10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.
Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.
іменем України
"21" січня 2016 р. Справа № 274/3545/15-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шидловського В.Б.
суддів: Євпак В.В.
Капустинського М.М.,
при секретарі Гунько Л.В. ,
за участю
представника відповідача: Архіпова А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" листопада 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання відмови протиправною ,
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про скасування наказу Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 07/1 від 24.07.2015 року та зобов'язання директора Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надати позивачу вторинну правову допомогу. В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем конституційних прав, які передбачені ст.59 Конституції України, а саме: вважає, що Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги спірним наказом позбавив заявника права на безоплатну правову допомогу.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання відмови протиправною та зобов"язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 липня 2015 року у відповідності до п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся ОСОБА_4 із зверненням надати безоплатну правову допомогу, що передбачає "внесення поправки в ст.102 Конституції України, яка суперечить ст.6", та надав пенсійне посвідчення ІІ групи інваліда армії (а.с.50).
На підставі п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" відповідачем був виданий наказ №07/1 від 24.07.2015 року про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що вимога особи про зобов'язання внесення змін до Конституції України є неправомірною, оскільки відповідно до ст.154 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менше як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України (а.с.2).
Позивач із вказаними діями відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються його права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача щодо відсутності підстав для скасування наказу № 07/1 від 24.07.2015 року та про зобов"язання відповідача вчинити дії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає дії відповідача правомірними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, значених Конституцією та Законами України, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Правова допомога може знаходити свій вираз у наданні консультацій та роз'яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства; складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру; посвідченні копій відповідних документів; здійсненні представництва в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; виконанні обов'язків відповідно до кримінально-процесуального та цивільно-процесуального законодавства.
Закон України "Про безоплатну правову допомогу" від 02 червня 2011 року № 3460-VI (далі - Закон № 3460-VI) відповідно до Конституції України визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону № 3460-VI безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Статтею 3 Закону № 3460-VI визначено, що право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону № 3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім'ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.
Статтею 15 цього Закону визначено, що суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Міністерство юстиції України утворює регіональні, обласні, міські та місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги.
Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист, здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру (ст.13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу").
З матеріалів справи вбачається, що позивач у своєму зверненні до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги не зазначив який саме вид правової допомоги він хоче отримати від центру, а лише висловив свою думку щодо суперечливих положень Конституції України.
Так, працівниками центру було надано роз'яснення стосовно розбіжностей між первинною та вторинною правовою допомогою, але заявник наполягав на своєму зверненні та самостійно, власноручно написав звернення. Зокрема, на відміну від первинної безоплатної правової допомоги, безоплатна вторинна правова допомога полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Таким чином, безоплатна вторинна правова допомога спрямована на забезпечення реалізації гарантованого Конституцією права кожного громадянина на захист прав і свобод судом (ст.55 Конституції України). Зокрема, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Як передбачено ч.2 ст.59 Конституції України, для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Саме тому зазначені види правових послуг в рамках надання вторинної правової допомоги надають саме адвокати. Адвокати залучаються центром для надання вторинної правової допомоги, але виходячи з норм чинного законодавства, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" діяльність адвоката жодним чином не пов'язана з внесенням поправок або змін до Конституції України.
Оскільки одним із призначенням права є врегулювання суспільних відносин (правовідносин), а також у зв'язку з тим, що правовідносини на відміну від інших суспільних відносин охороняються державою, то особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги у випадку, якщо вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними.
З огляду на вищенаведені норми, колегія суддів вказує, що пунктом 3 ч.1 ст.20 Закону № 3460-VI встановлено, що особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги оскільки її вимоги про захист або відновлення її прав є неправомірними.
Зважаючи на порушене позивачем питання у зверненні про надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо внесення змін до Конституції України, та враховуючи обмежене коло суб'єктів конституційної ініціативи з питань внесення змін до Конституції України, обґрунтованими є висновки центру про неправомірність вимог позивача.
В розумінні ст.59 Конституції України, ОСОБА_4 було надано доступ до отримання правової допомоги, прийнято письмове звернення, надано консультацію щодо категорій осіб яким надається безоплатна правова допомога, зареєстровано в реєстраційній картці клієнта та надано висновок про неможливість надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає правомірними дії Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо винесення наказу № 07/1 від 24.07.2015 року про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_4
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" листопада 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.Б. Шидловський
судді: В.В. Євпак
М.М. Капустинський
Повний текст cудового рішення виготовлено "21" січня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_1,13300
3- відповідачу/відповідачам: Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги вул.Чорновола,9,м.Бердичів,Житомирська область,13300
- ,