14 січня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2015 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 жовтня 2015 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради про захист прав споживача,
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з указаною заявою, яка не відповідала вимогам ст. 358 ЦПК України.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 11 грудня 2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд вказаних судових рішень було залишено без руху та надано заявникові строк до 5 січня 2016 року для усунення недоліків, а саме для надання оригіналу документу про сплату судового збору.
У встановлений ухвалою судді Верховного Суду України від 11 грудня 2015 року строк та на виконання цієї ухвали ОСОБА_1 подав заяву, в якій зазначив, що вимога про сплату судового збору є помилковою та такою, що порушує його права, закріплені в Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ОСОБА_1 також указав, що в даному випадку, на його думку, необхідно застосовувати положення Закону України «Про захист прав споживачів» про звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, а не Закону України «Про судовий збір».
Так, відповідно до ст. 358 ЦПК України до заяви про перегляд судових рішень додається документ про сплату судового збору.
Оскільки нормативно-правовим актом, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у ст. 5 цього Закону.
Як зазначалось в ухвалі від 11 грудня 2015 року, за змістом змін до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях.
ОСОБА_1 до вказаної заяви оригінал документу про сплату судового збору не додав.
Таким чином, недоліки, які зазначені в ухвалі судді Верховного Суду України від 11 грудня 2015 року, ОСОБА_1 не усунув.
Згідно із ч. 4 ст. 359 ЦПК України у разі невиконання особою, яка подала заяву про перегляд судових рішень, вимог ухвали в установлений строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст. 359 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судових рішень вважати неподаною і повернути заявнику.
Роз'яснити, що відповідно до частини п'ятої статті 359 ЦПК України повернення заяви з підстав, передбачених частиною четвертою цієї статі, не перешкоджає повторному зверненню в разі належного оформлення заяви, а також дотримання вимог статті 356 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України А.Г. Ярема