20 січня 2016 року м. Львів № 876/9763/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.
апелянта: ОСОБА_1
позивачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, Залізничної районної державної адміністрації Львівської міської ради на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 09.09.2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Залізничної районної державної адміністрації Львівської міської ради, Голови Залізничної районної державної адміністрації Львівської міської ради про визнання рішення протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
09.09.2015 р. ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до до Залізничної районної державної адміністрації Львівської міської ради, Голови Залізничної районної державної адміністрації Львівської міської ради про визнання рішення протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Постановою Залізничного районного суду м. Львові від 09.09.2015 р. позов задоволено. Суд визнав протиправним на скасував висновок міжвідомчої комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради від 13.04.2010 р. ( протокол № 13 параграф 6).
Крім того, суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради щодо не підписання розпорядження у встановлений строк у відповідності до листа за № 32-вих.613 та п. 4.8 рішення Львівської міської ради № 331 від 25.05.2007 р. «Про затвердження положення про міжвідомчу комісію при районній адміністрації Львівської міської ради».
Суд також зобов'язав голову Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради затвердити розпорядженням висновок міжвідомчої комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради від 09.02.2010 р. ( протокол 5 параграф 5 ) про технічну можливість експлуатації самочинно реконструйованої тераси та господарської будівлі (сараю ) в межах земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ОСОБА_1 та апелянт Залізнична районна державна адміністрації Львівської міської ради подали апеляційні скарги в яких зазначають, що судом неповно обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянти, просять суд, постанову Залізничного районного суду м. Львова скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
09.02.2010 р. міжівідомча комісія при Залізничній районній адміністрації ( протокол № 5 ) погодила позивачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 технічну можливість експлуатації самочинно влаштованої тераси «а» на цегляних опорах та побудованої у подвір'ї господарської будівлі під літ. «б» на АДРЕСА_1 (а.с. 12 )
Проте, 13.04.2010 р. міжвідомча комісія при Залізничній районній адміністрації (протокол № 6 ) відмінила вказаний висновок від 09.02.2010 р.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України адміністративне судочинство спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень зі сторони суб'єктів владних повноважень.
В п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Під рішенням суб'єкта владних повноважень у контексті положення п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України необхідно розуміти нормативно-правові акти та правові акти індивідуальної дії. Правовим актом індивідуальної дії є виданий суб'єктом владних повноважень офіційний письмовий документ, прийнятий на виконання нормативно-правового акта, дію якого поширено на конкретних осіб та/або які стосуються конкретної ситуації і є актом одноразового застосування норм права.
Відповідно до п. 14 рішення Львівської міської ради № 406 від 06.05.2005 р. Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові яке було чинним на момент виникнення правовідносин висновок міжвідомчої комісії при районній адміністрацій з однією із рекомендацій обумовленою у п. 16 цього Положення затверджується розпорядженням голови районної адміністрації.
п.п. 4.7 п.4.8 Положення про міжвідомчу комісію при районній адміністрації Львівської міської ради яке затверджене рішенням Львівської міської ради № 331 від 25.05.2007р. передбачено, що висновки міжвідомчої комісії затверджується розпорядженням голови районної адміністрації для розгляду заяв і звернень та для затвердження висновків міжвідомчої комісії встановлюється місячний термін з дня реєстрації заяви з відповідними документами в районній адміністрації.
Отже, оскаржуваний висновок міжвідомчої комісії не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України оскільки, носить лише рекомендаційний характер на що суд першої інстанції не звернув увагу.
Крім того, колегія суддів вважає що суд першої інстанції визнаючи бездіяльність протиправною та зобов'язуючи голову Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради затвердити розпорядженням висновок міжвідомчої комісії перебрав на себе повноваження суб'єкта владних повноважень. Оскільки, Законом України «Про місцеве самоврядування» та Положенням про міжвідомчу комісію при районній адміністрації Львівської міської ради яке затверджене рішенням Львівської міської ради № 331 від 25.05.2007 р. передбачено спеціальний порядок для затвердження відповідних висновків міжвідомчої комісії.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційних скарг є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів приходить до висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою в позові відмовити за безпідставністю вимог.
Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Залізничної районної державної адміністрації Львівської міської ради задовольнити.
Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 09.09.2015 року у справі за № 1309/700/12 - скасувати.
В позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Залізничної районної державної адміністрації Львівської міської ради, Голови Залізничної районної державної адміністрації Львівської міської ради про визнання рішення протиправними та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.
Головуючий: Н.В. Бруновська
Судді: М.В. Костів
Р.М. Шавель