ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
22 січня 2016 року № 826/13667/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
додержавної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 31.03.2015 №2 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємці ОСОБА_1;
- зобов'язати державну податкову інспекцію у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві вчинити дії щодо відновлення реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 31.03.2015.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем необґрунтовано анульовано реєстрацію позивача як платника єдиного податку, оскільки законодавчо мотивовані підстави для висновку контролюючого органу про здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, не підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про те, що під час проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлений факт зберігання та реалізації алкогольних напоїв, зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку, реалізації товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, наявність алкогольних напоїв, не внесених до Єдиного реєстру. Вказане, за твердженнями відповідача, у відповідності до вимог податкового законодавства, не дає позивачу права на застосування спрощеної системи оподаткування.
Розгляд справи №826/13667/15 здійснено у порядку письмового провадження на підставі положень частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з наявною у матеріалах справи копією свідоцтва платника єдиного податку від 21.05.2012 серії А №267558, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 01.07.2012 перейшла на спрощену систему оподаткування зі ставкою єдиного податку у розмірі 20%, що відповідає другій групі.
У подальшому, головним управлінням Державної фіскальної служби у Київські області проведено фактичну перевірку торгівельного павільйону суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, якою встановлено факт зберігання та реалізації алкогольних напоїв, зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, реалізація товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, наявність алкогольних напоїв, не внесених до Єдиного реєстру.
За результатами вказаної перевірки головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області складено акт, зареєстрований 10.03.2015 за №0585/1000/НОМЕР_1, а державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, спершу, прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 №0000191701, яке скасовано за результатами адміністративного оскарження. Проте за результатами адміністративного (досудового) оскарження останнього прийнято нові податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015 №0000701701 та рішення про застосування фінансових санкцій від 10.06.2015 №0000711701.
З урахуванням викладеного, державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт про результати перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування від 31.03.2015 №1262/26-58-17-05-12-2614012828, згідно з яким встановлено, що платником податків фізичною собою-підприємцем ОСОБА_1 порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування або не відповідають вимогам організаційно-правових форм господарювання.
На підставі викладеного, державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 31.03.2015 №2 (№2815/А/26-58-17-05-09), яким з 01.04.2015 позивачу анульовано свідоцтво платника єдиного податку.
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.
Друга група - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи-підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи (пункт 291.4 статті 291 Податкового кодексу України).
У відповідності до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (пункт 299.2 статті 299 Податкового кодексу України).
Приписами пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Так, положеннями пункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин) (пункт 5 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
У даному випадку порушення у діяльності позивача (зберігання та реалізації алкогольних напоїв, зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, реалізація товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, наявність алкогольних напоїв, не внесених до Єдиного реєстру) встановлені у ході проведення фактичної перевірки, за результатами чого складено акт перевірки від 10.03.2015 за №0585/1000/НОМЕР_1.
За результатами даної перевірки контролюючим органом прийнято такі рішення: протокол про адміністративне правопорушення від 06.03.2015 №44 серії АА №878444 щодо правопорушення, передбаченого статтею 155-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а також, спершу, прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 №0000191701, а потім, за результатами адміністративного (досудового) оскарження останнього прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015 №0000711701 та рішення про застосування фінансових санкцій від 10.06.2015 №0000711701.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.07.2015 у справі №369/6774/15-п матеріал про притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення повернуто до головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у зв'язку з невідповідністю протоколу про адміністративне правопорушення вимогам статті 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
У свою чергу, згідно з додатковими поясненнями відповідача, станом на момент розгляду даної справи судом адміністративне (досудове) оскарження рішень державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві завершено, за результатами ми якої рішеннями головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 19.06.2015 №1792/А/26-15-10-08-16 та Державної фіскальної служби України від 27.07.2015 №7196/А/99-99-10-01-02-25 в задоволенні скарг позивача на вказані рішення відмовлено.
Докази щодо судового оскарження позивачем вказаних рішень останнім не надано.
Таким чином, станом на момент розгляду даної адміністративної справи є чинними рішення контролюючого органу, прийняті за наслідками встановлення факту зберігання та реалізації позивачем алкогольних напоїв, зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, реалізація товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, наявність алкогольних напоїв, не внесених до Єдиного реєстру, що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 31.03.2015 №2 (№2815/А/26-58-17-05-09) про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Відповідно, встановлений під час проведення головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області фактичної перевірки факт здійснення позивачем видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, або не відповідають вимогам організаційно-правових форм господарювання (пункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 та підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України), належними та допустимими доказами не спростовано.
Також, суд звертає увагу на те, що рішення головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 04.06.2015 №1615/А/26-15-10-08-16, яким скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 25.03.2015 №000191701, прийняте не у зв'язку з відсутністю встановлених під час перевірки фактів, а у зв'язку з невірним застосуванням податковим органом положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», а також Порядку направлення податковими органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, з огляду на що зобов'язано останнього вжити заходи щодо прийняття податкових повідомлень-рішень у відповідності до вимог чинного законодавства, що і було зроблено відповідачем шляхом прийняття відповідних рішень від 10.06.2015.
За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про допущення відповідачем порушень вимог законодавства під час використання факту здійснення позивачем видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, встановлених згідно з актом перевірки, зареєстрованим 10.03.2015 за №0585/1000/22/НОМЕР_1, та прийняття на підставі вказаного оскаржуваного рішення від 31.03.2015 №2 (№2815/А/26-58-17-05-09) про анулювання свідоцтва платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.