11 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Волкова О.Ф.
суддів:Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., -
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_4 звернувся із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Цією ухвалою касаційний суд залишив без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року та змінену постанову Київського районного суду м. Одеси від 9 листопада 2011 року.
Заява ОСОБА_4 не відповідала вимогам статей 239 та 239-1 КАС.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 30 листопада 2015 року заяву відповідно до вимог частини другої статті 239-2 КАС було залишено без руху та надано ОСОБА_4 строк для усунення її недоліків до 21 грудня 2015 року.
15 грудня 2015 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_4 про усунення недоліків заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2015 року.
У заяві йдеться про невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав постанови Верховного Суду України від 14 лютого, 6, 6 березня, 24 квітня, 15 травня, 12 червня та 11 вересня 2012 року (№№ 20-1во12, 21-2во, 21-26а12, 21-84а12, 21-82а12, 21-154а12 та 21-237а15 відповідно), які на думку ОСОБА_4 підтверджують невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Верховний Суд України вже розглядав справи цієї категорії та, зокрема, у постановах від 18 червня та 8 липня 2014 року (№№ 21-38а14 та 21-277а14 відповідно) викладено висновок, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 1 січня 2008 року, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала 10-процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає. При цьому колегія суддів бере до уваги ту обставину, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, а навпаки - привели до її збільшення, що нівелює засторогу можливого порушення прав позивача.
Зазначеному правовому висновку рішення касаційного суду в даній справі відповідає.
За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
ОСОБА_4 звернулвся з клопотанням про поновлення процесуального строку. Зважаючи на те, що наведені заявником причини пропуску процесуального строку є поважними, строк для подання заяви ОСОБА_4 слід поновити.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
Поновити ОСОБА_4 строк для подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2015 року.
Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України 9 червня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Ф. Волков
Судді: В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко