справа № 361/665/15-ц
провадження № 2/361/3149/15
07.12.2015
Іменем України
07 грудня 2015 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
при секретарях: Чуняк Н.А., Павловій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства "Житло" Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
У січні 2015 року Дочірнє підприємство "Житло" Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" (далі - ДП "Житло") звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову зазначало, що у червні 1995 року ОСОБА_4 отримав ордер № 26 на АДРЕСА_1 у гуртожитку, що розташований за вказаною адресою, жилою площею 12,0 м2. Даний гуртожиток є відомчим, введений в експлуатацію 30 березня 1965 року та перебуває на даний час на балансі ДП "Житло".
Під час проведення 28 січня і 13 листопада 2014 року Броварським районним відділом Управління ДМС України в Київській області перевірок паспортного режиму у зазначеному гуртожитку було встановлено, що відповідач ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 гуртожитку фактично не проживає більше шести місяців, а у даній кімнаті проживають квартиранти.
У трудових відносинах із ДП "Житло" ОСОБА_4 не перебуває, у спірній кімнаті гуртожитку не проживає більше шести місяців без поважних причин, добровільно залишив житло, тому він відповідно до вимог ст. ст. 71, 72 ЖК України втратив право користування АДРЕСА_1 вказаного гуртожитку.
Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Відповідач ОСОБА_4 і його представник ОСОБА_6 у суді позов не визнали та пояснили, що викладені у позовній заяві обставини не відповідають дійсності. Відповідач ОСОБА_4 постійно фактично проживає у кімнаті гуртожитку протягом тривалого часу, куди вселився в установленому законом порядку, своєчасно оплачує житлово-комунальні послуги, утримує кімнату в належному стані, іншого житла він не має.
Можливо деякі дні позивач і був відсутній у гуртожитку, але не більше шести місяців, оскільки часто їздить в Рівненську область до свого хворого батька. Кімнату в гуртожитку ніколи не здавав. Належних доказів його не проживання у кімнаті гуртожитку більше шести місяців підряд позивачем ДП "Житло" суду не надано.
Заслухавши пояснення сторони відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
За змістом ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Аналогічні положенні закріплені у ч. 3 ст. 47 Конституції України.
Судом встановлено, що гуртожиток сімейного типу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, збудований у 1965 році. Знаходиться він на балансі позивача ДП "Житло" із квітня 2003 року.
У червні 1995 року відповідачу ОСОБА_4 видано ордер АДРЕСА_1 площею 12,0 м2. У даній кімнаті він постійно зареєстрований та проживає з 12 січня 1996 року, що підтверджується довідкою від 09 грудня 2014 року за № 649 (форма № 3), наданою позивачем.
Згідно із ст. ст. 6, 127 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування цими гуртожитками та їх утримання встановлюється Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР від 03 червня 1986 року № 208.
Враховуючи подібність за змістом правовідносин щодо користування жилою площею у гуртожитку з правовідносинами, що регулюються нормами ст. ст. 71, 72 ЖК України щодо тимчасової відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, у разі тимчасової відсутності у гуртожитку особи, якій у ньому надавалася жила площа, понад шість місяців без поважних причин, за відсутності підстав для виселення, вона може бути визнана такою, що втратила право користування жилою площею у гуртожитку.
Початок відліку часу відсутності особи визначається від дня, коли вона залишила жиле приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Причина відсутності особи у жилому приміщенні значення не має, якщо відсутність особи не перевищує шість місяців.
Виходячи з наведеного, для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у гуртожитку на підставі ст. ст. 71, 72 ЖК України необхідно встановити, що ця особа була відсутньою у жилому приміщенні понад шість місяців підряд без поважних причин.
Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" роз'яснив, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються суду сторонами. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підтвердження відсутності відповідача ОСОБА_4 у кімнаті АДРЕСА_1 позивачем ДП "Житло" надано суду два акти перевірок Броварським районним відділом Управління ДМС України в Київській області паспортного режиму у вказаному гуртожитку, що проводилися 28 січня і 13 листопада 2014 року.
У даних актах зазначено, що у АДРЕСА_1 гуртожитку тривалий час проживають квартиранти.
Також позивач ДП "Житло" надало суду доповідну записку від 13 листопада 2014 року, з якої видно, що проживання у АДРЕСА_1 ОСОБА_4 не встановлено, оскільки двері кімнати ніхто не відчинив.
Свідок ОСОБА_7 у суді показала, що вона проживає у кімнаті АДРЕСА_2, її сусідом є ОСОБА_4 який постійно проживає у АДРЕСА_1 гуртожитку. За весь час його проживання кімнату квартирантам він не здавав.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні показали, що проживають сім'єю у кімнатах АДРЕСА_4 і АДРЕСА_3 вказаного гуртожитку, їхнім сусідом протягом 20 років є відповідач ОСОБА_4, який постійно проживає у АДРЕСА_1 гуртожитку, квартирантів у даній кімнаті вони ніколи не бачили.
Аналогічні за змістом показання у суді дав і свідок ОСОБА_10
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що доказів відсутності ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 шість місяців підряд позивачем ДП "Житло" не надано, суд дійшов висновку, що підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаною кімнатою гуртожитку відсутні, тому позов задоволенню не підлягає.
Доводи сторони позивача про те, що відповідач ОСОБА_4 протягом тривалого часу у АДРЕСА_1 гуртожитку не проживає та здає кімнату в оренду, свого підтвердження в суді не знайшли.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 3, 11, 57, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Дочірнього підприємства "Житло" Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.