Справа № 606/580/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.
Провадження № 22-ц/789/1397/15 Доповідач - Щавурська Н.Б.
Категорія - 45
17 грудня 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Щавурської Н.Б.
суддів - Гурзель І. В., Ходоровський М. В.,
при секретарі - Панькевич Т.І.
з участю сторін - представників відповіподача Палюха М.П., Панчука С.М., представника позивача ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Мшанецьке" на рішення Теребовлянського районного суду від 08 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Мшанецьке" про визнання недійсним договору оренди землі, -
У березні 2015 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача ПАТ "Мшанецьке" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного з ПАТ "Мшанецьке" від її імені 01.06.2012 року строком на 10 років недійсним, посилаючись на відсутність її волевиявлення щодо укладення цього договору з підстав, що договір нею особисто не підписувався і укладати такий від свого імені вона нікого не уповноважувала.
Рішенням Теребовлянського районного суду від 08.09.2015 року вказаний позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 01.06.2012 року, зареєстрований в управлінні Держкомзему в Теребовлянському районі 13.06.2012 року за № 612500004005693.
В апеляційній скарзі ПАТ "Мшанецьке" просить скасувати рішення суду, як таке, що ухвалено у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального і процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги посилалося на те, що судом при ухваленні рішення не враховано, що земельна ділянка ОСОБА_4 орендувалася ПАТ "Мшанецьке" з часу розпаювання землі (що мало місце у 2004 році), а після закінчення дії попереднього договору оренди та у зв'язку зі зміною назви підприємства у 2012 році між ОСОБА_4 та ПАТ "Мшанецьке" була досягнута домовленість про укладення договору оренди на новий строк, про що свідчить передача ОСОБА_4 документів (копії паспорта і державного акта на земельну ділянку) відповідальній за укладення у товаристві договорів оренди особі з метою виготовлення кадастрового плану та плану-схеми земельної ділянки, що є обов'язковою умовою для укладення договору оренди. Крім цього, хоча оспорюваний договір і не підписаний ОСОБА_4 особисто, однак про наявність волевиявлення позивача на укладення договору оренди на новий строк та наступне схвалення такого свідчать факти отримання нею особисто орендної плати протягом 2012-2013 р.р. та факт відсутності на руках оригіналу свідоцтва про право власності на земельну ділянку, яке було передано ПАТ "Мшанецьке" для виготовлення передбаченої законом документації, що передує укладенню договору оренди.
У судовому засіданні представники відповідача Палюх М.П., Панчук С.М. апеляційну скаргу ПАТ "Мшанецьке" підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.
Представник позивача ОСОБА_3 відносно апеляційної скарги заперечив, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованим, таким, що скасуванню не підлягає. В подальшому, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, ні позивач, ні її представники у судове засідання не з'явилися, що на думку колегії суддів, у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не є перешкодою для продовження розгляду справи у їх відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Мшанецьке" є підставною та підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.
Задовольняючи позов, суд обґрунтував свої висновки тим, що оспорюваний договір не відповідає внутрішньому волевиявленню ОСОБА_4, оскільки не підписаний нею і відповідних повноважень на його підписання іншим особам вона не надавала.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки такі не відповідають обставинам справи, зроблені у зв'язку з недоведеністю обставин, які суд вважав встановленими.
Так судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,11 га на території Мшанецької сільської ради Теребовлянського району (а.с.5-6).
13.06.2012 відділом Держземагенства у Теребовлянському районі зареєстровано договір оренди землі, укладений 01.06.2012 року між ПАТ "Мшанецьке" та ОСОБА_4 строком на десять років (а.с.7-10).
Договір від 01.06.2012 року ОСОБА_4 не підписувала, що не заперечувалось в суді стороною відповідача.
Оскільки факт непідписання позивачем договору оренди визнано відповідачем, то згідно положень ч.1 ст.61 ЦПК України даний факт не підлягав доказуванню.
Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
У відповідності до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ч.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно вимог ч.8 ст.93 ЗК України відносини, пов'язані з орендою землі регулюються законом.
Ч.6 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що право оренди землі підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Стаття 14 Закону України "Про оренду землі" визначає, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Форма Типового Договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220.
У відповідності до вимог ст.15 ЗУ "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місцерозташування та номер земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Відповідно до ст.16 цього ж Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Згідно вимог ст.18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Одним із способів захисту прав на землю відповідно до ч.3 ст.152 ЗК України є визнання угоди недійсною.
У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним, відповідати його внутрішній волі.
Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чинним законодавством.
Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу..
За правилами ст.ст.58, 59, 60, 64 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може грунтуватися на припущеннях; письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Пленум Верховного суду України у п.п.17, 19 Постанови від 24.10.2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" роз'яснив, що перевіряючи законність і обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.
При цьому, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, слід вважати неправильне визначення предмета доказування чи не з'ясування обставин, якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення.
Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, має місце у випадках зазначення у судовому рішенні певних обставин (фактів), які не підтверджені доказами, їх недостатність, недостовірність та (або) суперечливість, відсутність мотивів прийняття чи неприйняття доказів.
Ухвалюючи рішення з підстав відсутності волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору, суд першої інстанції, на думку колегії суддів не з'ясував ряд обставин, що мають значення для справи.
Так, судом не перевірено заперечення відповідача щодо отримання позивачем орендної плати у 2012-2013 р.р, не дано належної оцінки наявним в матеріалах справи письмовим доказам - відомостям про отримання орендної плати у 2012-2013 р.р., у яких міститься підпис ОСОБА_4 про отримання орендних плат; показанням свідка ОСОБА_5 - бухгалтера, що видавала орендну плату, яка пояснила, що таку отримувала як ОСОБА_4 особисто, так і її дочка; показанням того ж свідка, яка була відповідальною у ПАТ "Мшанецьке" за укладення договорів оренди, в частині, що ОСОБА_4 особисто передано копію паспорта і державний акт для виготовлення землевпорядної документації, що передувала укладенню договору оренди.
Зокрема, з долучених до матеріалів справи списку № 152 про видачу орендної плати за 2012 р. (а.с.76), та списку б/н (а.с.78) вбачається наявність підписів навпроти прізвища ОСОБА_4 про отримання 1 мішка цукру в обох випадках.
Зі списків № 119 (а.с.79) та № 85 (а.с.80) вбачається наявність підписів навпроти прізвища позивача про отримання по 1000 кг пшениці в кожному випадку в рахунок орендної плати за 2012 р.
З долучених до апеляційної скарги списків (а.с.84, 87) про видачу орендної плати власникам майнових паїв с.Мшанець за 2013 р. та платіжної відомості на видачу орендної плати за 2013 рік (а.с.82) вбачається наявність підпису навпроти прізвища ОСОБА_4 про отримання грошей у сумах по 900 грн.
З долученої до апеляційної скарги відомості від 26.12.2013 року на продаж в рахунок орендної плати за 2013 рік пшениці (а.с.88) вбачається підпис навпроти прізвища ОСОБА_4 про отримання 500 кг пшениці.
Наведені обставини, а зокрема, підтверджені матеріалами справи (показаннями свідка ОСОБА_5) факти надання особисто позивачем відповідачу документа про право власності на земельну ділянку для виготовлення проектної документації та плану-схеми земельної ділянки; відсутність на руках у позивача оригіналу державного акту (що підтверджує показання свідка ОСОБА_5 в частині передачі вищезгаданих документів позивачем особисто); отримання позивачем після укладення оспорюваного договору оренди (у 2012-2013 р.р) орендної плати (як у грошовій, так і в натуральній формі) в сукупності з відсутністю у ОСОБА_4 будь-яких заперечень щодо неузгодженості конкретних істотних умов, зазначених у договорі оренди від 01.06.2012 року, на думку колегії суддів, спростовують доводи позивача про відсутність її волевиявлення на укладення оспорюваного договору лише з підстав непідписання такого нею особисто, а підписання її донькою, з якою, як встановлено в ході розгляду справи, вони перебувають у хороших стосунках і проживають в одному господарстві.
При цьому заперечення представника позивача ОСОБА_3 в частині можливого отримання ОСОБА_4 орендної плати за іншу земельну ділянку колегія суддів до уваги не приймає, як такі, що грунтуються на припущеннях, оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами, які б свідчили про перебування в оренді ПАТ "Мшанецьке" будь-яких інших земельних ділянок, належних на праві власності позивачу. Крім цього, такі пояснення представника позивача суперечать показанням свідка свідка ОСОБА_6 (доньки позивача), даним суду першої інстанції, у яких вона ствердно вказала, що орендну плату за 2012 рік у вигляді цукру вона отримала за мамин пай.
З тих самих підстав не приймаються колегією суддів до уваги заперечення представника позивача ОСОБА_3 з посиланням лише на показання свідка - доньки позивача в частині, що підписи про отримання орендної плати у відомостях, долучених до матеріалів справи не належать його довірительці, оскільки самі по собі показання свідка, яка є донькою позивача, проживає разом з матір'ю в одному господарстві та підтримують хороші відносини, на думку колегії суддів, не є достатнім доказом для підтвердження факту підписання відомостей замість позивача іншою особою та не спростовують письмових доказів - підписів ОСОБА_7 у відомостях про отримання орендної плати, наданих відповідачем. Останні в сукупності з показаннями свідка ОСОБА_5, яка видавала орендну плату орендодавцям ПАТ "Мшанецьке" й підтвердила факти отримання позивачем особисто орендної плати у 2012 -2013 р.р. спростовують заперечення представника позивача, які грунтуються лише на показаннях свідка ОСОБА_6 (доньки позивача), що ОСОБА_4 орендної плати не отримувала. Крім цього, візуальна різниця у підписах, що стоять навпроти прізвища ОСОБА_4 у долучених до справи письмових доказах за 2012 рік повністю відповідає показанням свідка ОСОБА_5, яка видавала орендну плату і зазначала, що орендну плату у 2012-2013 р.р. отримували, як ОСОБА_4 особисто, так і її донька ОСОБА_6
В даному випадку, колегія суддів вважає, що за наявності заперечень ОСОБА_4 свого підпису у відомостях саме стороною позивача повинні були бути спростовані такі заперечення належними й допустимими доказами, зокрема висновком судово-почеркознавчої експертизи, про проведення якої стороною позивача відповідне клопотання не заявлялося. При цьому, визнання відповідачем факту не підписання позивачем договору оренди і відмова в суді першої інстанції у зв'язку з цим представника позивача від клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи жодним чином не перешкоджали позивачу спростувати заперечення відповідача в частині підписання відомостей про отримання ОСОБА_7 орендної плати у 2012-2013 р.р. експертним шляхом, оскільки відмова в суді першої інстанції від проведення судово-почеркознавчої експертизи з підстав визнання відповідачем факту непідписання позивачем самого договору оренди не свідчить про те, що підпис навпроти прізвища позивача у відомостях за 2012-2013 р.р. про отримання орендної плати належить іншій особі, а не позивачу.
Твердження представника позивача про відсутність акту прийому-передачі, як доказу передачі земельної ділянки ОСОБА_4 в оренду ПАТ "Мшанецьке", за умови передачі документів для складання договору оренди та отримання як особисто ОСОБА_8 так і її донькою впродовж двох років орендної плати за вказану земельну ділянку та за умови реєстрації договору в передбаченому законом порядку колегія суддів вважає безпідставними, оскільки дії позивача, пов'язані з наступним схваленням договору свідчать про наявність волевиявлення на укладення такого й в момент його укладення.
Таким чином рішення суду першої інстанції, як таке що ухвалено у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеністю обставин, які суд вважав встановленим, не можна вважати законним і обгрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
А згідно вимог ч.5 цієї ж статті, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи - платіжного доручення № 626 від 08.10.2015 року (а.с.75), відповідачем ПАТ "Мшанецьке" при подачі апеляційної скарги було помилково сплачено судовий збір у розмірі 689 грн., що перевищує встановлену ЗУ "Про судовий збір" на час звернення з апеляційною скаргою суму, яка для даної категорії справи повинна була б становити 267 грн. 96 коп.
Відповідно до п.1. ч.1 ст.7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з позивача ОСОБА_4 в користь відповідача ПАТ "Мшанецьке" підлягає стягненню сплачений при подачі апеляційної скарги судовий збір у розмірі 267 грн. 96 коп., решту суми зайво сплаченого судового збору у розмірі 421 грн. 04 коп. підлягає поверненню ПАТ "Мшанецьке".
Керуючись ст.ст.10, 58, 59, 60, 64, 88 ч.ч.1, 5; 303 ч.1, 2 ; 305 ч.2; 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1, 2, 3, 4; ч.2; 313; 314 ч.2; 316 ч.1; 317; 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, ст.7 ч.1 п.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.203 ч.ч.1, 3; 215, 241 Цивільного кодексу України, ст.ст.93 ч.1; 124 ч.4 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 6, 14, 15, 16, 18 ЗУ "Про оренду землі", колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Мшанецьке" - задовольнити.
Рішення Теребовлянського районного суду від 08 вересня 2015 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Мшанецьке" про визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ПАТ "Мшанецьке" 267 (двісті шістдесят сім) грн. 96 (дев'яносто шість) коп. судових витрат за подання апеляційної скраги.
Повернути Приватному акціонерному товариству "Мшанецьке" зайво сплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 421 (чотириста двадцять одну) грн. 04 (чотири) коп. з р/рахунку 31210206780002, код одержувача 37977726 у ГУ ДКСУ в Тернопільській області, код банку отримувача 838012,сплачений згідно квитанції № 626 від 08.10.2015 року.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Н.Б.Щавурська
Судді : І.В. Гурзель
М.В.Ходоровський