25 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаСамсіна І.Л.,
суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., -
розглянувши заяву державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області (правонаступник державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області; далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2015 року у справі за позовом комунального підприємства «Полтававодоканал» до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 жовтня 2015 року відмовив в задоволенні клопотання ДПІ про відстрочення сплати судового збору та повернув касаційну скаргу ДПІ, оскільки скаржником не надано доказів його сплати.
Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ подала до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), що регулюють підстави і порядок сплати судового збору, а також випадки й умови звільнення від його сплати.
На думку заявника, неоднаковість в правозастосуванні підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року (справа № К/800/44229/15).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.
У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша).
У розумінні пункту 1 частини першої статті 237 КАС ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
За частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Зі змісту оскарженого рішення видно, що причинами повернення касаційної скарги стали недодання документа, що підтверджує сплату судового збору, та ненадання доказів на підтвердження права на відстрочення від сплати цього платежу з підстави, передбаченої законом. У рішенні, наданому для порівняння, суд за підстав, наведених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, які за походженням подібних до зазначених в оскарженій ухвалі, відстрочив сплату судового збору, керуючись при цьому мотивами, які визнав достатніми для такого рішення.
З наведеного висновується, що суди не тлумачили зміст зазначеної норми закону, а застосовували її залежно від фактичних обставин кожної із справ.
Потрібно також зазначити, що обґрунтування заяви, характер вимог, вид та правова природа оскарженого і порівнюваних рішень не вказують на наявність ознак (проявів) неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального чи процесуального права у подібних правовідносинах.
З наведеного можна підсумувати, що заява не містить законних підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
Відмовити у допуску справи за позовом комунального підприємства «Полтававодоканал» до державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І.Л. Самсін
М.І. Гриців
О.В. Кривенда