Постанова від 17.12.2015 по справі 804/16756/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 рокусправа № 804/16756/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі № 804/16756/14 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" про стягнення заборгованності, -

ВСТАНОВИЛА :

15 жовтня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" про стягнення боргу з витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 в розмірі 4346,91 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачена сума витрат на виплату та доставку пенсій за вересень 2014 року в розмірі 4346,91 грн. за Розрахунком таких витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за списком №2, який направлений на адресу відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" (код ЄДРПОУ 05468386), (53081, Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, буд. 2 Б) на користь Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 за вересень 2014 року в розмірі 4346,91 грн. (чотири тисячі триста сорок шість гривень 91 копійка).

Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ", не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу розміру сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що визначені позивачем у відповідних Розрахунках за вересень 2014 року в розмірі 4346,91 грн., Розрахунки за яким складені та направлені позивачем на адресу відповідача, щодо пенсіонерів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне страхування" (далі - Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зокрема є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст.2 Закону України № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійне та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а", "б" - "з" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком N 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам Відповідача, - пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 були призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, виходячи з того, що чинним законодавством прямо передбачений обов'язок підприємства відшкодовувати суму виплат на доставку та виплату пенсій за списком №2, то відповідно відшкодування пенсії, яка доставляється вищезазначеним особам має здійснюватися ТОВ "ФИМ".

Однак, Відповідач наголошує, що в нього відсутній обов'язок по відшкодуванню пенсійному фонду витрат на доставку та виплату пенсій по Списку №2 по зазначеним пенсіонерам, оскільки станом на 01.01.1992 року у них був наявний повний пільговий стаж за Списком №2, а тому їх пенсія має бути призначена на підставі ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а не на підставі ст.13 зазначеного Закону.

Суд апеляційної інстанції зазначені доводи вважає необґрунтованими в зв'язку з тим, що обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку пенсій призначених на підставі пункту "а", "б"- "з" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом N 1058-IV).

Зазначена правова позиція кореспондується з позицією Верховного Суду України, яка відображена у постанові від 25.09.2012 рок та від 17.12.2013 року, положення якої за приписами ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України.

Необхідність відшкодування витрат на виплату і доставку цих пенсій передбачено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а порядок відшкодування - Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 р. N 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Приписами п. 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.п.6.5, 6.7 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

За таких обставин, з урахуванням наведених вище норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" є обов'язок щодо відшкодовування управлінню Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний особам, яким пенсія призначена у відповідності до п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що в свою чергу свідчить про хибність висновків суду першої інстанції щодо протиправності нарахування пенсійним органом таких виплат.

В свою чергу, 29.09.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ФИМ" до суду було подано додаткове пояснення, в якому зазначено, що станом на 30.07.2015 року у зв'язку з перерахунком та зменшенням сум нарахованих фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за Списком №2 (за період з 2010 року по 2011 рік), у ТОВ "Фим" виникла переплата у розмірі 202962, 07 грн.

З урахуванням наявності переплати, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у Відповідача відсутня заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, у зв'язку з чим, підстави для стягнення оскаржуваної суми за вересень 2014 року у розмірі 4346, 91 грн. в даному випадку відсутні.

З огляду на викладені обставини справи, враховуючи положення ч.1 ст.202 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі № 804/16756/14 була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.

На підставі наведеного, керуючись,ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі № 804/16756/14 - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Попередній документ
55158379
Наступний документ
55158381
Інформація про рішення:
№ рішення: 55158380
№ справи: 804/16756/14
Дата рішення: 17.12.2015
Дата публікації: 26.01.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: