21 січня 2016 року Справа № 876/5317/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Глушка І.В., Гуляка В.В..
за участю секретаря судового засідання - Бедрій Х.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Іскра" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015р. по справі № 813/7857/14 за позовом Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області до Публічного акціонерного товариства "Іскра" про стягнення штрафу,-
Позивач -Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області ВП "Держенергонагляд у Західному регіоні" звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства "Іскра" про стягнення штрафу в сумі 8500 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015р. адміністративний позов задоволено повністю.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Іскра" штраф в розмірі 8500 гривень до Державного бюджету України \банк отримувача ГУДКСУ в Львівській області ,МФО 825014, рр 31114106700008, ЄДРПОУ 38007636 .код платежу 21081100.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Іскра" на користь Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області ВП "Держенергонагляд у Західному регіоні" судові витрати в сумі 182 грн. 70 коп.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Іскра" на користь Державного бюджету України решту судового збору в сумі 1644 грн. 30 коп.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач (апелянт) Публічне акціонерне товариство "Іскра" оскаржило її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.
Зокрема апелянт зазначає, що відповідно до норми ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАСУ), юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених цією статтею, та в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 8 ст. З КАСУ, позивачем є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. "
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України не може бути суб'єктом звернення з даним адміністративним позовом, мати статус позивача у даній справі в розумінні ч. 4 ст. 50 та п. 8 ст. З КАСУ, оскільки воно:
а) не є суб'єктом владних повноважень, бо не здійснювало (і не могло здійснювати в зв'язку з відсутністю відповідних повноважень) управлінських функцій у спірних правовідносинах, якими в даному випадку є відносини щодо застосування штрафних санкцій за правопорушення в електроенергетиці;
б) законом не передбачено стягнення штрафу, накладеного за правопорушення в електроенергетиці, в судовому порядку.
2. Відповідно до постанови про накладення штрафу № 25 від 12.05.14, правопорушенням, за яке на відповідача накладено штраф, є "ухилення від виконання припису - Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.
Відповідно до ч. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виключно законами встановлюються:
- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);
- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;
- спосіб здійснення державного нагляду (контролю);
- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган " на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю)."
Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього ж Закону, "Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому Законом."
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про електроенергетику", державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики. Відповідно до ч. 5 цієї ж статті, саме центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики під час здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) має право, зокрема, застосовувати відповідно до цього Закону штрафні санкції до суб'єктів господарювання за правопорушення в електроенергетиці.
Відповідно до ч. З ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", суб'єкти .господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема - за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видає у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови або розпорядження про накладення штрафів за встановленою формою. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.14 "Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади" визначено утворити Державну інспекцію енергетичного нагляду України, поклавши на Інспекцію функції з реалізації державної політики з нагляду (контролю') у сфері електроенергетики та теплопостачання.
Враховуючи той факт, що постанова про накладення штрафу № 25 від 12.05.14, була прийнята інспектором Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в зв'язку з невиконанням припису цієї ж інспекції, яка, на момент видання припису та прийняття постанови про накладення штрафу, не мала статусу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, то, в даному випадку:
а) відсутнє правопорушення, передбачене ст. 27 Закону України "Про електроенергетику
б) порушено вимоги статей. 9, 27 Закону України "Про електроенергетику" щодо порядку здійснення державного нагляду (контролю) в електроенергетиці та накладення штрафних санкцій.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (надалі - ГКУ), "Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. "Згідно із ст. 217 ГКУ, "Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій:
• відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування."
Отже, застосування адміністративно-господарських санкцій є формою реалізації саме ' господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", "Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну., адміністративну і кримінальну відповідальність."
4. Пункти 1, 17 Додатку 1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики 25.07.06 № 258 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості 13.02.12 № 91), на які посилається державний інспектор в постанові про накладення штрафу № 25 від 12.05.14, не містять вимог, невиконання яких трактується як невиконання припису № 03/23-42-685 від 27.11.13.Так, ці пункти не вимагають проведення тепловізійного контролю вентильних розрядників та обмежувачів перенапруг та (або) випробувань трансформаторного масла.
5. Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГКУ, "Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення."
При винесенні постанови про накладення штрафу № 25 від J2.05.14, державним -інспектором не враховано об'єктивну технічну неможливість виконання вимог припису в зимовий період. Тому апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та в позові відмовити.
Представник Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як стверджується матеріалами справи та встановлено судом Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області ВП "Держенергонагляд у Західному регіоні" за результатами обстеження з питань технічного стану, організації експлуатації електроустановок та режимів споживання електричної енергії споживачів , що мають струмоприймачі 11 категорії з надійності електропостачання Публічного акціонерного товариства "Іскра" було складено Акт від 27.11.2013 року № 03\23-42-685.
На підставі Акту від 27.11.2013 року № 03\23-42-685 Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області ВП "Держенергонагляд у Західному регіоні" було винесено Припис №03\23-42-685 від 27.11.2013 року , яким відповідачу приписувалося здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства , яких перевіркою було виявлено 82.
Даний Припис було вручено Генеральному директору ПАТ "Іскра" ОСОБА_1
27.11. 2013 року.
29 квітня 2014 року Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області ВП "Держенергонагляд у Західному регіоні" було проведено обстеження ПАТ "Іскра" з питань технічного стану , організації експлуатації електроустановок та режимів споживання електричної енергії споживачів,що мають струмоприймачі 11 категорії з надійності електропостачання.
За результатами обстеження інспекцією складено Акт перевірки \Протокол № 03\23-42-219, з якого вбачається ухилення відповідачем від виконання вимог Припису №03\23-42-685 від 27.11.2013 року , а саме : пунктів : 19, 20.24,26 ,29.31.33.35.38, 41,45,50,53,56.
З Актом перевірки були ознайомлені присутній при перевірці заступник технічного директора-головного енергетика ПАТ "Іскра" ОСОБА_2 та Генеральний директор підприємства ОСОБА_1
Зауваження до Акту надані не були.
12 травня 2014 року Державним інспектором було винесено Постанову №25 "Про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання", якою на Публічне акціонерне товариство "Іскра" накладено штраф в розмірі 8500 грн. за правопорушення : "Ухилення від виконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області ВП "Держенергонагляд у Західному регіоні від 27.11.2013 року № 03\23-42-685 , а саме за не усунення порушень , зазначених в Приписі та в Акті , а саме : пунктів : 19, 20.24,26 ,29.31.33.35.38, 41,45,50,53,56.
Колегія суддів вважає безпідставними заперечення апелянта щодо некомпетентності інспекції , оскільки до положень Закону України "Про енергетику" \ст.ст. 9 , 27\ ,Статуту Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" ,Положення про відокремлений підрозділ "Деррженергонагляд у Західному регіоні" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", розділі 2,3 Положення про Державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області, позивач та його вищестоячі організації є спеціально уповноваженими органами в сфері нагляду за додержанням правил використання споживачами електричної енергії та теплопостачання.
Щодо технічної частини описання виявлених порушень , існування виявлених порушень та їх не усунення згідно вимог Припису відповідач заперечень не мав.
Штраф відповідачем не сплачено.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч. 3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Іскра" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015р. у справі № 813/7857/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.Я.Макарик
Судді: І.В. Глушко
В.В. Гуляк
Повний текст ухвали складений 22 січня 2016 року.