Справа: № 823/2006/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гумен В.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
20 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування вимоги та рішення,
У серпні 2015 року позивач, Публічне акціонерне товариство «Христинівський молокозавод». Звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просило:
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-100-11 від 05 травня 2015 року, винесену Христинівською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області;
-скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02 квітня 2015 року №0001501700 за період з 20 серпня 2013 року по 30 серпня 2013 року, винесене Христинівською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуально права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з несплатою Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Христинівською обєднаною державною податковою інспекцією на адресу відповідача була направлена вимога №Ю-100-11 від 05 травня 2015 року на суму 703851,14 грн.
02 квітня 2015 року відповідачем прийнято рішення №0001501700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за яким вирішено застосувати до Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» штраф у розмірі 3700,00 грн. (10 %) та нарахувати пеню у розмірі 326,00 грн. (0,1%) за період з 20 серпня 2013 року до 30 серпня 2013 року, на загальну суму 4026,00 грн.
Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2015 року №Ю-100-11, та рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 02 квітня 2015 року №0001501700 позивач звернувся зі скаргами від 22 травня 2015 року до Головного управління ДФС у Черкаській області.
Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 22 червня 2015 року №12315/23-00-10-0210 про результати розгляду первинної скарги вирішено залишити без змін вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2015 року №Ю-100-11, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 02 квітня 2015 року №0001501700.
Не погоджуючись з рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області про результати розгляду первинної скарги, позивач звернувся зі скаргою №263 від 03 липня 2015 року до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 24 липня 2015 року №15573/6/99-99-10-01-07-15 про результати розгляду скарги вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2015 року №Ю-100-11, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 02 квітня 2015 року №0001501700, рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 22 червня 2015 року №12315/23-00-10-0210 про результати розгляду первинної скарги залишити без змін, а скаргу ПАТ Христиинівський молокозавод від 03 липня 2015 року №263 без задоволення.
Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-100-11 від 05 травня 2015 року та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02 квітня 2015 року №0001501700 - протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», позивач є страхувальником та зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Платники, зазначені у п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Згідно ч. 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з ч. 13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Згідно п. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску.
Відповідно до п. 6.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), разі якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій, органи доходів і зборів протягом 5 робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або виросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про її сплату.
Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Згідно п. 6.4. Інструкції вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
За даними картки особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод», за платежем «єдиний внесок» станом на 30 квітня 2015 року у позивача існував борг у розмірі 703851,14 грн. (666302,68 грн. основного платежу з урахуванням штрафів та 37548,46 грн. нарахованої пені).
Так, у зв'язку з несплатою позивачем сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем була направлена вимога №Ю-100-11 від 05 травня 2015 року на суму 703851,14 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що формування вказаної вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі даних з картки особового рахунку платника повністю узгоджується з нормами законодавства України та не потребує проведення документальних перевірок платника.
Судом першої інстанції встановлена помилка у вимозі про сплату боргу від 05 травня 2015 року №Ю-100-11, яка полягає у відсутності числових значень в графі «пеня». Вказана обставина не заперечується відповідачем у справі та підтверджується даними картки особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» молокозавод, актом звірки №721-20 від 16 вересня 2015 року між позивачем з Христинівською ОДПІ про проведення звірення розрахунків платника за період з 01 січня 2015 року до 30 квітня 2015 року за платежем «єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Натомість, загальна сума недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод»молокозавод визначена правильно.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи те, що позивач не спростовує правильність нарахування пені відповідачем, колегія суддів погоджується з висновком, що незначні (формальні) недоліки вимоги про сплату боргу (недоїмки) не можуть бути підставою для її скасування.
Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Прилуцького Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 22.01.2016
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л.М. Гром,
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.