21.01.2016 Справа № 363/4603/15-ц
21 січня 2016 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Войнаренко Л.Ф.
секретаря Клименко В.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -
В жовтні 2015 року позивачка звернулась до суду з позовом до Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, де вона визначена як власник, та просила суд зобов'язати відповідача провести реєстрацію скасування Свідоцтва на право власності на нерухоме майно.
Свої позовні вимоги грунтувала тим, що в травні 2015 року вона звернулася до Реєстраційної служби для отримання Свідоцтва на право власності на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку. Реєстраційною службою, їй було видано Свідоцтво на право власності на нерухоме майно, на заміну втраченого Державного акту на право власності на земельну ділянку, де вона зазначена як власник. Однак, Державний акт на право власності на земельну ділянку на час отримання вже був визнаний недійсним та скасований за рішенням суду. Вважає, що видане Реєстраційною службою Вишгородського районного суду Київської області Свідоцтво підлягає скасуванню, так як видавалось на заміну Державного акту на право власності на земельну ділянку, яке вже було скасовано судом.
В судове засідання позивачка не з'явилась, подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримувала в повному обсязі.
Представник Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області до суду не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Треті особи ОСОБА_2 ТА ОСОБА_3 до суду також не з'явились, про розгляд справи були повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотаннь суду не надавали.
Так, як клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло відповідно до ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 15 червня 2015 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області Ходаківською С.І. позивачу було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний НОМЕР_3, на заміну втраченого Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, яке було видане 14 листопада 2006 року Вишгородським районним відділом земельних ресурсів. В графі «власник» зазначено, що позивач - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,216 га, кадастровий НОМЕР_2, розташованої за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 4).
З Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 39104373 від 1 червня 2015 року, 18:53:13, встановлено що підставою надання вказаного Витягу є заява ОСОБА_1 з реєстраційним № 11561306 від 26 травня 2015 року, 12:25:37. З графи «підстава виникнення права власності» зазначеного свідоцтва випливає, що підставами виникнення права власності на земельної ділянки площею 0,216 га, кадастровий НОМЕР_2, розташованої за адресою АДРЕСА_1 є Свідоцтво про право власності, серія НОМЕР_3, видане 15 червня 2015 року Реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції в Київській області (а.с. 5).
Згідно ч. 2, 3 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини визнанні судом загальновідомими не потребують доказування, а обставини встановлені, зокрема рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.
Так встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13 листопада 2014 року, у цивільній справі № 363/4359/14-ц, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області, треті особи: ОСОБА_3, управління Держземагентва у Вишгородському районі Київської області про визнання незаконними та скасування рішення сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку недійсними задоволено. Визнано недійсним рішення Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області № 175-25-ІУ від 26 грудня 2005 року в частині затвердження технічної документації по складанню державних актів, що посвідчує право власності на земельну ділянку площею 0,2160 га для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на ім'я ОСОБА_1, та визнано недійсним і скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2160 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, серії НОМЕР_1 кадастровий номерНОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_1 14 листопада 2006 року. Додатково з вказаного рішення вбачається, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_1 була виготовлена без врахування свідоцтва про право власності на житло від 31 липня 1996 року, згідно з яким іншими співвласниками будинку є позивач, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 (а.с.7-8).
Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Так, як рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13 листопада 2014 року визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2160 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, серії НОМЕР_1 кадастровий номер НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_1 від 14 листопада 2006 року, то відповідно підлягає визнанню недійсним і Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на вказану земельну ділянку.
Також, при видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний НОМЕР_3, на заміну втраченого Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 Державний реєстратор не врахував, що Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2160 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, серії НОМЕР_1 кадастровий номер НОМЕР_2 вже був скасований за рішенням суду, тобто був не чинним на час видачі Свідоцтва, індексний НОМЕР_3.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Положенням ч. 4 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Отже, аналізуючи вищевказані норми Закону, встановлено, що в діях державного реєстратора очевидні порушення діючого законодавства в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки державний реєстратор видав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний НОМЕР_3 від 15 червня 2015 року на підставі скасованого за рішенням суду Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,2160 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, серії НОМЕР_1 кадастровий номер НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_1 14 листопада 2006 року, та з зазначенням неналежного власника.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься відповідний запис.
Вказані обставини свідчать про порушення прав позивача, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.11,60,208,209,213 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно - задовольнити.
Скасувати Свідоцтво на право власності на нерухоме майно індексний НОМЕР_3 від 16 червня 2015 року, а саме на земельну ділянку площею 0,2160 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, серії НОМЕР_1 кадастровий номер НОМЕР_2.
Зобов'язати Реєстраційну службу Вишгородського районного управління юстиції Київської області провести реєстрацію скасування Свідоцтва на право власності на нерухоме майно, індексний НОМЕР_3 від 16 червня 2015 року.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд, особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.Ф.Войнаренко