21 січня 2016 р. Справа № 876/4152/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Коваля Р.Й., Макарика В.Я.
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Декор" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 р. по справі за позовом Заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Декор" про відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій,-
встановив:
05.02.2015 року позивач - Заступник прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області звернувся до суду із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Декор" про відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які підлягають відшкодуванню згідно чинного законодавства в сумі 59752,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за період з січня 2015 року в розмірі 59752,42 грн.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 р. адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Декор" (вул. Нова, 3, с. Плотича, Тернопільський район, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 14030766) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі (майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 21153972) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгнових пенсій в сумі 59752,42 грн. на р/р 2560030200442 у Філії ОПРВ - Тернопільське обласне управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 338545.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції встановив, що заборгованість відповідача перед управління Пенсійного фонду України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2015 року становить 59752,42 грн., що підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема : розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" - ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з січня 2015р.,
Доказів добровільного погашення вказаної заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій перед Пенсійним фондом відповідачем не надано.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Декор" оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт звертає увагу суду на те, що наявність боргу та його розмір, а також період виникнення з урахуванням встановлених строків сплати збору фактично залишилися не з'ясованими судом першої інстанції. Таким чином, суд не врахував та не перевірив реальність понесення скаржником фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на заявлену суму позову, а обмежився тільки наданим позивачем розрахунком суми заборгованості та корінцями повідомлень, які не є належними доказами понесення фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Такими доказами у відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, є розрахунки, які складені згідно додатків 6 та 7 до цієї Інструкції. Вказаних розрахунків суд першої інстанції у позивача не витребував, внаслідок чого не зміг перевірити реальність заявленою позивачем суми позову, що як наслідок призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Декор" зареєстроване як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи № 14030766 та відповідно до пп. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" дане товариство є платником збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.20-22).
Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Декор" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за період з січня 2015року.
Судом апеляційної інстанції не встановлено, що розрахунки позивача оскаржувались відповідачем.
Таким чином, згідно наявних у матеріалах справи Розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, загальна сума боргу становить 59752,42 грн. (а.с.11-19).
Оскільки відповідач у добровільному порядку не відшкодував вищевказану суму заборгованості, Заступник прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Декор".
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Так, пунктом 2 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавств, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Так, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі-Інструкція).
Пунктом 6.1. зазначеної Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п.6.4, 6.8 п.6 Інструкції).
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що за період роботи працівники відповідача набули право на пільгову пенсію. Позовні вимоги підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Проте, відповідач не виконав вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення", зокрема не відшкодував понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2015 року на загальну суму 59752,42 грн., а тому такі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на не з'ясованість судом першої інстанції наявності боргу та його розміру, періоду виникнення боргу, належності доказів, оскільки керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Декор" у січні 2015 року були надані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій із зазначенням періоду нарахування та сум пенсій, що підлягають внесенню до Пенсійного фонду, які були складені відповідно до п.6.4 (додатку 7) Інструкції.
Крім того, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Декор" не заперечує наявність самого боргу та його суму, підставність нарахування пенсій.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Декор" залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 р. по справі № 819/294/15-a - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді Р.Й. Коваль
В.Я. Макарик
Ухвала складена в повному обсязі 22.01.2016 року.