20 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2296/15
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
секретар - Ханділян Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу прокуратури Одеської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом заступника Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора до Затоківської селищної ради, державного реєстратора реєстраційної служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Алексєєнко Віолетти Анатоліївни, державного реєстратора реєстраційної служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Гриценко Ірини Сергіївни, реєстраційної служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест», треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 про визнання незаконним та скасування рішення Затоківської селищної ради № 2745 від 29.12.2014 р., рішень про державну реєстрацію права власності, про скасування свідоцтв про право власності,
У квітні 2015 року заступник Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року провадження у справі за позовом заступника Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора до Затоківської селищної ради, державного реєстратора реєстраційної служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Алексєєнко Віолетти Анатоліївни, державного реєстратора реєстраційної служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Гриценко Ірини Сергіївни, реєстраційної служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест», треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 про скасування свідоцтв про право власності та скасування рішень про державну реєстрацію права власності було закрито.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року у справі у задоволенні адміністративного позову щодо визнання протиправними та скасування рішення Затоківської селищної ради № 2745 від 29.12.2014 р. було відмовлено.
Не погоджуючись з постановленою по справі ухвалою про закриття провадження у справі, прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що ухвала постановлена з порушенням процесуального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи питання, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги заявлені прокуратурою у даній справі щодо скасування свідоцтва про право власності громадян та реєстрація такого права є фактично оспорюванням права власності громадян України, яке можливо оскаржити лише в порядку цивільного судочинства окремо щодо кожної особи із підстав передбачених ЦК України.
Проте на думку суду апеляційної інстанції, вказані висновки місцевого суду є передчасними, оскільки зроблені без належного дослідження фактичних обставин та системного аналізу норм матеріального та процесуального права відносно правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої вищезгаданої статті КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За змістом пункту 3 частини першої статті 163 КАС України у мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.
Відповідно до п.9 Постанови Пленума Вищого адміністративного суду, від 20.05.2013, № 7 "Про судове рішення в адміністративній справ «Про судове рішення в адміністративній справі» мотивувальна частина кожного рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права і у відповідних випадках - на норми Конституції України, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах, на відповідні статті КАС України та інші норми процесуального права, керуючись якими суд встановив обставини справи, права й обов'язки сторін.
У мотивувальній частині рішення можуть також використовуватися посилання на рішення Конституційного Суду України, відповідні рішення Верховного Суду України (стаття 2442 КАС України), а також посилання на рішення Європейського суду з прав людини згідно із Законом України від 23 лютого 2006 N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Так, суд першої інстанції, надаючи правову оцінку позовній вимозі про скасування свідоцтв про право власності послався на постанови Верховного суду України від 11 листопада 2014 року ( справа №21-493а14) та від 09 грудня 2014 року.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
При цьому, як зазначив Верховний суду України у постанові від 20.01.2015 року у справі № 21-614а14, номер судового рішення в ЄДРСРУ 42576427 подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Зі змісту вищенаведених судом першої інстанції постанов Верховного суду України вбачається, що в цьому випадку мова не йде про скасування свідоцтв про право власності.
Окрім того, у вищезазначених рішеннях Верховний суд України констатував, що позивачі звертались до суду із вимогами про захист цивільних прав третіх осіб.
Проте у адміністративному позові прокурора не міститься правове обґрунтування позову, як порушення права власності третіх осіб ( а.с.12,т.1).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, виходячи з природи спірних правовідносин та аналізу наведених законодавчих положень, очевидним є висновок, що Реєстраційна служба Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області та реєстратори, реєструючи речове право на земельну ділянку, виступали як суб'єкти владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновку суду першої інстанції з того приводу, що позовні вимоги прокурора не пов'язані із захистом прав свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 204 КАС України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 199; п.4 ч.1 ст. 202; п.3 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокуратури Одеської області задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року - скасувати та направити матеріали справи № 815/2296/15 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її постановлення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 22 січня 2016 року.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян