Справа № 472/1648/15-к
Веселинівський районний суд Миколаївської області
22 січня 2016 року смт.Веселинове Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Веселинове кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015150180000677 від 03.12.2015 року, яке надійшло до суду з обвинувальним актом та угодою про примирення між сторонами відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселинове Миколаївської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, має на утриманні малолітню дочку, який не працює, зареєстроване місце прроживання АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 13.10.2004 р. Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та з покладенням обов'язків відповідно до ст.76 КК України; 20.09.2005 р. Веселинівським районним судом Миколаївської області за ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.185, ст.304 КК України, на підставі ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
28 листопада 2015 року, приблизно о 09:00 годині, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою власної наживи, шляхом вільного доступу, проник до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав кутник металевий довжиною 4 метри вартістю -123 грн. 00 коп.
Після чого, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 123,00 грн.
28 листопада 2015 року приблизно о 13:00 годині ОСОБА_4 , продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою власної наживи, шляхом вільного доступу, проник до домоволодіння потерпілої ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав дві металеві труби довжиною 3 метри 46 см. вартістю - 248 грн. 00 коп.
Заволодівши майном, ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 248,00 грн.
28 листопада 2015 року приблизно о 16:00 годині ОСОБА_4 , продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою власної наживи, шляхом вільного доступу, проник до домоволодіння потерпілої ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав металевий лист розміром 1,5 x 1,1 м. вартістю - 362 грн. 00 коп.
Заволодівши майном, обвинувачений ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 362,00 грн.
Своїми умисними протиправними діями обвинувачений ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 733,00 гривні.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.185 КК України - а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 23 грудня 2015 року було досягнуто та підписано угоду про примирення.
За змістом угоди підозрюваний ОСОБА_4 визнав, що 28 листопада 2015 року о 09:00 год., 13:00 год. та о 16:00 год. проник на територію домоволодіння потерпілої ОСОБА_5 та таємно викрав з домоволодіння потерпілої ОСОБА_5 кутник металевий довжиною 4 метри вартістю 123,00 гривені, дві металеві труби довжиною 3 метри 46 см. вартістю 248,00 гривень та металевий лист розміром 1,5 м. х 1,1 м. вартістю 362,00 гривень, а всього майна на загальну суму 733,00 гривні, яке належало потерпілій ОСОБА_5 . Завдану своїми протиправними діями потерпілій майнову шкоду він добровільно повністю відшкодував.
Потерпіла ОСОБА_5 визнала, що заподіяна їй підозрюваним ОСОБА_4 шкода відшкодована в повному обсязі і жодних претензій до підозрюваного вона не має.
Крім того, сторони даної угоди погодили між собою, що підозрюваний ОСОБА_4 понесе покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та застосувати п. п. 2,3,4 ст. 76 КК України, тобто, покласти на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Заслухавши в судовому засіданні думку щодо можливості затвердження угоди потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 , які підтримали укладену між сторонами угоду про примирення від 23.12.2015 року та заявили клопотання про її затвердження судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.
На виконання вимог ст.474 КПК України судом було з'ясовано обставини, що дозволяють упевнитися в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також суд переконався в тому, що укладення угоди є добровільним.
Вказана угода відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу, за своїм змістом та порядком укладення дана угода відповідає положенням ст.ст. 468 - 469, 471 КПК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті, укладена стосовно кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, сторонам зрозумілі положення ст. ст. 394 та 424 КПК України та обмеження у зв'язку з затвердженням вказаної угоди на досягнутих в ній умовах. Угода ініційована сторонами, міра покарання визначена ними у відповідності до санкції ч.2 ст. 185 КК України і є обґрунтованою. При цьому враховано повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його щире каяття у вчиненому злочині, повне відшкодування потерпілій спричиненої шкоди, як обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вказав на наявність підстав для затвердження угоди про примирення, оскільки дана угода відповідає вимогам КПК, зокрема щодо змісту та порядку укладення угоди, і закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання між потерпілою та підозрюваним, звільнення його від відбування покарання з випробуванням. Вважає, що підстав для відмови у затвердженні угоди відповідно до ч.7 ст.474 КПК України не має.
Вивчивши обвинувальний акт та угоду про примирення між сторонами кримінального провадження, надані прокурором матеріали справи, переконавшись в тому, що укладення угоди є добровільним, відповідає положенням закону України про кримінальну відповідальність, встановивши, що підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, заслухавши думки обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_3 , роз'яснивши потерпілій та обвинуваченому наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення, укладену сторонами кримінального провадження, та ухвалити обвинувальний вирок.
Відповідно до ч.3 ст.75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Речові докази у кримінальному провадженні: металевий кутник, дві металеві труби та металевий лист, які передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_5 , яка проживає по АДРЕСА_3 , слід залишити їй за належністю, як власнику майна.
Процесуальні витрати у справі відсутні. Запобіжний захід не обирався.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ст.ст. 368-371,373-374, 468, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 від 23.12.2015 року, по кримінальному провадженню № 12015150180000677 від 03.12.2015 р. за ч.2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про примирення від 23.12.2015 року, за ч.2 ст.185 КК - у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п. п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази у кримінальному провадженні: металевий кутник, дві металеві труби та металевий лист, які передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_5 , яка проживає по АДРЕСА_3 , залишити останній за належністю, як власнику майна.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення в порядку та з підстав, передбачених ст.394 КПК України:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1