18 січня 2016 р.Справа № 577/4856/15а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.10.2015р. по справі № 577/4856/15а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання відновити виплату раніше призначеної пенсії,
15 жовтня 2015 року постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області задоволено позовні вимоги ОСОБА_1.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області щодо відмови відновити виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком з 01 червня 2015 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області відновити з 01 червня 2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року відповідно до частини 7 статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються. Вказана норма є чинною, у встановленому законодавством порядку не скасована. Оскільки ОСОБА_1 після призначення з 11 березня 2013 року пенсії за віком відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" продовжує працювати та є посадовою особою органу місцевого самоврядування, виплата пенсії позивачу з 01 квітня 2015 року зупинена правомірно.
ОСОБА_1 у письмових запереченнях просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що з урахуванням норми пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, з 01 червня 2015 року зникли підстави для припинення виплати позивачу пенсії за віком.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 11 березня 2013 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У період з 10 серпня 2010 року та на даний час ОСОБА_1 працює в Конотопському міському управлінні праці та соціального захисту населення Сумської області на посаді начальника відділу праці міського управління праці та соціального захисту населення з прийняттям присяги посадової особи місцевого самоврядування (а.с.5-7).
25 червня 2015 року, у зв'язку з припиненням виплати пенсії за віком, ОСОБА_1 звернувся зі зверненням щодо поновлення виплати такої пенсії до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області.
07 липня 2015 року листом за вих.№54/Б-1 УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області повідомило позивача про відсутність підстав для поновлення виплати пенсії останнього, з огляду на зміни, внесені до частини 7 статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 року №2493-ІІІ Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII (а.с.8).
Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 1 червня 2015року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», у зв'язку з чим відпали передбачені частиною 7 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З 1 червня 2015 року перешкоди для виплати ОСОБА_1 вказаної пенсії відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовими актами.
02.03.2015 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213 -VIII від 02.03.2015р., який набрав чинності з 01.04.2015року.
Вказаним Законом внесені зміни в частини 7 статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", згідно яких: тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.
Крім того, згідно п.2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213-VIII, порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до Законів України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) за цим Законом не призначаються.
Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працював позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», у зв'язку з чим відпали передбачені ч. 7 ст. 21 цього Закону підстави для невиплати останньому пенсії, призначеної відповідно законодавства України.
Також слід звернути увагу на те, що, виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, положення п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону № 213-VIII від 02.03.2015 року стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Право позивача на пенсію за віком виникло та реалізоване з 11 березня 2013 року, а отже, з урахуванням викладеного, з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати вказаної пенсії відсутні.
З огляду на вищевикладене, з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягала відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області та зобов'язання останнього відновити з 01 червня 2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги з посиланням на норму частини 7 статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області - залишити без задоволення.
Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.10.2015р. по справі № 577/4856/15а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Сіренко О.І.
Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 22.01.2016 р.