12 січня 2016 р. Справа № 820/7316/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бартош Н.С.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Яковенка М.М.
за участю секретаря судового засідання Афанасьєва О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Спецімпекс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015р. по справі № 820/7316/15
за позовом Приватного підприємства "Спецімпекс"
до Харківської митниці Державної фіскальної служби України
про скасування рішень,
Позивач, Приватне підприємство «Спецімпекс», звернувся до суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить суд: визнати протиправними і скасувати рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товарів від 27.01.2015 року за №№ 807000011/2015/000152/2 , 807000011/2015/000165/2, 807000011/2015/000166/2; від 28.01.2015 року за №№ 807000011/2015/000176/2, 807000011/2015/000177/2, 807000011/2015/000178/2, 807000011/2015/000179/2 ; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нескасування цих рішень.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 19 жовтня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції допущені порушення вимог процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між позивачем та китайською компанією Anji WEILONG WPC Environmental Protection Materials Co., Ltd 08.10.2014 року укладено контракт №141008WL на поставку композитних матеріалів.
Сторони 19.11.2014 року відповідно до умов контракту уклали специфікацію №1, де погодили замовлення на поставку партії дошки з деревно-полімерного композиту WL-W003 загальною кількістю 5 550 штук за ціною 4, 7894 дол. США за штуку. Загальна вартість партії склала 26 581, 17 дол. США. В контракті та специфікації визначено, що умова поставки - FOB Шанхай, Китай, а оплата вартості товару здійснюється протягом 90 днів з моменту прибуття контейнера в порт покупця. Додатковою угодою строк оплати продовжено до 31.08.2015 року.
Товар за вищевказаним контрактом 20.11.2014 року пред'явлено для митного оформлення в Китаї, що підтверджено копією китайської МД № 223120140813665673.
Партія товару 14.01.2015 року надійшла на митну територію України в Одеський порт, а 16.01.2015 року товар було розміщено на митному складі.
Позивачем весь товар поділено на партії та задекларовано за наступними електронними митними деклараціями: № 807100000/2015/001752 від 23.01.2015, № 807100000/2015/002104 від 27.01.2015, № 807100000/2015/002210 від 28.01.2015, № 807100000/2015/002108 від 27.01.2015, № 807100000/2015/002247 від 28.01.2015, № 807100000/2015/002248 від 28.01.2015, № 807100000/2015/002250 від 28.01.2015.
Позивач визначив і заявив у вказаних митних деклараціях митну вартість товарів за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.
Разом із митними деклараціями до митного оформлення позивачем надано наступні документи на підтвердження митної вартості товару: інвойс №WL-BW02 від 19.11.2014 року, контракт №141008WL від 08.10.2014 року, специфікацію №1 від 19.11.2014 року, декларація країни відправлення №223120140813665673 від 20.11.2014 року; коносамент №MRFB14110734, СМR A № 035344, рахунок за транспортно-експедиційні послуги №297 від 12.01.2015 року, договір на транспортно-експедиторське обслуговування №011014 від 01.10.2014 року.
Факт подачі вказаного переліку документів підтверджується даними граф 44 ЕМД, а також даними граф №18 рішень про коригування митної вартості та картками відмови у митному оформленні.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару співробітниками відповідача встановлені наступні обставини: заявлено низьку вартість транспортування 40-футового контейнера (на дату рахунку 12.01.2015) - 2350,00 дол. США. Згідно інформації, викладеної в листі посольства України в КНР щодо вартості про тарифи на транспортування з КНР, надісланої листом Держмитслужби України від 19.09.2012 року № 6156/10-200-1914, вартість перевезення складає 3550 дол. США за 40-футовий контейнер; низьку вартість задекларованого товару у порівнянні з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. Згідно цінової інформації ЄАІС ДФСУ рівень митної вартості складав 1,93 дол. США/кг (або 23,0284 дол. США/м2), а товар "покриття з деревино - полімерного композиту", заявлений декларантом, складав 1,13 дол. США/кг (або 13,46 дол. США/м2).
На підставі викладеного, між сторонами проведено процедуру консультації, відповідачем у зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів направлено електронні повідомлення щодо витребування у позивача додаткових документів, а саме : договір ( угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором ( угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; розрахунки про здіснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації (документи про оплату товару); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач зазначає, що витребування вказаних документів є безпідставним, оскільки відповідачем проігноровано те, що контракт на поставку оцінюваного товару та визначені сторонами його умови не передбачають наявність третіх осіб, пов'язаних з договором, крім перевізників (експедиторів), а договір на транспортно-експедиторське обслуговування наданий до всіх ЕМД ; що контракт передбачає здійснення оплати за товар шляхом переказу кошів на банківський рахунок продавця, а не передбачає платежу третім особам, та про відсутність опосередкованих платежів декларант зазначив у всіх ДМВ; що контракт укладений між позивачем та продавцем без будь-яких посередників; що товар поставлявся на умовах після оплати і до завершення митного оформлення бухгалтерська документація підприємства не містить відомостей про цей товар; що контракт передбачає вичерпний перелік документів, які продавець передає покупцеві, серед них відсутні прайс - листи та каталоги, а специфікація на товар надана разом з кожною ЕМД; що копія декларації країни відправлення з перекладом та верифікацією теж надана до кожної ЕМД.
З приводу надання висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями позивач зазначає, що для їх виготовлення потребується певний час, а тому 26.01.2015 року до митниці надіслав листа про відмову в наданні додаткових документів та проханням визначити митну вартість товарів.
З огляду на вищевикладені обставини та керуючись п.2 ч.6 ст.54 МК України митниця дійшла висновку, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, що відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ дає право митниці прийняти рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за 6 (резервним) методом.
Позивачем 17.04.2015 року згідно до вимог ч.8 ст 55 МК України надано митному органу висновок ДП " Укрпромзовнішекспертиза" щодо вартісних характеристик товару з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, однак, відповідачем в його задоволенні відмовлено.
Вважаючи неправомірними рішення відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України та відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України в зв'язку з тим, що подані декларантом документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митним органом правомірно декларанту запропоновано надати (за наявності) додаткові документи. Оскільки позивачем витребувані документи не надані, рішення про коригування митної вартості товару є обґрунтованими.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу ч. 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу вказаних норм вбачається, що Митний кодекс України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дане положення узгоджується зі статтею 318 Митного кодексу України, відповідно до якої митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, вказане узгоджується з проголошеними статтею 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Згідно до положень ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем при митному оформленні товару застосовано перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України.
Відмовляючи в митному оформленні товару за основним ( першим ) методом, митний орган посилався на те, що декларантом не надано додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, а також спрацював ризик, згенерований системою аналізу управління ризиками з приводу того , що задекларований за ціною угоди рівень митної вартості був значно менший, на думку митного органу, ніж рівень вартості ідентичних/ подібних товарів, оформлених за іншими митними деклараціями.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач посилається на наявність митної декларації Одеської митниці ДФС № 500060001/2/2014/41532 вд 17.12.2014року.
При судовому дослідженні вказаної декларації встановлено, що по ній здійснювалось митне оформлення товару " Покриття із вспіненого етіленвінілацетату , несамоклейне, двошарове для підлоги - мат розміром 1000х1000 мм, виробник " Good Seller CO., LTD." Країни виробництва : Китай. Товар загальною вагою 2314,6 кг поставлявся за умовах поставки CIF Одеса.
Цей товар відрізняється від оцінюваного товару - дошки із деревинно-полімерного композиту.
Порівнянням встановлено, що у складі оцінюваного товару переважають волокна бамбука -45%, поліетилен високого тиску становить 35%, добавки - 20%, тоді як мат з вспіненого етіленвінілацетату не містить такого складу.
Також, порівнювані товари виготовлені різними виробниками.
Крім того, товар за порівнюваною декларацією поставлявся на умовах поставки CIF місто Одеса (вартість, страхування і фрахт), що передбачає зобов'язання продавця оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в порт призначення, в тому числі і витрати на розвантаження судна в порту призначення та оплатити страхування вантажу. Позивач поставляв товар на умовах поставки FOB Китай, які суттєво відрізняються від умов поставки CIF, в тому числі не передбачалось страхування вантажу.
Так, є різною вага порівнюваних товарів: позивача - 24970 кг, порівнюваний - 2314,6 кг.
Судовим розглядом встановлено, що в декларації № 500060001/2/2014/41532 від 17.12.2014року одиницею виміру товару зазначено кілограм, у той час при декларуванні товару у спірних правовідносинах позивачем зазначено одиницю виміру метр.
Відповідно до Митного тарифу України основною одиницею виміру та обліку (далі - ОВО) кількості товарів в УКТЗЕД є одиниця маси - кілограм (кг). У разі потреби для цілей тарифного регулювання, нетарифного регулювання (ліцензування, квотування тощо), збору та оброблення статистичних даних застосовуються додаткові ОВО. У третій графі УКТЗЕД наведено додаткові ОВО.
Таким чином основна одиниця виміру в обов'язковому порядку застосовується для вимірювання кількості товарів в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). В інших випадках, в тому числі і для цілей тарифного регулювання, може застосовуватися додаткова одиниця виміру.
Товар ПП «Спецімпекс» «Покриття з дерево-полімерного композиту» класифікується згідно з УКТ ЗЕД за кодом 3918 90 00 00. Для даної товарної підкатегорії встановлена додаткова одиниця вимірювання - метр квадратний (мІ), що підтверджується витягом з УКТ ЗЕД.
Цінова база ЄАІС дає можливість митним органам здійснювати порівняння рівнів вартості товарів як за рівнем ціни за кілограм, так і за рівнем вартості за додаткову одиницю виміру.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598, у графі 30 «Коригування» зазначається визначена митним органом митна вартість товару. При цьому в підрозділ графи «вартість за одиницю» - зазначається митна вартість за додаткову одиницю товару.
Оскільки коригування митної вартості здійснюється митним органом з розрахунку за додаткову одиницю виміру - метр квадратний, то і порівняння рівнім митної вартості повинно також здійснюватися в таких одиницях.
Вартість однієї одиниці (м2) товару з ЕМД №500060001/2014/41532 від 17.12.14 складає 86,459963 грн. - 5, 48 доларів США, а вартість за митними деклараціями позивача - 23, 03 доларів США.
За таких підстав колегія суддів прийшла до висновку, що наявні у матеріалах справи докази та розрахунки позивача підтверджують відповідну вартість декларування товару у додаткових одиницях виміру, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідачем під час застосування шостого (резервного) методу митного оформлення товарів не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувались при її визначенні. Також, не доведено неможливість застосування інших методів визначення митної вартості, окрім резервного.
У відповідності до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що позивачем були подані до відповідача всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів які імпортуються, належними документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що коригування митної вартості товару відповідачем за другорядними методами проведене з порушенням вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в цій частині позовних вимог дійшов помилкового висновку, а вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування заявленої митної вартості товарів є обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльність Харківської митниці ДФС щодо не скасування вказаних рішень судова колегія визнає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Позивач зазначає, що 17.04.2015 року на підставі ч.8 ст. 55 Митного кодексу України, в підтвердження задекларованої ціни товару, направив до відповідача заяву про скасування рішень про коригування митної вартості товарів, обґрунтовуючи висновком ДП "Укпромзовнішекспертиза" від 06.03.2015 року щодо вартісних характеристик розмитненого товару, який додав .
Згідно до вимог ч. 9 вказаної норми відповідач зобов'язаний в таких випадках протягом 5 робочих днів з дати подання документів винести письмове рішення щодо визнання заявленої вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 55 Митного кодексу України ненадання у вказаний строк відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів вважається , що декларантом митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування митної вартості.
Оскільки позивач не отримав письмової відмови за своєю заявою, вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та 11.05.2015 року звернувся з запитом про результати розгляду заяви від 17.04.2015 року.
Позивач отримав відповідь митного органу від 15.05.2015року про розгляд заяви, надання відповіді від 23.04.2015року про відмову в задоволенні заяви з додатком зазначеної відмови.
Матеріали справи та вказані копії документів не містять доказів їх отримання в зазначені позивачем терміни, що спростовує його твердження про порушення відповідачем вимог митного законодавства про розгляд заяви та надання обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним матеріального права, які призвели до ухвалення частково неправильного рішення, підлягає частковому скасуванню з прийняттям у зазначеній частині нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецімпекс" задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015р. по справі № 820/7316/15 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішень Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів: №807000011/2015/000152/2 від 27.01.2015 року; №807000011/2015/000165/2 від 27.01.2015 року; №807000011/2015/000166/2 від 27.01.2015 року; №807000011/2015/000176/2 від 28.01.2015 року; №807000011/2015/000177/2 від 28.01.2015 року; №807000011/2015/000178/2 від 28.01.2015 року; №807000011/2015/000179/2 від 28.01.2015 року.
Прийняти в цій частині нову постанову, про задоволення позовних вимог.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Бартош Н.С.
Судді Мельнікова Л.В. Яковенко М.М.
Повний текст постанови виготовлений 18.01.2016 р.