10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.
Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.
іменем України
"21" січня 2016 р. Справа № 806/4397/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шидловського В.Б.
суддів: Євпак В.В.
Капустинського М.М.,
при секретарі Гунько Л.В. ,
за участю
представника позивача: Захарко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" листопада 2015 р. у справі за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до Релігійної громади Української Автокефальної православної церкви (Парафія Марії Магдалини) про припинення юридичної особи ,
У серпні 2015 року Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) звернулась до суду з позовом про припинення юридичної особи - Релігійної громади української автокефальної православної церкви (Парафія Марії Магдалини). Із січня 2011 року відповідач не подає контролюючому органу податкові декларації, документи фінансової звітності, тому, посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просить припинити юридичну особу відповідача в судовому порядку.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (ПК, у редакції, чинній на час виникнення відносин з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
У судовому процесі встановлено, що Релігійна громада української автокефальної православної церкви (Парафія Марії Магдалини) є неприбутковою установою та перебуває на обліку в Житомирській ОДПІ.
Підставою для звернення податкового органу до суду з позовом про припинення юридичної особи - відповідача був факт неподання відповідачем податкової звітності більше, ніж один рік: останній податковий звіт відповідач подав 01.01.2011 року, що підтверджується довідкою Житомирської ОДПІ від 25.08.2015 року № 376 (а.с.10). Заборгованість зі сплати податків і зборів у відповідача відсутня (а.с. 9). Відповідач, відповідно до відомостей, що мітяться в податковій інспекції, є неприбутковою організацією, а згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, організація є релігійною організацією (а.с.6).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ не має права звертатись до суду з позовом про припинення громадських організацій з підстав, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (№ 755-IV), оскільки відповідач не відноситься до суб'єктів підприємницької діяльності, а отже може бути припинений з підстав, встановлених ст.ст.14, 15, 16 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.1991 року № 987-XII (далі - Закон № 987-XII), та за зверненням уповноважених органів, а не за позовом ОДПІ.
Такий висновок суду не відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.
Згідно статті 16 Закону № 987-XII, діяльність релігійної організації може бути припинено у зв'язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією.
Реорганізація або ліквідація релігійної організації здійснюється відповідно до її власних настанов. Реєстрація статутів (положень) новоутворених після реорганізації релігійних організацій здійснюється в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
У разі порушення релігійною організацією, що є юридичною особою, положень цього Закону та інших законодавчих актів України її діяльність може бути припинено також за рішенням суду.
У судовому порядку діяльність релігійної організації припиняється у випадках: 1) вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону; 2) поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи; 3) систематичного порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо); 4) спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадянського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських чи релігійних організацій.
Ці норми, однак, не виключають застосування норм Закону № 755-IV, який прийнятий пізніше, ніж Закон № 987-XII, і є спеціальним з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності. Будь-яких виключень для юридичних осіб - громадських організацій цей Закон не встановив.
Відповідно до ч.2 ст.38 вказаного Закону підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності; неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.
У даному випадку при суперечності двох норм однакової юридичної сили, які регулюють припинення юридичної особи, за загальним правилом правозастосування, пріоритетне значення має законодавчий нормативно-правовий акт, який прийнятий по часу пізніше, тобто Закон № 755-IV.
У пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року № 4-зп у справі за конституційним зверненням ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституцією України (справа про набуття чинності Конституцією України), Конституційний Суд України зробив висновок, згідно з яким конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Крім того, пунктом 3 Закону № 755-IV визначено, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Враховуючи вищевикладене, при встановленні факту не подання податкової (фінансової) звітності юридичною особою до податкового органу, позовна вимога про припинення юридичної особи підлягає задоволенню незалежно від виду юридичної особи.
Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 0670/7931/12.
На підставі викладеного та відповідно до статті 202 КАС України ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову з наведених вище мотивів.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" листопада 2015 р. скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги задовольнити.
Припинити юридичну особу Релігійну Громаду Української Автокефальної Православної Церкви (Парафія Марії Магдалини).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) В.Б. Шидловський
судді: (підпис) В.В. Євпак
(підпис) М.М. Капустинський
Повний текст cудового рішення виготовлено "21" січня 2016 р.
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ В.Б. Шидловський
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014
3- відповідачу/відповідачам: Релігійна громада Української Автокефальної православної церкви (Парафія Марії Магдалини) вул.І.Франка,14 оф.3,м.Житомир,10008
- ,