Справа: № 810/4748/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
19 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
за участю секретаря Полякової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Міністерство доходів і зборів України, Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС, на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, треті особи: Міністерство доходів і зборів України (далі - Міндоходів), Державна податкова інспекція у м. Алушті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС, Державна казначейська служба Україна про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості по заробітній платі за період роботи з 11.03.2014 по 26.03.2015.-
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство доходів і зборів України (далі - Міндоходів), державна податкова інспекція у м. Алушті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (далі - ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів в АРК), Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС (далі - Геніченська ОДПІ ГУ ДФС), Державна казначейська служба Україна про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості по заробітній платі за період роботи з 11.03.2014 по 26.03.2015.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем та третіми особами подано апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, у період з 15.10.2013 по 26.03.2015 (в тому числі і спірний період з 11.03.2014 по 26.03.2015) ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з державною податковою інспекцією у м. Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 15.10.2015 № 3260-о позивач був призначений у порядку переведення на посаду заступника начальника Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим та на підставі наказу Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2015 № 260-о був звільнений з даної посади за власним бажанням.
В період перебування ОСОБА_2 на публічній службі в органах Головного управління Міністерства доходів та зборів в АР Крим територію Кримського півострову було окуповано Російською Федерацією, у зв'язку з чим у роботі всіх державних органів АР Крим, у тому числі і територіальних органів Міндоходів у відповідному регіоні відбувся збій (зазначені обставини є загальновідомими, а тому не потребують доказування).
З огляду на вказані обставини, 24 березня 2014 року на підставі розпорядження Міністрерства доходів і зборів України від 24.03.2014 № 55-р та наказу ГУ Міндоходів від 24.03.2014 № 121-о ОСОБА_2 було включено до складу робочої групи з координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі з числа працівників цих органів, та направлено у відряження до Міністерства доходів і зборів України на період функціонування вказаної робочої групи.
Дане розпорядження втратило чинність на підставі розпорядження Міністерства доходів і зборів № 76-р від 17.04.2014.
28 травня 2014 року ОСОБА_2, на підставі наказу ГУ Міндоходів в АР Крим № 126-о, було направлено у відрядження до Міністерства юстиції України у складі міжвідомчої робочої групи на період її функціонування (т.1 а.с. 32-34).
Обовязки по веденню табелю обліку робочого часу міжвідомчої робочої групи в ГУ Міндоходів в АР Крим наказом від 24 березня 2014 року №122-о покладено на заступника начальника ГУ Міндоходів в АР Крим (т.1 а.с.35). У цьому ж наказі визначено, що до створення належних умов праці або припинення окупації АР Крим табель обліку робочого часу ведеться відповідальною особою в електронному вигляді за типовою формою, затвердженою наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 року № 489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці.
Також судом першої інстанції з витягів з табелю обліку використання робочого часу за період з березня 2014 року по березень 2015 року, а також розрахунку заробітної плати від 05.10.2015 № 1770/21-10-05-09 встановлено, що заступник начальника ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів АР Крим ОСОБА_2 знаходився у щорічній відпустці у період з 26.02.2012 по 12.03.2015, та у період з 13.03.2013 по 30.03.2014 у відпустці без збереження заробітної плати (т. 2 а.с. 45-60).
Виплата відпускних та оздоровчих була здійснена ОСОБА_2 у березні 2014 року, після чого заробітна плата позивачу не нараховувалась та не виплачувалась (т. 1 а.с.149).
Вказані обставини підтверджуються також наявними в матеріалах справи довідкою про заробітну плату та інші доходи, а також випискою по картці/рахунку ОСОБА_2, згідно з даними яких, останню заробітну плату на території АР Крим позивач отримав 11.03.2014 (т.1 а.с.36-40).
Таким чином, позивач, перебуваючи на посаді заступника начальника ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів АР Крим, у зв'язку з окупацією території Автономної Респубілки Крим Російською Федерацією в березні 2014 року переїхав на материкову частину України, де у складі робочої групи та міжвідомчої робочої групи при Міністерстві юстиції України продовжував виконувати свої службові обов'язки до моменту звільнення з займаної посади, а саме до 26.03.2015. При цьому, заробітна плата за вказаний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Позивач, з метою вирішення вказано питання, звернувся разом з іншими працівниками до начальника ГУ Міндоходів в АР Крим та керівника робочої гурпи ОСОБА_3, який, у свою чергу, неодноразово звертався до Державної фіскальної служби України з приводу цього, водночас, питання щодо виплати заробітної плати вирішено не було.
Також, з розрахунку проведеного Генічеською обєднаною державною податковою інспекцію ГУ ДФС у Херсонській області ДФС України, заробітної плати (за аналогічною посадою) заступника начальника за період роботи з 11.03.2014 по 26.03.2015 судом першої інстанції встановлено, що всього за березень 2014 року заробітна плата за відповідною посадою повинна становити 3291,76 грн., у період з квітня 2014 року по лютий 2015 року у розмірі 4389,00 грн. щомісячно, та за березень 2015 3761,99 грн. (т. 1 а.с. 159-160).
При цьому, бюджетні призначення для ГУ Міндоходів в АР Крим та ГУ Міндоходів у м. Севастополі були зняті, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками Міністерства фінансів України про зміни до річного розпису бюджету на 2014 рік від 2 квітня 2014 року № 147 та № 160 (т.2 а.с. 42-47).
Водночас, суд першої інстанції звернув увагу на те, що під час розгляду справи, відповідачем та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не заперечувався факт перебування позивача у спірний період на публічній службі в органах Міністерства доходів та зборів, а також факт не нарахування та невиплати заступнику начальника ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів АР Крим ОСОБА_2 заробітної плати у період з 11.03.2014 по 26.03.2015.
З огляду на те, що перед ОСОБА_2 утворилась заборгованість по заробітній платі у період з 11.03.2014 по 26.03.2015, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.
Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
У статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до частини другої статті 4 і статті 13 цього Закону джерелом коштів на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Строки виплати заробітної плати врегульовані статтею 115 Кодексу законів про працю України, згідно з якою заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Законом України від 15.04.2014 р. № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визнано тимчасово окупованою територією.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 160 "Про утворення Державної фіскальної служби України" створено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.
Згідно з додатком 2 до цієї постанови Головне управління Міндоходів в АР Крим і Головне управління Міндоходів у м. Севастополі реорганізовано в Головне управління ДФС у Херсонській області, яке створено на території Херсонської області згідно з додатком 1.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, наказ Міністерства доходів і зборів України Про реорганізацію головних управлінь Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі № 23, згідно якого утворено комісію з реорганізації головних управлінь Міндоходів в АР Крим та м.Севастополі і визначено строк для проведення реорганізації у шість місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи було фактично видано лише в березні 2015 року (т.2 а.с.8), а вже відповідно до наказу ГУ Міндоходів в АР Крим від 5 березня 2015 року № 1 розпочато реорганізацію Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим шляхом приєднання до ГУ ДФС у Херсонській області (т.2 а.с. 9-10).
Крім того, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 наказом Міністерства доходів і зборів України від 03.06.2015 № 59 «Про реорганізацію територіальних органів Міндоходів в АР Крим та м.Севастополі», розпочато реорганізацію територіальних органів Міндоходів в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі; утворено комісію реорганізації територіальних органів Міндоходів в АР Крим та у м. Севастополі: визначено строк для проведення реорганізації - три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи: встановлено двомісячний строк заявлення кредиторами своїх вимог з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; голову комісії з реорганізації у дводенний термін зобовязано затвердити персональний склад комісії з реорганізації та план заходів, повязаних з реорганізацією (том 2 а.с. 5-7).
Наказом Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 05.06.2015 № 1 розпочато реорганізацію ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів в АРК шляхом приєднання до Генічеської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області. Зазначеним наказом затверджено також склад комісії з реорганізації ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів в АРК (а.с. 11-12).
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, на час розгляду справи, такої комісії з інвентаризації не створено. Таким чином, можливість фактично здійснити реорганізацію ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів в АРК шляхом приєднання до Генічеської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - відсутня.
За приписами пунктів 1 і 5 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 р. № 141/2013, Міністерство доходів і зборів України (Міндоходів України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міндоходів України організовує роботу Міністерства, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; надає територіальним органам Міндоходів України методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить перевірку стану такої роботи; координує діяльність своїх територіальних органів та організовує їх взаємодію з державними органами та органами місцевого самоврядування тощо.
У пункті 1 Положення про Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 р. № 43, визначено, що Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим є територіальним органом Міндоходів, який підпорядковується Міндоходів.
Відповідно до пунктів 13 і 15 цього Положення Головне управління Міндоходів в АР Крим утримується за рахунок державного бюджету, є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України, коду ЄДРПОУ і свого найменування, інші печатки і штампи, власні бланки, реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України.
За змістом статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, є, зокрема, міністерства в особі їх керівників. Головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством, тощо.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, на час розгляду справи, Генічеською ОДПІ Головного управління ДФС лише розпочато реорганізацію Державної податкової інспекції у м.Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим шляхом приєднання до Генічеської ОДПІ ГУ ДФС. Проте, цей процес ускладнюється необхідністю проведення інвентаризації майна ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України.
З огляду на те, що інвентаризації майна ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим не проведено та відповідний передавальний акт відсутній Генічеська ОДПІ Головного управління ДФС не несе жодних майнових прав та обов'язків ДПІ у м. Алушті ГУ Міндоходів в АР Крим.
При цьому, враховуючи, що Міністерство доходів і зборів України, на час виникнення спірних відносин, було головним розпорядником бюджетних коштів та реорганізовано у Державну фіскальну службу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державним органом відповідальним за виплату заборгованості по заробітній платі позивачу є саме Державна фіскальна служба України.
За таких обставин слід погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Міністерство доходів і зборів України, Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 22.01.2016 року.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Оксененко О.М.
Ісаєнко Ю.А.