12 січня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 8 червня 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» про визнання майнових прав на об'єкти нерухомості,
7 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із зазначеною заявою.
У порушення вимог статей 357, 358 ЦПК України в заяві про перегляд судових рішень не було зазначено обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 355 ЦПК України та не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 11 грудня 2015 року заявнику надано строк до 4 січня 2016 року для усунення недоліків.
На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1 надіслав доповнення до заяви про перегляд судових рішень, у яких вказує обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, а також на те, що за подання і розгляд заяви з даних підстав судовий збір не сплачується.
Проте вимоги ухвали судді Верховного Суду України в повному обсязі виконані не були, оскільки заявником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Так, у пункті 1 частини другої статті 3 Закону передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справа судом.
У частині першій статті 355 ЦПК України (в редакції від 30 грудня 2010 року) були передбачені дві підстави для подання заяви про перегляд судових рішень:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Саме в розумінні цієї редакції статті 355 ЦПК України, у частині другій статті 358 ЦПК України було передбачено положення про звільнення від сплати судового збору за подання і розгляд заяви з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, тобто з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Законом України №192-VII від 12 лютого 2015 року було внесено зміни у статтю 355 ЦПК України, де така підстава подання заяви про перегляд судових рішень, як встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, вже була передбачена в пункті 3 частини першої
цієї статті.
Однак відповідних змін у частину другу статті 358 ЦПК України внесено не було.
Враховуючи вищезазначене, неузгодженість законодавства щодо внесення відповідних змін у цивільно-процесуальний закон, не слугує підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви на підставі пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу, і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.
Керуючись статями 358, 359 ЦПК України,
Надати ОСОБА_1 додатковий строк до 26 січня
2016 року для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України Ю.Л. Сенін