1 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Коротких О.А.,
суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представників: позивача - ОСОБА_10,
відповідача - Панталейчук Л.Б., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_12 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів загальної юрисдикції (далі - Спецкомісія), про визнання протиправними дій та рішення,
У липні 2015 року ОСОБА_12 у порядку статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) подав до Вищого адміністративного суду України позов до Вищої ради юстиції, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Спецкомісії від 3 червня 2015 року № 36/02-15, складений за результатами перевірки, проведеної на підставі Закону України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»
№ 1188-VII) за заявою заступника Генерального прокурора України про порушення суддею Святошинського районного суду міста Києва Макаренком В.В. законодавства при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи, яка була учасником масових акцій протесту 18 лютого 2014 року.
Крім того, 16 липня 2015 року позивач також звернувся до Вищого адміністративного суду України з клопотанням, у якому просив суд вжити заходів щодо забезпечення цього позову шляхом зупинення дії оскаржуваного висновку Спецкомісії.
Цим висновком Спецкомісія визнала в діях судді ОСОБА_12 ознаки порушення присяги судді та ухвалила направити зазначений висновок до ВРЮ для подальшого розгляду та прийняття рішення.
Вищий адміністративний суд України постановою від 20 липня 2015 року в задоволенні позову відмовив, вказавши, що визначений ОСОБА_12 відповідач - ВРЮ - жодних дій чи бездіяльності щодо позивача у ході прийняття Спецкомісією (третьою особою) оскаржуваного висновку не вчиняла. При цьому суд не може провести заміну первинного відповідача на належного, оскільки це призвело б до зміни підсудності справи, що прямо заборонено частиною першою статті 52 КАС.
Також Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 липня 2015 року відмовив у задоволенні клопотання виходячи із того, що позивач посилається на можливі порушення його прав саме внаслідок подальших дій ВРЮ, які вона може вчинити на підставі зазначеного висновку. Проте дії ВРЮ не є предметом цього позову, а тому наведене у клопотанні мотивування не може слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення цього позову. Крім того, позивач не зазначив, як саме протиправні наслідки, породжує для нього оскаржуваний висновок Спецкомісії з перевірки суддів загальної юрисдикції.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України представник ОСОБА_12 - ОСОБА_10, посилаючись на порушення Вищим адміністративним судом України норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення цим судом незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 КАС, просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2015 року та ухвалити нову - про задоволення позову, а також скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2015 року та задовольнити клопотання.
Зокрема, зазначає, що склад колегії суддів, яка ухвалила постанову про перегляд якої подано заяву, відмінний від складу, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України від 7 жовтня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VІ) визначення колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії процесу, за принципом випадковості.
Згідно з частиною третьою статті 15-1 КАС визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.
Відповідно до частини другої статті 26 КАС у разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.
За змістом зазначених норм права законодавець передбачив можливість заміни судді, який в силу поважності причин не може брати участь у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), на інших суддів цього суду шляхом проведення такої заміни автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Винятком з цього правила є лише настання обставин, які об'єктивно унеможливили функціонування автоматизованої системи документообігу та тривають понад п'ять робочих днів (частина десята статті 15 Закону
№ 2453-VІ).
На виконання зазначених вимог законів Рада суддів України прийняла Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке затвердила рішенням від 26 листопада 2010 року № 3 (далі - Положення).
Відповідно до підпункту 2.3.12 пункту 2.3 Положення збори суддів відповідного суду мають право визначати засади формування колегії суддів без здійснення повторного автоматизованого розподілу судових справ у випадках непрацездатності судді (крім головуючого, судді-доповідача), (суддів), його (їх) відпустки, відрядження та в інших випадках, у яких суддя (крім головуючого, судді доповідача) не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Відповідно до Положення про порядок формування колегій суддів у Вищому адміністративному суді України, затвердженого рішенням зборів суддів Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2012 року № 2, у разі неможливості участі судді, який не є суддею-доповідачем, у розгляді справи (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження, припинення повноважень судді щодо здійснення ним правосуддя, звільнення з посади судді, відвід, самовідвід тощо) секретар судової палати своїм письмовим розпорядженням здійснює заміну судді у складі колегії суддів іншим суддею з числа суддів відповідної палати.
У матеріалах справи міститься протокол автоматизованого розподілу цієї справи між суддями, у якому визначено суддю-доповідача та склад колегії суддів. Водночас склад колегії суддів, яка ухвалила у постанову про перегляд якої подано заяву, відмінний від складу, визначеного вказаним протоколом.
Із розпорядження секретаря другої судової палати Вищого адміністративного суду України від 17 липня 2015 року № 398 «Про заміну суддів у складі колегії суддів» вбачається, що у зв'язку з перебуванням суддів у відпустці, які визначені автоматизованою системою, що унеможливлює їх участь у розгляді адміністративного позову № П/800/235/15, призначеного на 20 липня 2015 року, відповідно до Положення про порядок формування колегії суддів цих суддів замінено на інших.
Тобто визначення колегії суддів для розгляду цієї справи відбулося без застосування автоматизованої системи документообігу суду.
Аналіз статей 15, 15-1, 26 КАС дає підстави дійти висновку, що за наявності функціонуючої автоматизованої системи документообігу заміна судді (суддів), який з поважних причин не може брати участь у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, закінчення терміну повноважень тощо), має здійснюватись виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Підпункт 2.3.12 пункту 2.3 Положення щодо порядку формування колегії суддів не узгоджується з вимогами статті 15 Закону № 2453-VІ та статті 15-1 КАС.
За таких обставин постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Заяву ОСОБА_12 задовольнити частково.
Постанову Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.А. Коротких
Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців
О.В. Кривенда В.Л. Маринченко
П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко
І.Л. Самсін О.О. Терлецький