14 грудня 2015 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Лященко Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання недійсними договорів,
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 8 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 8 квітня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2015 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про скасування вказаних судових рішень та ухвалення нового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: пункту 2 статті 2, пункту 1 й абзацу 1 пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет Кабінету Міністрів України) в системному зв'язку з реченням другим абзацу 1 та підпунктом «г» пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України в контексті частини другої статті 92 Конституції України, частини другої статті 192 та частини третьої статті 533 ЦК України.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14 вересня 2015 року відмовлено у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання недійсними договорів за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 8 грудня 2014 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 8 квітня 2015 року й ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2015 року.
3 грудня 2015 року до Верховного Суду України вдруге надійшла заява ОСОБА_1 аналогічного змісту, в якій він просить повторно розглянути його заяву про перегляд вищезазначених судових рішень, посилаючись на те, що ухвалою Верховного Суду України від 14 вересня 2015 року не вирішено всіх вимог його первісної заяви.
Заява ОСОБА_1 про перегляд оскаржуваних судових рішень Верховним Судом України підлягає поверненню виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 4 частини четвертої статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо є ухвала Верховного Суду України про відмову у прийнятті справи до провадження за наслідками розгляду заяви, поданої у цій справі з аналогічних підстав.
Таким чином Верховним Судом України вже вирішувалось питання про допуск справи до провадження за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення касаційної інстанції з аналогічних підстав.
Відповідно до частини 5 статті 359 ЦПК України повернення заяви з підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, що були предметом розгляду.
Керуючись статтею 359 ЦПК України
Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2015 року повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України Н.П. Лященко