Ухвала від 22.01.2016 по справі 826/15487/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/15487/15

Суддя доповідач Пилипенко О.Є.

УХВАЛА

22 січня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Пилипенко О.Є., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року у справі за адміністративний позовом Приватного підприємства «Бенефіт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року позивач - Приватне підприємство «Бенефіт», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2015 №0004052213, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 613 099,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 153 274,75 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову суду.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме: при подані апеляційної скарги апелянтом не долучено документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, що діє на час звернення із апеляційною скаргою, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, що діяла на час подання позовної заяви, за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру необхідно сплатити 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Апелянт долучив до апеляційної скарги клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване тим, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», видатки на сплату органами доходів і зборів судового збору не передбачені, кошторис на 2016 рік станом на момент подання апеляційної скарги не затверджено.

Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ця норма кореспондується з нормою частини 1 статті 88 КАС України.

Їх аналіз показує, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Зокрема, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Водночас якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Таким чином, враховуючи, що клопотання апелянта обґрунтоване саме обмеженим фінансуванням, натомість інших доказів того, що апелянт позбавлений можливості сплатити судовий збір ним не надано, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Отже, враховуючи наведене, а також те, що адміністративний позов майнового характеру, апелянту необхідно доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5 359,20 грн., а саме:

1 218,00 * 4 * 110% = 5 359,20 грн., де 1 218,00 грн. - розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановлений на 1 січня 2015 року.

Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача - 38004897, рахунок отримувача - 31211206781007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (МФО) - 820019, код бюджетної класифікації - 22030001, код ЄДРПОУ суду 34729486.

Згідно приписам ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання цієї ухвали суду. У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: О.Є. Пилипенко

Попередній документ
55158110
Наступний документ
55158112
Інформація про рішення:
№ рішення: 55158111
№ справи: 826/15487/15
Дата рішення: 22.01.2016
Дата публікації: 27.01.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)