Справа: № 760/18914/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Оксюта Т.Г. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
19 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,
секретаря Строяновської О.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Мірошніченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року,
ОСОБА_4 звернувся у суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, в якому просив зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23 вересня 2015 року.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про достатність підстав для призначення позивачу пільгової пенсії.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Як убачається з матеріалів справи, 23 вересня 2015 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, звертався до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 - зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Приведеною нормою передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день, зокрема, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Така пенсія призначається чоловікам після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Проте, листом від 02 жовтня 2015 року №11743/09 відповідач повідомив позивача про відмову в призначенні йому відповідної пенсії. Така відмова мотивована тим, що спеціальний стаж роботи позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці становить 8 років, 1 місяць і 26 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на момент подання позивачем заяви. При цьому, відповідач відмовився враховувати періоди роботи позивача з 04 липня 1980 року по 22 квітня 1981 року та з 04 жовтня 1983 року по 13 серпня 1987 року в тресті «Південзахідтрансбуд» Будівельного управління №143 на посаді електрозварника як пільговий стаж за Списком №2, посилаючись на те, що позивачем не надано відповідної довідки цього підприємства.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся у суд.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам місцевого суду та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зі змісту трудової книжки позивача вбачається, що в період з 04 липня 1980 року по 22 квітня 1981 року та з 04 жовтня 1983 року по 13 серпня 1987 року позивач працював в тресті «Південзахідтрансбуд» Будівельного управління №143 на посаді електрозварника.
Дані обставини також підтверджуються довідкою ТОВ «Українська Архівна Компанія - Архів» №18/05/15 від 18 травня 2015 року. У довідці, зокрема, вказано, що позивач працював на посаді електрозварника повний робочий день і інших робіт не виконував. Довідка видана на підставі наказів по особовому складу, особовому рахунку Т-2 та карт умов праці.
Як убачається з матеріалів справи, зазначена вище довідка ТОВ «Українська Архівна Компанія - Архів» видана позивачу на підставі первинних документів, отриманих цим підприємством на зберігання від ДП «Будівельне управління-143» Публічного акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд» за договором про надання комплексних послуг по зберіганню документів №10456 від 11 вересня 2014 року.
Згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, якою на час роботи позивача електрозварником було затверджено списки виробництв, цехів, професій, посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах, вказана посада відносились до Списку №2.
Отже, стаж роботи позивача на посаді електрозварника з 04 липня 1980 року по 22 квітня 1981 року та з 04 жовтня 1983 року по 13 серпня 1987 року відноситься до такого, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ураховуючи, що за правилами статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для призначення пенсій чоловікам у 55 років достатньо спеціального стажу роботи не менше 12 років та 6 місяців, а відповідний стаж позивача, з урахуванням тої його частини, що визнається відповідачем, та вищезазначеного періоду роботи, є більшим за вказаний мінімум, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність в останнього права на пенсію за віком станом на день звернення до територіального органу Пенсійного фонду України.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача.
Колегія суддів не приймає покликання апелянта на те, що ТОВ «Українська Архівна Компанія - Архів» не мала права видавати позивачу уточнюючу стаж довідку №18/05/15 від 18 травня 2015 року в силу пункту 5 договору про надання комплексних послуг по зберіганню документів №10456 від 11 вересня 2014 року, адже зазначений пункт договору не регулює питання видачі відповідних довідок, а стосується порядку приймання-передачі послуг зберігання документів.
До того ж, відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, уточнююча довідка вимагається лише коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Зважаючи на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, і що вищезгадані записи про роботу позивача на посадах, передбачених Списком 2, не містять виправлень, трудовий стаж зазначено чітко, і такий піддається обчисленню, відповідач безпідставно та необґрунтовано відмовився враховувати частину стажу роботи позивача.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого суду, а тому скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається із матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги відповідачем не було надано доказів сплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.
Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. За подання цього позову підлягала сплаті сума судового збору в розмірі 487,20 грн.
Отже, розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги становить 535,92 грн.
Керуючись ст.ст. 88, 94, 160, 195, 183-2, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року залишити без змін.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (і.к. 26063727, адреса: вул. Керченська, 5-А, м. Київ, 03151) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) гривень, 92 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяС.Б. Шелест
(Повний текст ухвали складено 22 січня 2016 року.)
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Шелест С.Б.
Пилипенко О.Є.