21 січня 2016 рокусправа № 399/847/15-а провадження №2-а/399/35/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області
на постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2015 року у справі №399/847/15-а (провадження №2-а/399/35/15) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії за віком, -
21.09.2015р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії УПФУ в Онуфріївському районі Кіровоградської області щодо переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком і проведення перерахунку пенсії за віком з урахуванням пенсії за вислугою років із застосуванням показника заробітної плати (доходу) по Україні за 2007 рік та скасувати розпорядження УПФУ в частині перерахунку пенсії за віком з урахуванням пенсії за вислугою років із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2007 рік;
- зобов'язати УПФУ в Онуфріївському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплату пенсії з 04 травня 2015 року згідно з вимогами ст. 26, 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що у вересні 2002 року йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплату якої було зупинено у 2007 році, у зв'язку із працевлаштуванням. 03.05.2015р., у зв'язку з досягненням пенсійного віку, він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівника по Україні за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії, проте відповідач не призначив пенсію за віком, а провів переведення із пенсії за вислугу років на пенсію за віком, використавши при цьому схему нарахування, яка використовується при перерахунку раніше призначених пенсій та застосувало показник заробітної плати за 2007 рік. Не погодившись з таким розрахунком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області щодо переведення позивачу пенсії за вислугою років на пенсію за віком і проведення перерахунку пенсії за віком з урахуванням пенсії за вислугою років із застосуванням показника заробітної плати (доходу) по Україні за 2007 рік та скасовано розпорядження управління ПФУ в Онуфріївському районі Кіровоградської області в частині перерахунку пенсії за віком з урахуванням пенсії за вислугою років із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2007 рік. 3обов'язано управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком з 4 травня 2015 року згідно ст. ст. 26, 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в позові. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд невірно трактував норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині первинного призначення пенсії та переведення з одного виду на інший, як перерахунок її. Вперше позивачу була призначена пенсія за вислугу років, яка призначається довічно, у зв'язку з чим при зверненні позивача за призначенням пенсії за віком, пенсію було перераховано, як при переведенні з одного виду пенсії на інший, що повністю відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права в оскаржуваній частині, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач до 01.09.2002 року працював на посаді вчителя фізичної культури в Онуфріївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів та був звільнений у зв'язку з виходом на пенсію (а.с.10).
З 09.09.2002 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області та отримував пенсію за вислугу років як колишній працівник освіти відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 39,40).
З 01.12.2007 року виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 було припинено на підставі його заяви, у зв'язку із працевлаштуванням по спеціальності (а.с. 41, 42).
Як вбачається з копії трудової книжки, 01.12.2007 року ОСОБА_1 було призначено на посаду вчителя фізичної культури Онуфріївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з неповним тижневим навантаженням, а з 12.11.2008 року ОСОБА_1 переведено на повне тижневе навантаження вчителя фізичної культури (а.с.11 зв.бік).
05.05.2015 року, досягнувши 60-річного віку, ОСОБА_1, продовжуючи працювати, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 44).
Згідно розпорядження №114459 від 07.05.2015р., управління ПФУ здійснило перерахунок пенсії позивача, у зв'язку із переведенням його з одного виду пенсії на інший. При розрахунку пенсії за віком, управління ПФУ застосувало показник середньої заробітної плати за 2007 рік, посилаючись на частину третю статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи, що відповідач при розрахунку пенсії повинен був застосувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок пенсії позивача за віком повинно було бути здійснено згідно ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки питання щодо виплати пенсії за вислугою років не входить до правового поля Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а регулюється іншим законодавством. Також суд зазначив, що за нормами ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Оскільки позивач не надавав згоду на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, у відповідача не було підстав застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007 рік.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі ст.10 зазначеного Закону, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, видами пенсій у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, один з яких може бути призначено особі, яка має одночасно право на різні види пенсії за її вибором, є пенсія за віком, по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника. Пенсія за вислугу років Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачена.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють, зокрема, на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, таким особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
З матеріалів справи вбачається, що пенсія за вислугу років позивачу була призначена за правилами, визначеними Законом України «Про пенсійне забезпечення», які залишаються чинними на даний час. Відповідно до ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Таким чином, обов'язковою підставою для отримання пенсії за вислугу років, є залишення особою роботи, яка дає право на цю пенсію.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись 05.05.2015р. із заявою про призначення пенсії за віком, позивач продовжував працювати, а відтак, у відповідача були відсутні підстави для поновлення виплати пенсії за вислугу років для переведення позивача на інший вид пенсії (за віком).
Відповідно до абз.1 ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Щодо застосування ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Верховний Суд України неодноразово висловлював свою позицію (постанови від 31.03.2015р. у справі №21-612а14 реєстр. №43721149, від 02.12.2015р. у справі №193/1029/14-а реєстр. №54513149, від 09.06.2015р. у справі №21-550а14 реєстр. №45186624). Так, Верховний суд України зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Тобто, у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за іншим Законом, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується порядок призначення пенсії за формулою, передбаченого для призначення пенсії, із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
За правилами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при розрахунку розміру пенсії позивачу за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач був застосувати розмір середньої заробітної плати (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2012-2014 роки.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про помилковість трактування позивачем норм абз.2 ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На думку позивача, лише за його бажанням може бути застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Таку позицію позивача підтримав і суд першої інстанції.
Так, відповідно до абз.2 ч.3 ст.45 Закону, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Колегія суддів вважає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший обрахунок нової пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV. Тобто, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного суду України від 27.10.2015р. у справі №345/1928/14-а реєстр. 53575033 та від 31.03.2015р. у справі №21-612а14 реєстр. №43721149.
Таким чином, посилання суду першої інстанції, як на підставу для задоволення позову, про відсутність згоди позивача на врахування показника середньої заробітної плати за 2007 рік, є безпідставними.
Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку по суті позовних вимог, а відповідно до ст.202 КАС України, підставою для скасування судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції вважає за можливе залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області залишити без задоволення.
Постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2015 року у справі №399/847/15-а (провадження №2-а/399/35/15) залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов