 КК України, передбачене законом за даний злочин, на мінімальний строк.
Водночас, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих покарання обставин та позицію потерпілої, суд доходить висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.
На думку суду таке покарання у даному випадку буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні немає.
З метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню та виконанню рішення суду іншим чином, суд на підставі ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 179 КПК України вважає за необхідне залишити обвинуваченому запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, ст. 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на один рік шість місяців.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід - особисте зобов'язання до набрання вироком законної сили, ОСОБА_4 залишити без зміни.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Хмельницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Віньковецький районний суд.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1