22 січня 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/3853/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С.
при секретарі: Кальченко-Булановій М.С.,
за участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій і відмови протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, Управління), ), в якому просить: визнати протиправними дії та відмову ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 18.12.2015р. №838/0-288/29-15 у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 100,00 га за межами населених пунктів на території Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про переоформлення та пролонгацію договору оренди вказаної земельної ділянки від 04.12.2015р. та видати відповідний наказ..
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що вона є спадкоємицею померлого 09.06.2013р. батька ОСОБА_5, який на підставі рішення Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області від 07.02.2001р. №134 та відповідно до укладеною із цією ж радою договору від 24.05.2001р. орендував земельну ділянку площею 100,00 га за межами населених пунктів на території Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Як вказує позивач, після отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2015р., за яким спадщина складається з прав та обов'язків ОСОБА_5 згідно договору оренди земельної ділянки від 24.05.2001р., вона замовила технічну документацію щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки, в результаті виготовлення якої вказаній земельній ділянці присвоєні кадастрові номери 65209843006:02:001:0125, 6520984300:02:01:0126, та звернулась 04.12.2015р. до відповідача із заявою про поновлення строком на 7 років договору оренди земельної ділянки від 24.05.2001р.
Проте відповідач листом від 18.12.2015р. №838/0-288/29-15 відмовив у поновленні договору оренди земельної ділянки з тих підстав, що згідно договору оренди передано у користування одну земельну ділянку площею 100,00 га, а позивач при зверненні надав Витяги з Державного земельного кадастру на дві земельні ділянки загальною площею 88,2427 га, що на думку позивача суперечить вимогам ст.ст.7, 9, 33 Закону України «Про оренду землі», ст.93, п.20 Перехідних положень Земельного кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051 Порядку ведення державного земельного кадастру та умовам п.4 договору оренди земельної ділянки від 24.05.2001р.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили задовольнити його з підстав викладених у позові.
Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на неправомірність позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази по суті спірних правовідносин та проаналізувавши норми чинного законодавства України, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що на підставі рішення Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області від 07.02.2001р. №134 між ОСОБА_5 як орендарем та Старосільською сільською радою Великоолександрівського району Херсонської області як орендодавцем 24.05.2001р. укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки площею 100,00 га за межами населених пунктів на території Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір зареєстровано нотаріусом за №731 та зареєстровано виконавчим комітетом сільської ради 28.05.2001р.
Відповідно до п.п. 2.2, 4 цього договору, його укладено строком на 15 років з 12.02.2001р. по 11.02.2016р.; договір оренди припиняється, зокрема, у разі смерті орендаря і відмови його спадкоємців від виконання договору або при відсутності таких спадкоємців, а також у випадках, коли власник землі не бажає укласти договір із спадкоємцями орендаря.
09.06.2013р. орендар ОСОБА_5 помер, а позивач ОСОБА_1 є його спадкоємцем за законом.
23.09.2015р. державним нотаріусом Великоолександрівської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом серії НАО №523392, згідно з яким ОСОБА_1 є спадкоємцем прав та обов'язків ОСОБА_5 згідно договору оренди земельної ділянки, посвідченого Великоолександрівською державною нотаріальною конторою 24.05.2001р. за реєстровим №731, між Старосільською сільською радою Великоолександрівського району Херсонської області та ОСОБА_5
Крім того, позивачем замовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс" технічну документацію щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, в ході розроблення якої отримано витяги з Державного земельного кадастру № НВ-6501464402015 від 20.10.2015р. та № НВ-6501464372015 на розташовані в межах Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області земельні ділянки державної власності з кадастровими номерами 65209843006:02:001:0125 площею 65,5279 га та 6520984300:02:01:0126 площею 25,7148 га.
04.12.200-15р. за вх.№3-838/0/28-15 представником позивача за довіреністю ОСОБА_4 подано до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області заяву з проханням поновити строком на 7 років договір оренди земельної ділянки від 24.05.2001р.
Відповідач листом від 18.12.2015р. №838/0-288/29-15 відмовив у задоволенні вказаної заяви щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з тих підстав, що згідно договору оренди передано у користування одну земельну ділянку площею 100,00 га, а позивач при зверненні надав Витяги з Державного земельного кадастру на дві земельні ділянки загальною площею 88,2427 га.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулась до суду.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги спрямовані на виникнення між нею та відповідачем правовідносин з оренди земельної ділянки державної форми власності.
У зв'язку з цим суд враховує наступне.
Правовідносини щодо оренди землі регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
Так, за змістом ст. 792 Цивільного кодексу України та ст.93 Земельного кодексу України відносини щодо оренди земельної ділянки регулюються законом.
Таким законом є Закон України "Про оренду землі", який у ст.1 надає визначення оренді землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Аналогічно, орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування. (ст.ст.3, 4 Закону України "Про оренду землі").
Згідно із ст.6 вказаного Закону, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.
За змістом ст.ст.7, 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки. Право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.
Процедура поновлення договору оренди землі визначена ст.33 вказаного Закону.
У зв'язку з цим слід врахувати і те, що повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування установлені ст.122 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Частина 8 статті 122 цього Кодексу визначає, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря.
Суд звертає увагу на те, що Управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
Відповідно до п.1 та пп.31 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Враховуючи приписи ст.122 Земельного кодексу України та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №15 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, відповідач у спірних правовідносинах виконує функції власника землі державної форми власності сільськогосподарського призначення.
За встановленими обставинами справи позивачем оскаржуються дії ГУ Держгеокадастру у Херсонській області щодо відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки в порядку успадкування.
Отже, спір виник у сфері орендних правовідносин щодо землі та набуття позивачем права на поновлення оренди землі.
При цьому слід враховувати, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 Цивільного кодексу України земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
У той же час відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Натомість до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. ст. 2 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єктом владних повноважень згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, що визначені у ч. 2 цієї статті КАС України.
Виходячи з наведеного до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є намагання сторони в порядку успадкування набути або відновити право користування земельною ділянкою за договором оренди, свідчить, що позивач звернувся до суду з вимогами про захист своїх цивільних прав, у яких відповідач виступає не як суб'єкт владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а як рівноправний суб'єкт майнових відносин.
На думку суду, спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин про поновлення договору оренди земельної ділянки, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення такого спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічні висновки щодо юрисдикції спорів, які виникають в тому числі з приводу укладення, припинення та продовження договорів оренди землі викладені у постановах Верховного Суду України від 1 жовтня 2013 року у справі №21-345а13, від 9 грудня 2014 року у справі №21-308а14, від 11 листопада 2014 року у справі № 21-493а14, від 16 грудня 2014 року у справі №21-544а14, а також в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2015 у справі № К/800/18331/15, від 09 липня 2015 р. у справі №К/800/14645/15, від 23 липня 2015 року у справі №К/800/18666/15, від 16 квітня 2015 року у справі №К/800/4900/15, від 22 жовтня 2015 року у справі №К/800/28833/15, від 19 лютого 2015 р. у справі №К/800/30320/14, від 22 січня 2015 року у справі №К/800/26144/14, від 19 листопада 2015 року у справі №К/800/28528/15, від 31 березня 2015 року у справі №К/800/47572/14, від 01 грудня 2015 р. у справі №К/800/34113/15.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі у зв'язку з тим, що її розгляд не відноситься до компетенції адміністративного суду.
Одночасно позивачу слід роз'яснити, що розгляд даного спору належить до компетенції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 165 КАС України,
ухвалив:
Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправними дій та відмови від 18.12.2015р. №838/0-288/29-15 у поновленні договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повторно розглянути заяву про переоформлення та пролонгацію договору оренди земельної ділянки від 04.12.2015р. та видати відповідний наказ.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору відноситься до компетенції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали, складеної в повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 22 січня 2016 р.
Суддя Пекний А.С.
кат. 6.2.1