Справа № 607/21289/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я.
Провадження № 22-ц/789/1065/15 Доповідач - Щавурська Н.Б.
Категорія - 48
22 жовтня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Щавурської Н.Б.
суддів - Храпак Н. М., Фащевська Н. Є.,
при секретарі - Панькевич Т.І.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1 і її представника
ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів ,-
В грудні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення неустойки пені за прострочення сплати аліментів. В обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що рішенням суду від 2.10.2013 року з відповідача в її користь стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі по 400 грн. на кожного щомісячно. Однак, відповідач аліменти не сплачує, у зв'язку з чим утворилася заборгваність. Просила стягнути з останнього пеню за прострочення сплати аліментів у період з липня 2013 року по жовтень 2014 року, що складає 30112 грн.
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22.04.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 пеню в сумі 12600 грн. за прострочення сплати аліментів та судовий збір в розмірі 126 грн.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
На думку апелянта, довідка з військового комісаріату, яку взяв до уваги суд, зменшуючи розмір пені, не свідчить ні про матеріальний, ні про сімейний стан відповідача. Крім того, звертає увагу суду, що заборгованість по сплаті аліментів виникла в ОСОБА_3 з 09.07.2013 року, а призваний на військову службу в Збройні Сили України він лише з 02.06.2014 року.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 і її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.
Судом вживалися, передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача, однак останній в судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч.9 ст.76, ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача і її представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов частково, суд обґрунтував свої висновки тим, що хоча відповідач і мав значну заборгованість по аліментах, але враховуючи його перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період, а також те, що нарахована ОСОБА_1 пеня в сумі 30112 грн. є непомірно важким покаранням, тому з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 12 600 грн., яка є співрозмірною із розміром заборгованості по сплаті аліментів.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступних міркувань.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком двох неповнолітніх дітей - синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-7).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.10.2013р. з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання двох синів в розмірі по 400 грн. на кожного, починаючи з 09.07.2013р. до досягнення дітьми повноліття (а.с.8).
Відповідач аліментів на утримання дітей не сплачує, у зв'язку з чим станом на 01.11.2014 року утворилася заборгованість в сумі 12593,55 грн (а.с.9).
Згідно довідки № 32, виданої 13.02.2015 року Тернопільським об'єднаним міським військовим комісаріатом Тернопільської області, ОСОБА_3 02.06.2014року призваний в Збройні Сили України на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період згідно указу Президента України від 06.05.2014 року № 454/2014 "Про часткову мобілізацію” та наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 № 44 від 02.06.2014 року (а.с.22).
Згідно поданого позивачем розрахунку, за прострочення сплати аліментів з липня 2013р. по жовтень 2014 року включно сума нарахованої пені становить 30112 грн.
З розрахунком заборгованості, наведеним позивачем колегія суддів погодитись не може, оскільки нею невірно взято кількість днів прострочення для обрахунку щомісячної пені.
Враховуючи те, що останнім місяцем, в якому відповідач мав заборгованість по сплаті аліментів у 2014 році згідно довідки ДВС є жовтень, аліменти за жовтень 2014 року повинні були бути сплачені 01.11.2014 року, то починаючи з 01.11.2014 року слід нараховувати пеню по несплаті аліментів за жовтень. Таким чином, кінцева дата, на яку повинна бути обрахована позивачем пеня за жовтень є 01.12.2014 року, а не 01.11.2014 року, як помилково зазначено у позовній заяві.
Отже, враховуючи, що аліменти за липень 2013 року відповідач повинен сплатити в серпні 2013 року, загальна кількість прострочених днів обраховується, починаючи з серпня 2013 року і станом на 01.12.2014 року складає 487 днів (а не 465, як помилково вказує позивач). Кількість прострочених днів відповідно для обрахунку пені за серпень 2013 року складає 456 днів, за вересень 2013 року - 426 днів, за жовтень 2013 року - 395 днів, за листопад 2013 року - 365 днів, за грудень 2013 року - 334 дні, за січень 2014 року - 303 дні, за лютий 2014 року - 275 днів, за березень 2014 року - 244 днів, за квітень 2014 року - 214 дні, за травень 2014 року - 183 дні, за червень 2014 року - 153 дні, за липень 2014 року - 122 дні, за серпень 2014 року - 91 день, за вересень 2014 року - 61 днів, за жовтень 2014 року - 30 день.
Таким чином, розмір пені за липень 2013 року складає: 593,55 грн. : 100 х 487 днів = 2890, 59 грн.;
за серпень 2013 року - 800 грн. : 100 х 456 днів = 3648 грн.;
за вересень 2013 року - 800 грн. : 100 х 426 днів = 3408 грн.;
за жовтень 2013 року - 800 грн. : 100 х 395 днів = 3160 грн.;
за листопад 2013 року - 800 грн. : 100 х 365 днів = 2920 грн.;
за грудень 2014 року - 800 грн. : 100 х 334 дні = 2672 грн.;
за січень 2014 року - 800 грн. : 100 х 303 дні = 2424 грн.;
за лютий 2014 року - 800 грн. : 100 х 275 днів = 2200 грн.;
за березень 2014 року - 800 грн. : 100 х 244 дні = 1952 грн.;
за квітень 2014 року - 800 грн. : 100 х 214 днів = 1712 грн.;
за травень 2014 року - 800 грн. : 100 х 183 дні = 1464 грн.;
за червень 2014 року - 800 грн. : 100 х 153 дні = 1224 грн.;
за липень 2014 року - 800 грн. : 100 х 122 дні = 976 грн.;
за серпень 2014 року - 800 грн. : 100 х 91 день = 728 грн.;
за вересень 2014 року - 800 грн. : 100 х 61 день = 488 грн.;
за жовтень 2014 року - 800 грн. : 100 х 30 днів = 240 грн.
Загальний розмір пені дорівнює: 2890,59 + 3648 + 3408 + 3160 + 2920 + 2672 + 2424 + 2200 НОМЕР_1 976 + 728 + 488 + 240 = 32106,59 грн.
Такий обрахунок зроблений колегією суддів відповідно до правових висновків, викладених Верховним судом України у постановах від 11.09.2013 року по справі № 6-81 цс 13 та від 01.10.2014 року по справі № 6-149 цс 14.
Відповідно до ст.74 Закону України “Про виконавче провадження” розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення.
Відповідно до ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Визначаючи обсяг та межі відповідальності боржника при утворенні заборгованості, потрібно враховувати, що відповідно п.п.22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Встановивши, що у зв'язку з несплатою за рішенням суду відповідачем ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей, утворилася заборгованість в розмірі 12593, 55 грн., суд першої інстанції, на думку колегії суддів прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав у позивача для нарахування пені на вказану суму заборгованості.
Погоджується колегія суддів і з висновками суду в частині наявності правових підстав для зменшення нарахованої пені до суми, що буде співмірною з розміром заборгованості.
Доводи апеляційної скарги, що довідка з військового комісаріату не є належним доказом матеріального стану відповідача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи, розмір грошового забезпечення для рядового складу Збройних Сил України, звання якого має відповідач, на сьогоднішній день є єдиним доходом ОСОБА_3 , і такий розмір грошового забезпечення, встановлений державою, на думку колегії суддів, в будь-якому випадку не дає підстав для стягнення з нього пені у розмірі 32106,59 грн.
Доводи апеляційної скарги в частині неврахування судом, що заборгованість по сплаті аліментів виникла в ОСОБА_3 з 09.07.2013 року, а призваний на військову службу в Збройні Сили України він лише з 02.06.2014 року, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як вбачається з матеріалів справи рішення про стягнення аліментів ухвалювалось заочно, відомості про те, що відповідачу було відомо про ухвалення даного рішення в справі відсутні, як і відсутні дані про те, що йому надсилалася постанова про відкриття виконавчого провадження.
Разом з тим, оскільки відповідачем заочне рішення у даній справі не оскаржувалось, питання вини відповідача у несппаті аліментів апеляційним судом не досліджується, оскільки є виходом за межі апеляційної скарги, поданої позивачем. Дане питання може бути предметом перегляду заочного рішення за заявою відповідача та апеляційної скарги відповідача, поданої у зв'язку з переглядом такого.
Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи спір дійшов правильного висновку про задоволення позову частково та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 305 ч.2, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ч.ч.1,2; 319 ч.1, 324 ч.1 п.1, 325 ч.1 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :