ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання
та заміну сторони
22 січня 2016 року 2а-6686/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Хоми О.П.,
судді Кравціва О.Р.,
судді Кузана Р.І.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського В.М.,
з участю представників сторін: Бориславського А.Л., ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листадо виконання та заміну сторони виконавчого провадження,
ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування вимог посилається на такі обставини. Львівським окружним адміністративним судом по справі № 2а-6686/12/1370 за позовом ОСОБА_4 до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було видано два виконавчих листа: 02.09.2015 року - про стягнення з Львівської митниці на його користь 20160,20 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 2090,34 грн,та 26.11.2015 року- про стягнення з Львівської митниці на його користь 18069,86грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З посиланням на норми ч.1 ст.22, ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.261 КАС України просить поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання, який пропустив з поважних причини через тривалість перебування справи на розгляді у Вищому адміністративному суді України. Вказана обставина стала підставою прийняття державним виконавцем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.12.2015 року ВП №49710790. Крім цього, Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» утворено Львівську митницю ДФС.У зв'язку з цим, виникає необхідність у заміні боржника у виконавчому провадженні з Львівської митниці Державної митної служби України на Львівську митницю Державної фіскальної служби України в порядку ст.264 КАС України.
Представник ОСОБА_4 - Бориславський А.Л. в судовому засіданні вимоги заяви підтримав. Просив задовольнити повністю.
Представник відповідача (боржника) Воробець І.Я. в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечила з підстав відсутності поважності пропуску позивачем строку пред'явлення виконавчих листів до виконання та відсутності виконавчого провадження, яке унеможливлює заміну сторони виконавчого провадження. Просила відмовити у задоволенні заяви.
Суд, заслухавши думку представників сторін, розглянувши заяву та дослідивши матеріали адміністративної справи №2а-6686/12/1370, дійшов висновку про обґрунтованість заяви, виходячи з наступного.
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання визначені статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до пункту 2 частини першої якої
такі можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Порядок поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання визначає стаття 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 261 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Вказана норма КАС України кореспондується із частиною другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 18.06.2015 року залишено без змін постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2013р. про скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду та прийняття нової, якою задоволено позов ОСОБА_4 до Львівської митниці ДМСУ та визнано протиправним та скасовано наказ ДМС України від 09.04.2012 року № 729-к «Про припинення перебування на державній службі» інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» ОСОБА_4 та наказ №505-к від 09.04.2012 року Львівської митниці «Про оголошення наказу Державної митної служби України». Поновлено ОСОБА_4 на державній службі в митних органах України на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 09.04.2012 року. Стягнуто із Львівської митниці на користь позивача 20160,20 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З 2013 року по липень 2015 року справа перебувала на розгляді у Вищому адміністративного суду України.
22.03.2013р. Львівська митниця звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2013р., розгляд якої був унеможливлений відсутністю справи у суді першої інстанції.
17.08.2015р. ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відмовленоу задоволенні заяви Львівської митниці про встановлення способу і порядку виконання рішення суду.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015р. апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишено без задоволення, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2015р. у справі № 2а- 6686/12/1370 - без змін.
31.08.2015р. та 19.11.2015р. представником заявника ОСОБА_4 - адвокатом Бориславським А.Л. подані заяви про видачу виконавчого листа, на підставі яких видано два виконавчих листа. Перший 02.09.2015 року - про стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за один місяць в сумі 2090,34 грн, та 26.11.2015 року - про стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_4 18069,86грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, всього на загальну суму 20160,20 грн.
Станом на дати видачі виконавчих листів № 2а-6686/12/1370 завершився строк пред'явлення їх до виконання - 01 лютого 2014 року.
Вказане свідчить про те, що видача виконавчих листів відбулася після закінчення строку пред'явлення їх до виконання не з вини ОСОБА_4, а у зв'язку з тривалим перебуванням справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій, які унеможливили видачу виконавчих листів у межах річного строку.
15.12.2015 року виконавчий лист від 02.09.2015 року пред'явлений до відділу примусового виконання, проте постановою державного виконавця від 22.12.2015 року ВП №49710790 відмовлено у прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання у зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчого документу.
Встановлені обставини дають підстави стверджувати, що стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчих документів до виконання з поважних причин, тому суд дійшов висновку, що слід поновити строк пред'явлення до виконання виконавчих листів №2а-6686/12/1370.
Стосовно заміни сторони виконавчого провадження, суд зазначає таке.
Порядок заміни сторони виконавчого провадження регулює стаття 264 КАС України.
Згідно з частиною першою цієї статті у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Аналогічна норма міститься у статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, відповідно до частини п'ятої цієї статті у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Системний аналіз вказаних норм свідчить, що суд наділений правом замінити сторону виконавчого провадження лише її правонаступником і тільки у разі вибуття такої сторони.
Відповідно до Указу Президента України від 24.12.2012 року №726/2012 «Про деякі заходи оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України.
Указом Президента України від 18.03.2013 року №141/2013 затверджено Положення про Міністерство доходів і зборів України, Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1,реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2, визначено територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови. З додатку 2 до вказаної постанови слідує, що Львівську митницю реорганізовано (шляхом приєднання) в Львівську митницю Міндоходів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України.
Згідно даного Положення Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», утворено якюридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1, серед яких значиться Львівська митниця ДФС та реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2, згідно з яким Львівська митниця Міндоходів реорганізується у Львівську митницю ДФС.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року №1846/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Львівська митниця (код ЄДРПОУ 35775617) припинила свою діяльність 21.08.2013 року шляхом реорганізації у Львівську митницю Міндоходів (код ЄДРПОУ 38700759), а Львівська митниця Міндоходів (код ЄДРПОУ 38700759) припинила свою діяльність 16.04.2015 року шляхом реорганізації у Львівську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39420875).
Ураховуючи викладене, з квітня 2015 року діє Львівська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39420875) як юридична особа публічного права та орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державної митної справи та яка є правонаступником Львівської митниці (код ЄДРПРОУ 35775617).
Вибуття зі справи Львівської митниці (код ЄДРПРОУ 35775617), яка була стороною у справі № 2а-6686/12/1370 та вказана боржником у обох виконавчих листах, виданих Львівським окружним адміністративним судом 02.09.2015 року та 26.112015 року, унеможливлює виконання судового рішення і є достатньою підставою для заміни боржника на Львівську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39420875).
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання двох виконавчих листів та заміну сторони виконавчого провадження, тому таку слід задовольнити повністю, поновивши строк пред'явлення двох виконавчих листів по справі № 2а-6686/12/1370, виданих Львівським окружним адміністративним судом 02.09.2015 року та 26.11.2015 року про стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_4 середнього заробітку на час вимушеного прогулу та замінивши боржника Львівську митницю (код ЄДРПРОУ 35775617) правонаступником - Львівською митницею ДФС (код ЄДРПОУ 39420875).
Щодо доводів представника боржника про відсутність виконавчого провадження як підставу для відмови у задоволенні заяви про заміну боржника, суд зазначає таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2010 року, який набрав чинності з 09.03.2011 року) та покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (далі - Закон № 2677-VI).
У частині другій статті 3 Закону № 2677-VI передбачено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року (у редакції постанови Кабміну від 30.01.2013 року № 845) «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок № 845).
Як зазначено в пункті 1 цього Порядку, у ньому визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
У розумінні пункту 2 Порядку № 845 боржником є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства. Під виконавчими документами у цьому Порядку № 845 слід розуміти оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Стягувачами є фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Вказане свідчить про те, що виконання судового рішення № 2а-6686/12/1370, боржником у якому є Львівська митниця ДФС та яка має відкриті рахунки в органах Казначейства, здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що унеможливлює його виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження», що в свою чергу, виключає наявність виконавчого провадження.
Окрім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04), у якому ЄСПЛ зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
З огляду на вказане, відсутність виконавчого провадження не може бути перешкодою для забезпечення можливості виконання судового рішення № 2а-6686/12/1370.
Керуючись ст.ст. 160, 165, 167, 261, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву задовольнити повністю.
Поновити строк пред'явлення до виконання двох виконавчих листів по справі № 2а-6686/12/1370, виданих Львівським окружним адміністративним судом 02.09.2015 року та 26.11.2015 року про стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_4 середнього заробітку на час вимушеного прогулу та замінити боржника з Львівської митниці (код ЄДРПРОУ 35775617)на Львівську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39420875).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Хома О.П.
Суддя Кравців О.Р.
Суддя Кузан Р.І.