Справа: № 742/3786/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Зарічна Л.А.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
18 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Чорної Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2015 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови про стягнення виконавчого збору,
Позивач звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області із адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, в якому просив суд визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у ВП №35466721; скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у ВП №35466721.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області замінено відповідача у справі на належного - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.10.2011 головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №30154810 з виконання виконавчого листа №2-а-2542/09, що виданий 14.09.2011 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, як інваліду 3-ї групи, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; боржнику запропоновано негайно виконати рішення в добровільному порядку. Також, боржнику роз'яснено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк рішення суду буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Листом Управління праці та соціального захисту населенні Прилуцької міської ради Чернігівської області від 07.12.2011 №08-4418574 повідомлено відповідача, що постанова суду виконана частково шляхом проведення перерахунку щорічної грошової допомоги, що також підтверджується рішенням засідання комісії по призначенню допомоги в м. Прилуки від 07.12.2011 №800342. Також повідомлено, що рішення суду в частині виплати в даний час управлінням не може бути виконано як добровільно, так і в інший спосіб, через відсутність коштів.
В подальшому, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.12.2012 скасована начальником відділу, постановою державного виконавця від 09.12.2014 у ВП№35466721 відновлено виконавче провадження за виконанням виконавчого листа №2-а-2542, що виданий Прилуцьким міськрайонним судом 14.09.2011.
Листом Управління праці та соціального захисту населенні Прилуцької міської ради Чернігівської області від 22.12.2014 №11-03/10944 повідомлено відповідача, що постанова суду виконана частково шляхом проведення перерахунку щорічної грошової допомоги. Також повідомлено, що рішення суду в частин6і виплати управлінням не може бути виконано як добровільно, так і в інший спосіб, через відсутність окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду.
Аналогічну відповідь відповідачу надано листами Управління праці та соціального захисту населенні Прилуцької міської ради Чернігівської області від 23.04.2015 №10-03/3559, від 03.07.2015 №10-03/5581.
15.09.2015 державним виконавцем винесено постанову у ВП №35466721 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2040,00 грн, оскільки боржником станом на 15.09.2015 виконавчий лист не виконаний; постанова отримана відповідачем 16.09.2015.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору та самою постановою, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про протиправність дій державного виконавця та постанови про стягнення виконавчого збору.
Так, відповідно до частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Згідно частини другої статті 25 вказаного Закону у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.
Положеннями статті 28 вказаного Закону передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір не стягується, зокрема, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню.
Проте, як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2012, позивачу не було установлено строк для самостійного виконання рішення суду.
Також, в пункті 2 резолютивної частини було зазначено про негайне виконання рішення, що свідчить про те, що виконавчий документ виданий на підставі судового рішення, яке підлягає негайному виконанню, відповідно, за правилами частини другої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» в такому випадку виконавчий збір не стягується.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що відсутність відповідного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює виконання судового рішення, оскільки стаття 28 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає такі обставини на відміну від такої санкції відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення, як штраф.
Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково вважав, що рішення суду, на підставі якого здійснюється виконавче провадження, винесено про стягнення періодичного платежу, оскільки згідно матеріалів справи, воно містить зобов'язальну частину.
Відповідно до пункту 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову, але помилково застосував норми матеріального права, тому постанова Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2015 року підлягає зміні в мотивувальній частині щодо підстав для задоволення позову; в інший частині без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області задовольнити частково.
Змінити постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2015 року в мотивувальній частині щодо підстав для задоволення позову.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Постанову у повному обсязі складено 21.01.2016 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.М. Оксененко
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Оксененко О.М.
Федотов І.В.