25 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаСамсіна І.Л.,
суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В.,-
розглянувши заяву фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2015 року у справі за його позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа - прокуратура міста Черкаси, про визнання протиправним та скасування рішення,
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 жовтня 2015 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 відхилив, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року залишив без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції, 11 грудня 2015 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України з заявою про його перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2013 року (справа № К/9991/25828/12), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2015 року ФОП ОСОБА_4 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини четвертої статті 7 Закону України від 16 червня 1992 року № 2456-ХІІ «Про природно-заповідний фонд України».
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Водночас обставини справи, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2015 року.
Так, у справі, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що тимчасова споруда-торговий павільйон розміщений в зоні створеного природно-заповідного фонду відповідно до рішення Черкаської міської ради.
У справі № К/9991/25828/12, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом одних й тих самих норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України зазначив, що прокурором не доведено, що передана у власність ОСОБА_2 на час прийняття оскаржуваного рішення земельна ділянка була розташована в межах земельної ділянки природно-заповідного фонду.
Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що Вищий адміністративний суд України ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа - прокуратура міста Черкаси, про визнання протиправним та скасування рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І.Л. Самсін
М.І. Гриців
О.В. Кривенда