18 січня 2016 р.Справа № 585/3265/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.12.2015р. по справі № 585/3265/15-а
за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20
до Роменської міської ради Сумської області , Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області , Управління Держземагенства у Роменському районі Сумської області третя особа Приватне підприємство "ОСНА"
про скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,
03 грудня 2015 року ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до Роменської міської ради Сумської області, Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, Управління Держземагенства у Роменському районі Сумської області, третя особа Приватне підприємство "ОСНА" про скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно закрито.
Роз'яснено позивачам про їх право звернутися до Роменського міськрайонного суду за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства, а також на подання клопотання про повернення сплаченого судового збору.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, представник позивачів ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03 грудня 2015 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги вказала, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про характер спірних правовідносин. Оскільки між сторонами відсутній спір про право власності на земельні ділянки, а предметом спору є оскарження рішення суб'єктів владних повноважень - Роменської міської ради Сумської області, Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, вважає, що спір має характер публічно-правового та повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Приватне підприємство "ОСНА" у письмових запереченнях просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
18 січня 2016 року від Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області надійшло клопотання про розгляд справи №585/3265/15-а за відсутності представника.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибули, своїх представників не направили. Керуючись частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів не вбачає перешкод у розгляді справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судовим розглядом встановлено, що позивачі звернулися до суду із вказаним адміністративним позовом у якому просили визнати протиправним та скасувати:
- рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради народних депутатів №233 від 24.07.1996 року в частині вилучення земельної ділянки у військової частини № НОМЕР_1 площею 2500 кв.м та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 ПП «Осна»;
- рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради від 18.09.1996року №316 в частині надання дозволу ПП «Осна» на проектування 16-ти гаражів та складу для зберігання будівельних матеріалів в районі в/ч 7445 згідно проекту, погодженому в установленому порядку;
- рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради від 25.12.1996 року №423 в частині затвердження проекту відведення земельної ділянки ПП «Осна» для будівництва гаражів та складу будівельних матеріалів по АДРЕСА_1 та передачу в постійне користування земельної ділянки площею 0.25 га;
- рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради від 26.09.2001 року №353 в частині оформлення права власності на гаражі з 1 по 37 номер по АДРЕСА_1 за приватним підприємством «Осна» на підставі рішення міськвиконкому №316 від 18.09.1996року та №423 від 25.12.1996 року;
- рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради від 14.12.2005 року № 398 в частині оформлення права власності на гаражі за ПП «Осна» по вул. Маяковського, 64 в м. Ромни, а саме гаражі 38, 39, 40;
- рішення Роменської міської ради від 28.05.2012 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою, що посвідчують право на земельну ділянку ПП «Осна» по вул. Маяковського. 64 в м. Ромни для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та надання ПП «Осна» вказаної земельної ділянки площею 0,2223 га в оренду строком на 5 років із земель державної власності;
а також визнати незаконним та скасувати:
- Державний акт на право постійного користування землею серії СМ №00014 на земельну ділянку загальною площею 0,25га розташовану по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та експлуатації будівель і споруд, що виданий Приватному підприємству «ОСНА» 17.02.1997року;
- свідоцтво про право власності на гаражі з 1 по 37 від 28 вересня 2001 року, що видано приватному підприємству «ОСНА» та зареєстровано в реєстровій книзі за №64 за реєстровим номером 79, стор. 142;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме гаражі 38, 39, 40, що розташовані за адресою: м. Ромни, Сумської області, вул. Маяковського, 64, що видане приватному підприємству «ОСНА» 23.12.2005року серії САЛ №013978;
- державну реєстрацію договору оренди землі від 19.07.2012року за №591070004000112, укладеного від 27.07.2012року між Роменською міською радою та Приватним підприємством «ОСНА» про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, загальною площею 0,2223 та за адресою: м. Ромни, вул. Маяковського, 64 та зобов'язати державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Роменському районі Сумської області виконати вимоги п. 60 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17.10.2012року №1051, а саме внести запис у поземельну книгу про скасування державної реєстрації земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 .
Закриваючи провадження у справі за вказаним адміністративним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що спір по справі не є публічно-правовим, оскільки виник із земельних, цивільних та господарських правовідносин, які склались в процесі господарської діяльності між Приватним підприємством "ОСНА", Роменською міською радою Сумської області та Виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області, тому не має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є такий, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС.
Між тим, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2015 року у справі №21-34а15, який є обов'язковим для врахування судами при застосуванні таких норм права в силу частини 2 статті 244-2 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі оскаржують рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області та рішення Роменської міської ради Сумської області в частині оформлення права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , а також Державний акт на право постійного користування землею СМ №00014 на земельну ділянку площею 0,25 га. за тією ж адресою. Інші позовні вимоги в частині правомірності оформлення за третьою особою права власності на гаражі по АДРЕСА_1 є похідними від первісних.
Оскільки судовим розглядом встановлено та не заперечувалось сторонами, що земельна ділянка, на якій розташовані спірні гаражі, по АДРЕСА_1 була передана в оренду Приватному підприємству "ОСНА", про що свідчить копія Державного акту на право постійного користування землею від 17 лютого 1997 року серії СМ№00014 (а.с.97-98), з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що спір між сторонами має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про приватно-правовий характер спору, що виник між сторонами, а також вважає цілком обґрунтованим рішення про закриття провадження у даній справі.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.12.2015р. по справі № 585/3265/15-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Сіренко О.І.
Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 22.01.2016 р.