Справа № 359/170/16-п
Провадження № 3/359/489/2016
2
22 січня 2016 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Гончаров О.М., розглянувши за участю представника митниці- Ясінської О.Я. особи,що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Черкаська область, проживає: Україна, Черкаська область, м.Сміла, вул.Петровського, 11/105 , військовий пенсіонер, паспорт громадянина України ЕН 506011, виданий 06.12.2010 року, орган що видав 7126, персональний номер НОМЕР_1
05.12.2015 р. о 10 год. 10 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_1 прибув до України з Туреччини м.Стамбул, літаком авіакомпанії «Турецькі авіалініїг» рейсом №457, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.
Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» митниці, пасажиру на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має 10000 доларів США. Після цього громадянина України ОСОБА_1 було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» де ним була видана готівка в розмірі 13414 доларів США, яка знаходилася у гаманці. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_1 зазначена готівка належить йому особисто.
Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 Євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).
З виявленої суми громадянину України ОСОБА_1 було пропущено 10 671 доларів США (еквівалент 10 000 євро). За протоколом про порушення митних правил затримано 2743 доларів США.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надав, до моменту перетину ним "білої лінії" до інспекторів митниці та на стійку митної консультації не звертався, банківських документів на право ввезення готівки понад норму (документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банку) пасажир не надав.
Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_1 під час проходження митного контролю в залі "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_1, який формою проходження митного контролю обрав проходження через "зелений коридор", готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню на червоному коридорі, що перевищує еквівалент 10000 євро, для нерезидентів відповідно до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої Постановою Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами, та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
У звязку з чим працівниками митниці 05.12.2015 р. складений протокол про порушення митних правил 0724/125120102/15
На підставі ст. 511 МК України за протоколом вилучено 2743 долари США.
У судовому засіданні правопорушник пояснив, що 05.12..2015 р. він прилетів до України з Судану, де працював по контракту в авіакомпанії за договором. Перед вилітом до України отримав зарплату13414 доларів США. Умислу на порушення митних правил не мав.
. В У країні має сімї;ю, дружина не працює. Вилучення коштів в сумі 2743 доларів США становить для сім;ї тяжкий тягар.
Суд, заслухавши пояснення правопорушника, представника митниці, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про доведеність вини громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зважаючи на наступне. Згідно протоколу про порушення митних правил від 05.12..2015 р. він обрав вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Відповідно до п. 3 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин України ОСОБА_1 перетнув "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.
Таким чином, вина правопорушника доведена і підтверджується письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил 0724/125120102/15 від 05.12..2015 р. (а.с.2-5), даними протоколу опитування в справі про порушення митних правил від05.12.2015 р. (а.с.8-11), даними доповідної записки старшого державного інспектора ВМО № 3 м/п "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС 05.12.2015 р. (а.с.6-7), копією переліку купюр, затриманих за протоколом (а.с.15), розрахунком еквіваленту 10000 євро, щодо доларів США станом на 05.12.2015 р. до протоколу від 05.12.2015 р. (а.с.14), та встановлена судом.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Крім того, згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 ЗУ "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до даної Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. З аналізу застосування зазначеної норми випливає, що положення даної статті містять три окремі правила. Перше правило має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, а третє визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.
Згадані правила не застосовуються окремо, тлумачаться в контексті загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних (громадських) інтересах; права регулювати використання власності; права встановлювати систему оподаткування.
Згідно до практики ЄСПЛ, на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Протоколу до Конвенції.
Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_1
, полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 13414 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.
Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.
Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив громадянин України ОСОБА_1 , полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.
Таким чином, з огляду на вищевказані критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції, не викликають сумнівів щодо застосування адміністративного стягнення конфіскації товарів, та відповідає першим двом критеріям. Втручання є правомірним, адже конфіскація прямо встановлена і передбачена законом, а саме санкцією ст. 471 МК України. Конфіскація здійснюється для задоволення наявного суспільного інтересу, адже таким інтересом є додержання встановленого законами України порядку переміщення товарів через митний кордон нашої держави.
Проте відповідність третьому критерію України справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересам є не очевидною. Він є оціночним і стосується кожної конкретної справи, а тому встановлюється окремо щодо кожного порушника митних правил на підставі безпосереднього з'ясування обставин і фактів.
ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов;язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").
З матеріалів справи не вбачається, що громадянин України ОСОБА_1 раніше судимий, або притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.
Ввезення даної суми в Україну нерезидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Таким чином, єдине діяння, яке вчинила громадянин України ОСОБА_1 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.
За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_1 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове.
Шкода, яку громадянин України ОСОБА_1 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.
На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.
Як вбачається з наданих правопорушником в судовому засіданні документів, він з 01.04.2015 року по 04.12.2015 року працював в компанії «ROLAND AVIATION FZE” в якості авіатехніка, за вказаний період зарплата склала 10671 долар США, преміальні склали 2743 долари США.
Таким чином, кошти, які мав при собі громадянин України ОСОБА_1 при перетині митного кордону України 05.12.2015 року є його власністю, тобто дані грошові кошти належать йому особисто, вони мають законне походження, оскільки отримані ним від здійснення праці лікарем..
Грошові кошти, які він ввозив на територію України , є фактично єдиним джерелом для проживання на утримання сім;ї на території України, дружина не працює. Конфіскації цих коштів, на які розраховував ОСОБА_1 , ставить його та сім;ю в скрутне матеріальне становище, та поставить під загрозу їх гідне людське існування на території України.
При цьому суд також враховує, що на теперішній час ОСОБА_1 не працює , є військовим пенсіонером.
Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянина України ОСОБА_1 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення, та указані ним обставини, щодо приїзду на територію України, те, що він перевозив таку суму коштів вперше, та те, що правопорушення вчинено ним з необережності, у зв'язку з незнанням законодавства України в частині ввезення валюти на митний кордон України. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.
З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина України ОСОБА_1 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар".
Також на думку суду, застосовуючи додаткове покарання у вигляді конфіскації валюти, суд фактично не залишить особі заробітної плати, яку він заробив в установленому законом порядку своїм трудом і яка є єдиним доходом , і її відсутність позбавить його належного матеріального забезпечення.
При цьому, суд враховує п. 10 ч. 2 Конвенція про захист заробітної плати № 95, від 1949 року, яка переглянута Конвенцією Міжнародної організації праці №173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця, від 1992 року, і залишає зазначену Конвенцію відкритою для подальшої ратифікації, яка ратифікована Законом № 2996-IV від 19.10.2005 року, де указано: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.».
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища ОСОБА_1 , а ніяк не сприятиме його вихованню та попередженню вчиненню ним нових порушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, запобіганню вчинення нових правопорушень.
Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.
Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_1 в подальшому.
Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.
Таким чином, з правопорушника громадянина України ОСОБА_1 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 05.12.2015 р. № 0724/125120102/15 до місця зберігання 05.12.2015 р. у розмірі 04 грн. 72 коп. (а.с.16).
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 275,60 грн.
Керуючись ст.ст. 366, 462, 471, 520 МК України, ст.ст. 23, 33, 40-1 КУпАП України,
Визнати винним громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Черкаська область, проживає: Україна, Черкаська область, м.Сміла, вул.Петровського, 11/105 , військовий пенсіонер, паспорт громадянина України ЕН 506011, виданий 06.12.2010 року, орган що видав 7126, персональний номер 2250918894- у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач: Державний бюджет України, Код ЄДРПОУ: 38007070, Код банку: 821018, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., р/р № 31117106705004, Код КДБ: 21081100, Код виду надходжень бюджету: 050).
Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0724/125120102/15 , а саме 2743 ( дві тисячі сімсот сорок три ) долари США повернути громадянину України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Черкаська область, проживає: Україна, Черкаська область, м.Сміла, вул.Петровського, 11/105 , військовий пенсіонер, паспорт громадянина України ЕН 506011, виданий 06.12.2010 року, орган що видав 7126, персональний номер НОМЕР_1
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Черкаська область, проживає: Україна, Черкаська область, м.Сміла, вул.Петровського, 11/105 , військовий пенсіонер, паспорт громадянина України ЕН 506011, виданий 06.12.2010 року, орган що видав 7126, персональний номер НОМЕР_1 на користь Київської митниці Міндоходів понесені витирати на транспортування до місця зберігання, предметів правопорушення в справі про порушення митних правил у розмірі 04 грн. 72 коп. (Отримувач: Київська митниця ДФС, Код ЄДРПОУ: 39470947, код банку:821018, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 35211035089083).
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Черкаська область, проживає: Україна, Черкаська область, м.Сміла, вул.Петровського, 11/105 , військовий пенсіонер, паспорт громадянина України ЕН 506011, виданий 06.12.2010 року, орган що видав 7126, персональний номер НОМЕР_1 , в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судові витрати в розмірі 275 (двісті сімдесят п;ять) грн. 60 коп.
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________
Суддя: О.М.Гончаров